ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

06.11.08                                                                                           Справа№ 2/65

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С., за участю помічника прокурора Топій Т.В., представників відповідача Мітіна О.В., Мітіної Т.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави -уповноважений орган Львівська міська рада в особі позивача-1: Управління міжвідомчих проектів Львівської міської ради та позивача-2: Комунальне підприємство “Адміністративно-технічне управління”, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Стріла”, м. Львів про стягнення 2550 грн. 00 коп. штрафу.

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Залізничного району м. Львова в інтересах держави -уповноважений орган Львівська міська рада в особі позивача-1: Управління міжвідомчих проектів Львівської міської ради та позивача-2: Комунальне підприємство “Адміністративно-технічне управління”, м. Львів звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Стріла”, м. Львів про стягнення 2550 грн. 00 коп. штрафу. та розірвання договору №319 тимчасового користування місцями, що перебувають в комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами від 18.08.2004р.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 08.09.2008р. призначив розгляд справи на 23.09.2008р.

Прокурор та представники позивача-1, позивача-2 в судове засідання 23.09.2008р. з'явилися, позовні вимоги підтримали, пояснили, що з відповідачем було укладено договір тимчасового користування місцями, що перебувають в комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій. Відповідно до умов цього договору, відповідачу був виданий дозвіл на розміщення спеціальної конструкції. Умовами договору також було передбачено, що в разі самовільного встановлення спеціальної конструкції, несвоєчасного демонтажу після закінчення терміну дії дозволу на розміщення, користувач сплачує штраф у розмірі 50 грн. за кожен день самовільного встановлення. Враховуючи той факт, що у відповідача закінчився термін дії дозволу на розміщення спеціальної конструкції, він самовільно не демонтував спеціальну конструкцію, йому нараховано штраф у розмірі 2550грн. 00 коп., який і просять стягнути.

Представникам роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяви про відвід суду не поступало.

Відповідач в судове засідання 23.09.2008р. явку представника не забезпечив, повідомлення про дату, час та місце слухання справи, яке було надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення, повернулося на адресу суду з відміткою відділення зв'язку “Стріла виїхала”. Ухвалою суду від 23.09.2008р. розгляд справи відкладено на 07.10.2008р.

Прокурор та представник позивача-2 в судове засідання 07.10.2008р. з'явилися, позовні вимоги підтримали, просили позов задоволити.

Відповідач в судове засідання 07.10.2008р. явку представника не забезпечив, повідомлення про дату, час та місце слухання справи, яке було надіслано рекомендованим листом, повернулося на адресу суду з відміткою відділення зв'язку “за зазначеною адресою не проживає”. Ухвалою суду від 07.10.2008р. розгляд справи відкладено на 21.10.2008р.

Представник позивача-2 в судове засідання 21.10.2008р. з'явився, позовні вимоги підтримав, просив задоволити.

Відповідач в судове засідання 21.10.2008р. явку представника не забезпечив, повідомлення про дату, час та місце слухання справи, яке було надіслано рекомендованим листом, повернулося на адресу суду з відміткою відділення зв'язку “за зазначеною адресою не проживає”. Ухвалою суду від 21.10.2008р. розгляд справи відкладено на 04.11.2008р.

Прокурор та представник позивача-2 в судове засідання 04.11.2008р. з'явилися, позовні вимоги підтримали, просили позов задоволити. На підтвердження своїх вимог пояснили, що факт не демонтажу спеціальної конструкції, і, відповідно, порушення умов договору, що є підставою для нарахування штрафу, зафіксований фотографіями та актом, складеним представниками позивача-2.

Представник відповідача в судове засідання 04.11.2008р. з'явився, проти позову заперечив. На підтвердження своїх заперечень пояснив, що підприємство, яке знаходилоь за адресою м. Львів, вул. Карпинця, 1/4 змінило адресу, а тому відпала доцільність в рекламній конструкції за вказаною адресою. У зв'язку з цим 20.02.2008р. відповідач звернувся до позивача-1 з заявою про скасування дозволу на розміщення спеціальної конструкції та виїхав по місцю її знаходження для демонтажу, однак спеціальної конструкції на обумовленому місці не виявив. При повторному виїзді за декілька днів конструкції знову не було виявлено. Оскільки вага конструкції не була великою та легко демонтовувалась, представник припустив про її можливе викрадення або демонтування відповідачем-2. Таким чином, на думку представника відповідача, він не порушував своїх зобов'язань по договору.  

В судовому засіданні оголошено перерву до 06.11.2008р.

Прокурор в судове засідання 06.11.2008р. з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити з підстав, викладених в позовній заяві. В судове засідання з'явилися представники відповідача, проти позову заперечили.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, суд встановив наступне.

18.08.2004р. між Управлінням економіки Львівської міської ради (надалі - уповноважений орган), КП “Інспекція благоустрою та екології м. Львова” (робочий орган, надалі - оператор) та ТзОВ “Стріла” (надалі - користувач) було укладено договір №319 тимчасового користування місцями, що перебувають в комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами.

01.03.2005р. між Управлінням економіки Львівської міської ради, КП “Адміністративно-технічне управління” та ТзОВ “Стріла” було укладено угоду про зміни та доповнення до договору тимчасового користування місцями, що перебувають в комунальній власності для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами від 18.08.2004р. №149. Згідно угоди про зміни та доповнення в тексті договору слова “робочий орган” замінено на “оператор”, плата за користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій сплачується „оператору”.

Відповідно до ухвали Львівської міської ради “Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради” від 19.10.2006р. №219 з наступними змінами та рішення виконавчого комітету Львівської міської ради “Про затвердження Положення про управління міжвідомчих проектів Львівської міської ради та його структури” від 27.10.2007р. №1225 з наступними змінами, функцію робочого органу з видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами покладено на Управління міжвідомчих проектів Львівської міської ради. Комунальне підприємство “Інспекція благоустрою та екології м. Львова” згідно розпорядження Львівського міського голови від 31.08.2004р. №660 було перейменоване у Комунальне підприємство “Адміністративно-технічне управління”.

Відповідно до п. 2.1. договору №319 від 18.08.2004р. уповноважений орган надає користувачу у тимчасове платне користування місця, що перебувають у комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за адресами і на терміни відповідно до виданих дозволів на розміщення зовнішньої реклами в межах м. Львова згідно з “Порядком розміщення зовнішньої реклами у м. Львові” чинним на час видачі дозволів.

Згідно п. 2.2. договору №319 від 18.08.2004р. користувач використовує надані місця за цільовим призначенням, сплачує вартість користування місцями з дня отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами та звільняє у триденний термін місця на яких термін дії дозволу припинений (закінчився). Дозволи на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами є невід'ємною частиною договору.

08.05.2003р. Відповідачу було видано дозвіл №2-03-05-048 на розміщення виносного двостороннього рекламного щита просто неба на газоні, розміром 0,85 ^х 0,6 м, рекламною площею 1,02 м², площею місця розташування 1,65 м² за адресою: м. Львів, вул. Гвардійська (парна ст.)-вул. Карпинця (парна ст.).

20.02.2008р. відповідач звернувся до позивача-1 з заявою про скасування дозволу№2-03-05-048.

Листом за вих. №2-1869/25-671 від 22.02.2008р. позивач-1 повідомив відповідача про закінчення терміну дії дозволу №2-03-05-048 від 08.05.2003р. та його зняття з реєстру. Також вказаним листом зобов'язано відповідача до 01.03.2008р. демонтувати рекламну конструкцію.

На підтвердження своїх позовних вимог позивачем-2 подано акт обстеження місця встановлення рекламоносія, складений 23.04.2008р. працівниками позивача-2, згідно якого, як в ньому зазначено “виявлено самовільно встановлений рекламоносій розміром 1,0 ^х 1,3 м.” На підтвердження цього факту, а також приналежності рекламної конструкції відповідачу, позивачами подано фотографію з зображенням конструкції та дати фотографування “04/23/2008”.

Згідно п.5.2 договору №319 від 18.08.2004р. при невиконанні користувачем припису уповноваженого органу про демонтаж спеціальної конструкції самовільно встановленої, чи після закінчення терміну дії дозволу на її встановлення або договору, чи після скасування дозволу на її встановлення конструкція демонтується робочим органом примусово. Користувач сплачує робочому органу вартість примусового демонтажу, транспортування і зберігання такої конструкції.

Відповідно до п. 5.5.  договору, у випадку самовільного встановлення спеціальної конструкції, не своєчасного демонтажу спеціальної конструкції по закінченні терміну дії дозволу або цього договору користувач сплачує оператору штраф розмірі 50 гривень за кожен день самовільного встановлення.

Прокурором, відповідно до вимог цього пункту, за 51 день самовільного встановлення рекламної конструкції за період з 04.03.2008р. по 23.04.2008р. нараховано відповідачу та заявлено до стягнення штраф у розмірі 2550 грн. 00 коп.     

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями  представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

На підтвердження факту порушення відповідачем свого обов'язку щодо демонтування спеціальної конструкції, прокурором та позивачами подано фотографії, на яких зображено рекламну конструкцію. На фотографіях також є цифрові позначення “04/01/2008”, “04/23/2008”. Однак судом дані фотографії не можуть братися до уваги, оскільки з даних зображень неможливо встановити, чи зафіксований об'єкт (рекламна конструкція) розташований саме за адресою, зазначеною в дозволі №2-03-05-048., тобто вул. Гвардійська (парна ст.)-вул. Карпинця (парна ст.). Також не беруться до уваги твердження прокурора та представників позивачів, що цифрові позначення на фотографіях - “04/01/2008”, “04/23/2008” відповідають саме датам 01.04.2008р., 23.04.2008р., оскільки встановлення дат на фототехніці, які в подальшому відображаються на фотографіях, здійснюється довільним способом з можливістю зазначення будь-якої необхідної дати та часу. Таким чином, наявність певної дати на фотографії не може однозначно свідчити, що фотографування було виконано саме цієї дати.

Суд також вважає за доцільне зазначити, що прокурором нараховано відповідачу та заявлено до стягнення штраф у розмірі 2550 грн. 00 коп. за 51 день самовільного встановлення рекламної конструкції за період з 04.03.2008р. по 23.04.2008р. Проте ні прокурором, ні представниками позивачів не подано належних та допустимих доказів того, що впродовж кожного дня в період з 04.03.2008р. по 23.04.2008р. рекламна конструкція відповідачем була самовільно встановлена чи несвоєчасно  демонтована за адресою м. Львів, вул. Гвардійська (парна ст.)-вул. Карпинця (парна ст.).

На підтвердження позовних вимог, прокурор та позивачі також посилаються на акт обстеження, складений 23.04.2008р. в односторонньому порядку за участю лише працівників позивача-2 та представника Франківської райадміністрації. Предметом договору №319 від 18.08.2004р. є надання користувачу (відповідачу) у тимчасове платне користування місця для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за адресами і на терміни відповідно до виданих дозволів. Дозволом №2-03-05-048 відповідачу надано право на розміщення виносного двостороннього рекламного щита просто неба на газоні, розміром 0,85 ^х 0,6 м, рекламною площею 1,02 м², площею місця розташування 1,65 м² за адресою: м. Львів, вул. Гвардійська (парна ст.)-вул. Карпинця (парна ст.). Однак з акту обстеження, складеного 23.04.2008р, вбачається, що „виявлено самовільно встановлений рекламоносій ТзОВ “Стріла” розміром 1,0 ^х 1,3 м”. Таким чином, спостерігається відмінність у розмірах між обстежуваним та виявленим працівниками позивача-2 об'єктом та об'єктом, на який було видано дозвіл та розміщено відповідачем. Також з даного акту неможливо встановити, чи „виявлений рекламоносій” є саме тим об'єктом, на розміщення якого видавався дозвіл, тобто виносним двостороннім рекламним щитом просто неба на газоні, і який відповідно, належить відповідачу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Прокурором та представниками позивачів інших доказів, які обгрунтовують їхні позовні вимоги та, відповідно, підтверджуть факт порушення відповідачем своїх зобов'язань, не подано. Клопотань від позивачів чи прокурора про витребування таких доказів не надходило.   

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що  позовні  вимоги в частині стягнення з відповідача 2550 грн. 00 коп. штрафу не обгрунтовані поданими доказами, і  до задоволення не підлягають.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється  того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оскільки прокурором та позивачами не доведено факт порушення відповідачем зобов'язання по договору №319 від 18.08.2004р., суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги про розірвання договору №319 від 18.08.2004р.

З огляду на викладене, керуючись ст. 651 ЦК України, ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

          Суддя                                                                                             Мазовіта А.Б.