Справа № 22-8964 2006 р.                                    Головуючий в 1 інстанції - Міронова Г.М.

Категорія - 32                                                            Доповідач - Могутова Н.Г.

УХВАЛА іменем     України

21 листопада 2006 року                                       Апеляційний суд Донецької області

в складі:

головуючого      Гурової О.М.

суддів                Шевченко В.Ю.,

Могутової Н.Г.

при секретарі     Миснянко М.П.

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2, представника відповідачів ОСОБА_3, представника третьої особи Степанової Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 21 липня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третіх осіб Макіївської міської ради, АС „Моноліт", про відсутність факту вселення в спірне житлове приміщення, про відсутність факту спільного проживання з наймачем спірного житла, про відсутність прав і обов"язків, що витікають з договору найма, про відсутність права користування спірним житлом, про анулювання реєстрації в спірному житловому приміщенні та по зустрічному позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1, треті особи Управління по обліку, розподілу та приватизації житла Макіївської міської ради, АС „Моноліт", про відміну реєстрації міста мешкання, про відміну рішення про зміну умов договору найма житла, про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло на підставі приватизації, про усунення перешкод в користуванні квартирою та вселення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 21 липня 2006 року, яким ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третіх осіб Макіївської міської ради, АС „Моноліт", про відсутність факту вселення в спірне житлове приміщення, про відсутність факту спільного проживання з наймачем спірного житла, про відсутність прав і обов"язків, що витікають з договору наума, про відсутність права користування спірним житлом, про анулювання реєстрації в спірному житловому приміщенні, а зустрічний позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1, треті особи Управління по обліку, розподілу та приватизації житла Макіївської міської ради, АС „Моноліт" про відміну реєстрації міста мешкання, про відміну рішення про зміну умов договору найма житла, про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло на підставі приватизації, про усунення перешкод в користуванні квартирою та вселення задоволено частково: суд вирішив відмінити наказ Управління виконкому по обліку, розподілу та приватизації житла м. Макіївки за НОМЕР_1 про затвердження досягнутої згоди про зміну договору найму на квартиру АДРЕСА_1 з померлого ОСОБА_6 на члена родини ОСОБА_1 без родини; суд визнав свідоцтво про право приватної власності на житло НОМЕР_2 на квартиру АДРЕСА_1, виданого Управлінням виконкому по обліку, розподілу та приватизації житла м. Макіївки на ім"я ОСОБА_1 - недійсним; суд вселив ОСОБА_5, ОСОБА_4 в житлове приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_1.

ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги і відмовити ОСОБА_5, ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі ізОСОБА_6 з 19 березня 1993 року.

В жовтні 1995 року на склад сім'ї' із 5 осіб ( позивачка, її чоловік ОСОБА_6, її донька від першого шлюбу, та два сини чоловіка відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_4, які на той час були неповнолітніми) вони отримали чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка будувалася господарським способом, будинок тривалий час не було прийнято в експлуатацію, а тому в квартирі неможливо було проживати.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6.

5 квітня 2004 року рішенням Центрально-Міського районного суду був задоволений позов ОСОБА_1 про визнання втратившими право користування жилим приміщенням у вказаній квартирі ОСОБА_5 і ОСОБА_4.

Наказом Управління виконкому по обліку, розподілу та приватизації житла м. Макіївки за НОМЕР_1 було затверджено досягнутої згоди про зміну договору найму на квартиру АДРЕСА_1 з померлого ОСОБА_6 на члена родини ОСОБА_1 без родини.

Управлінням виконкому по обліку, розподілу та приватизації житла м. Макіївки на ім"я ОСОБА_1 видано свідоцтво про право приватної власності на житло НОМЕР_2 на квартиру АДРЕСА_1.

25 жовтня 2004 року ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Макіївки вказане рішення суду від 5 квітня 2004 року скасовано в зв"язку з нововиявленими обставинами.

