ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
12 листопада 2008 р. |
№ 8/518 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
Головуючого: Суддів : |
Дунаєвської Н.Г. Михайлюка М.В., |
|
|
Мележик Н.І. |
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу |
Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" |
|
на постанову |
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.09.2008 року |
|
у справі |
№ 8/518 господарського суду Полтавської області |
|
за позовом |
Полтавського обласного комунального виробни-чого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" |
|
до |
фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 |
|
про |
зобов'язання укласти договір |
|
за участю представників сторін : |
|
від позивача |
Данілова Н.Н., |
|
від відповідача |
ОСОБА_2, |
В С Т А Н О В И В :
Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" звернулось до господарського суду з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про примусове зобов'язання виконати в натурі обов'язок щодо укладення договору № 2583 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води у редакції позивача.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 28.02.2008 р. у справі № 8/518 (суддя: Плеханова Л.Б.) позов задоволено: зобов'язано відповідача виконати обов'язок в натурі, визнавши укладеним договір № 2583 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води в редакції позивача. Стягнуто з відповідача на користь позивача 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.09.2008 р. (судді: Андрейцева Г.М., Зеленіна Н.І., Чорногуз М.Г.) вищевказане рішення господарського суду скасовано та прийняте нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати.
Перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Як встановив суд першої інстанції, 30.03.2007 р. представник теплової інспекції ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»за результатами обстеження технічного стану системи теплопостачання нежитлового приміщення відповідача ательє "На дому", яке знаходиться на 1 поверсі багатоповерхового житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 та має окремий вихід, виявлено споживання теплової енергії без укладання договору та внесено припис № 54/в про термінове укладання договору на теплопостачання.
14.08.2007 р. позивач звернувся до відповідача з листом, у якому пропонував укласти Договір № 2583 від 01.08.2007 р. (надалі - Договір №2583) на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщення ательє «На дому».
Судом також встановлено, що зазначена вище пропозиція про укладення Договору № 2371 залишена відповідачем без розгляду та відповіді.
Відповідно до ст. 152 Житлового Кодексу України, переобладнання і перепланування житлового будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів. Власник квартири може здійснювати реконструкцію (перепланування) квартири в нежитлове приміщення тільки після надання відповідних документів до виконавчого комітету районної ради та отримання дозволу.
Як зазначив апеляційний господарський суд, приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та належне відповідачу на праві власності використовується останнім як житлове, доказів переведення у встановленому чинним законодавством порядку зазначеного приміщення у нежитлове сторони не надали.
Водночас, з договору про користування торговим місцем № 128, 129 від 01.01.2008 р. вбачається, що з 01.01.2008 року відповідач здійснює підприємницьку діяльність у торговому місці площею 10 м2 на території ринку, розташованого по вул. Н.Базар, 37 у м. Полтава.
Апеляційний господарський суд наголосив, що доказів здійснення відповідачем підприємницької діяльності в ательє "На дому" у розташованому по АДРЕСА_1 приміщенні позивач не надав.
Згідно статті 67 Житлового кодексу України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Зазначене також встановлено ч. 2 ст. 162 Житлового кодексу України.
Тарифи на послуги централізованого опалення та постачання гарячої води встановлено рішенням Полтавської обласної ради від 10.08.2006 р. Споживачі теплової енергії поділяються на групи:
1 група - населення, яке проживає в житлових будинках, гуртожитках;
2 група - інші споживачі, крім споживачів 1 групи.
Згідно цього рішення, у разі фактичного використання житлових приміщень для здійснення підприємницької діяльності (створення офісів, майстерень, перукарень) розрахунки за послуги централізованого опалення та постачання гарячої води проводяться за тарифами для 2 групи споживачів.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивач не довів, що належне відповідачу приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 є нежитловим та використовується для здійснення підприємницької діяльності - ательє "На дому", а тому позивач не довів необхідності укладання Договору № 2583 від 01.08.2007 р. на відпуск теплової енергії і переведення відповідача до 2 групи споживачів теплової енергії, як це передбачено умовами Договору № 2583.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що позивач не надав суду доказів, які б підтверджували здійснення відповідачем підприємницької діяльності в ательє "На дому" в приміщенні по АДРЕСА_1, а також те, що вказане приміщення не є житловим.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду, оскільки вона є законною та обґрунтованою.
Щодо доводів касаційної скарги, то вони спростовуються вищенаведеним.
Крім того, відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.09.2008 р. у справі № 8/518 залишити без змін.
Головуючий Н.Дунаєвська
Судді
М. Михайлюк
Н.Мележик