АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2006 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької
області в складі:
Головуючої : Щолокової О.В.
Суддів: Міхасішина І.В, Морозовського В.І..
При секретарі: Яблонській І.Л.
За участю: сторін та адвокатів Совгири Л.В., Середюк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною
скаргою ОСОБА_1 на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької обл. від 10.10.2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах дочки ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про припинення договору найму житлового приміщення і виселення та за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_3 про визнання права власності на х/г частину квартири та земельної
ділянки, -
встановила:
10.10.2006 року було задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та відмовлено у
задоволені зустрічного позову.
На таке рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, зазначаючи, що воно є
незаконним, постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Колегія суддів перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в
межах доводів апеляційної скарги, вважає, що скарга не підлягає до задоволення з
наступних підстав.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у
фактичних шлюбних відносинах в період з 1997 по 2004 рік, тобто до вступу в
законну силу у 2004 р. нових Сімейного та Цивільного Кодексів України. Відповідно до ст.17 Закону України «Про власність» від 07.02.1991р. майно,
придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.
Вищезазначена норма знайшла своє відображення у ст.368 нового Цивільного Кодексу України.
права № 22 -2668 2006 р. Категорія: 5 Рішення постановлено під головуванням Сопруна В.В.
Доповідач: ЩолоковаО.В.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 20.02.2003р. позивачка за власні кошти придбала двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Кошти на придбання даної квартири були особисто нею позичені у ОСОБА_4, та особисто нею повернуті позичальнику. За таких обставин, майно набуте сторонами не є спільною частковою власністю.
ОСОБА_1 не надав суду переконливих доказів про те, що дійсно квартира була набута за спільні кошти. Зароблені та позичені ним кошти були витрачені на розвиток власного бізнесу. Сам по собі факт того, що відповідач приймав участь у ремонтних роботах в даній квартирі, не дає йому підстав для визнання придбаної позивачкою квартири спільною власністю.
Відповідно до положень ст.ст. 81,125 Земельного Кодексу України; Декрету КМУ від 26.12.1992р. №15 «Про приватизацію земельних ділянок», Порядок передачі ділянок у приватну власність громадян (затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.02.1993р. №10 ) і ст.60 СК України земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку й господарських будівель, ведення особистого підсобного господарства, садівництва, дачного і гаражного будівництва, є його власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення первісного позову та про відмову у задоволенні зустрічного позову .
Рішення суду є законним і обґрунтованим, постановленим з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 307, 312 - 315 ЦПК України, колегія суддів ,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Могилів - Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 10 жовтня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду України.