ОСОБА_5 і ОСОБА_4 звернулись до суду із зустрічним позовом про відміну рішення про зміну умов договору найма житла, про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло на підставі приватизації, про усунення перешкод в користуванні квартирою та вселення.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 21 липня 2006 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог, вимоги ОСОБА_4 і ОСОБА_5 задоволені частково: суд вирішив відмінити наказ Управління виконкому по обліку, розподілу та приватизації житла м. Макіївки за НОМЕР_1 про затвердження досягнутої згоди про зміну договору найму на квартиру АДРЕСА_1 з померлого ОСОБА_6 на члена родини ОСОБА_1 без родини; суд визнав свідоцтво про право приватної власності на житло НОМЕР_2 на квартиру АДРЕСА_1, виданого Управлінням виконкому по обліку, розподілу та приватизації житла м. Макіївки на ім"я ОСОБА_1 - недійсним; суд вселив ОСОБА_5, ОСОБА_4 в житлове приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_1.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представників відповідачів і третіх осіб, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Як убачається із матеріалів цивільної справи, в жовтні 1995 року на склад сім'ї' із 5 осіб (позивачка, її чоловік ОСОБА_6, її донька від першого шлюбу, та два сини чоловіка відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_4, які на той час були неповнолітніми) вони отримали чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка будувалася господарським способом, будинок тривалий час не було прийнято в експлуатацію, а тому в квартирі неможливо було проживати. Тривалий час в квартирі ніхто не проживав і нею не користувався.

Суд першої інстанції, дослідивши надані письмові докази, вислухавши пояснення свідків, встановив, що ОСОБА_5 і ОСОБА_4 тимчасово виїхали із м. Макіївки на роботу в. м.Одесу, ОСОБА_4 виїзджав на тривалий час за кордон, тому відповідачі понад шість місяців не проживають в спірній квартирі з поважних причин.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер наймач квартири ОСОБА_6, за його життя він з позовом про визнання втратившими право користування жилим приміщенням у вказаній квартирі його синів ОСОБА_5 і ОСОБА_4 не звертався.

5 березня 2004 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про визнання втратившими право користування жилим приміщенням у вказаній квартирі ОСОБА_5 і ОСОБА_4.

Суд першої інстанції, відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог з урахуванням її додаткових позовних вимог прийшов до висновку, що позивачка не надала суду переконливих доказів про тимчасову відсутність відповідачів без поважних причин відповідно до вимог ст.ст. 71, 72 ЖК України. Суд правильно врахував, що позивачка за життя наймача ОСОБА_6 не ставила питання про визнання відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням, тобто за життя наймача увесь час визнавала за ними право на житло. З урахуванням вказаних обставин суд правильно вирішив відмінити наказ Управління виконкому по обліку, розподілу та приватизації житла м. Макіївки за НОМЕР_1 про затвердження досягнутої згоди про зміну договору найму на квартиру АДРЕСА_1 з померлого ОСОБА_6 на члена родини ОСОБА_1 без родини; і визнав свідоцтво про право приватної власності на житло НОМЕР_2 на квартиру АДРЕСА_1, виданого Управлінням виконкому по обліку, розподілу та приватизації житла м. Макіївки на ім"я ОСОБА_1 - недійсним.

Оскільки судом було встановлено, що сторони в спірній квартирі не проживають, вона по цей час не придатна до проживання, між сторонами є неприязливі відносини, в наслідок чого ОСОБА_1 перешкоджає ОСОБА_4 і ОСОБА_5 користуватися квартирою, змінила замок на двері квартири, суд правильно вирішив задовольнити вимоги ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні квартирою та вселення.

Висновок суду грунтується на доказах, які повно, всебічно і об"єктивно перевірені в судовому засіданні і законні.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку, що неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального закону призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.

Судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовані усі обставини по справі, зібрані докази, дана належна правова оцінка і суд обгрунтовано відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 і частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_4 і ОСОБА_5.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпаними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно із статтею 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не має.

Керуючись ст.ст.  307,  308,  313, 314,  315  Цивільного процесуального кодексу України,  апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 21 липня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий

Судді: