АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21 листопада 2006 року                                                                                       м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої: Щолокової О.В.

Суддів: Міхасішина І.В., Морозовського В.І.

При секретарі: Яблонській І.Л.

За участю: ОСОБА_1 розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою   ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 12.10.2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

встановила:

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 12.10.2006р. було відмовлено у задоволені вищезазначеного позову.

На таке рішення ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, зазначаючи, що воно є незаконним, постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1266 ч.З ЦК України племінники спадкодавця, спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

В ч.І ст. 1269 ЦК України зазначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках мали право на спадкування за законом в порядку другої черги 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 . згідно пояснень позивачки ій було відомо про смерть її тітки ОСОБА_3  21.01.2006р.

У встановлений законом шестимісячний строк позивачка не звернулась у нотаріальну контору із письмовою заявою про прийняття спадщини посилаючись на

Справа № 22 -2627 2006 р.       Категорія: 44        Рішення постановлено під головуванням Грабика В.В.

Доповідач: Щолокова О.В.

те, що відповідачка повідомила їй про те, що померлою було складено заповіт, а також, що у даний період вона здійснювала догляд за хворою дитиною.

У існуванні даного заповіту позивачка не переконалась, хоча такої можливості позбавлена не була. Догляд за хворою дитиною з 21.07.2006 по 30.07.2006р. не може вважатись поважною причиною пропуску зазначеного строку, оскільки вона мала реальну можливість звернутись до нотаріальної контори з заявою у період з 21.01.2006р. по 21.07.2006р..

ОСОБА_2 вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем і заяву про відмову від спадщини до нотаріальної контори вона не подавала.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1.

Рішення суду є законним і обґрунтованим, постановленим з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують

Керуючись ст. ст. 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів ,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 12 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду України.