ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14572/13 03.09.13

За позовомТовариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант»

до Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування»

простягнення страхового відшкодування

Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: Грідін В.В., за довіреністю,

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант» до Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування» про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 2.178,90 грн., як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2013 порушено провадження у справі № 910/14572/13 та призначено до розгляду на 19.08.2013.

Ухвалою суду від 19.08.2013 розгляд справи було відкладено на 03.09.2013, у зв'язку з неявкою відповідача.

У судовому засіданні 03.09.2013 представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 2.175,43 грн.

Вказана заява прийнята судом до розгляду, в зв'язку з чим має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, причини неявки суду не повідомив, хоча про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, що вбачається з наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні 03.09.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та ПІІ «Квінтайлс Україна» (далі - страхувальник) 13.05.2011 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 06-SVR/01-044-00888 (далі - Договір), за яким було застраховано транспортний засіб марки «Ford», державний номер АІ 1698 НІ.

У м. Житомирі 25.12.2011 на вул. Черняховського сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю транспортного засобу «Ford», державний номер АІ 1698 НІ, який належить на праві власності Підприємства з іноземними інвестиціями «Квінтайлс Україна» та транспортного засобу марки «ГАЗ-2217», державний номер АМ 4060 АК, який перебував під керуванням Ключинського Юрія Геннадійовича.

Внаслідок зазначеного ДТП було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль марки «Ford», державний номер АІ 1698 НІ.

Постановою Богунського районного суду Житомирської області від 31.01.2012 у справі № 3-343/12 Ключинського Юрія Геннадійовича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Відповідно до Звіту № 01.12.17 від 16.02.2012 про оцінку з визначення вартості матеріального збитку в результаті пошкодження транспортного засобу марки «Ford», державний номер АІ 1698 НІ, вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу склала 6.621,43 грн.

ДТП згідно з Договором, укладеним між позивачем та страхувальником, було визнано страховим випадком, про що складено страховий акт № СТ/11/0942 від 07.11.2012, відповідно до якого сплата страхового відшкодування страхувальнику підлягала у сумі 6.624,90 грн.

Дану суму страхового відшкодування позивач виплатив особі, яка здійснювала відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 1365 від 07.11.2012 на суму 6.624,90 грн.

Судом установлено, що транспортний засіб «ГАЗ-2217», державний номер АМ 4060 АК, застраховано у відповідача згідно полісу № АА/2100357, страхувальником за яким є Ключинський Юрій Геннадійович, що підтверджується отриманою на вимогу ухвали суду інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, яка наявна в матеріалах справи.

Відповідач здійснив лише часткову виплату страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 3.946,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8895 від 12.06.2013, проте повну суму страхового відшкодування позивачу не сплатив, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 2.175,43 грн. (за вирахуванням розміру франшизи 500,00 грн.).

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача, який сплатив страхову виплату за завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені обставини справи, відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю особи, застрахованої позивачем, оскільки відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, а саме за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до п. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані позивачу збитки є відповідач як страховик відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності, та винна особа відповідно до положень ст. 1187 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню страховиком.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Підпунктом 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих (12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним відповідачем зі своїм страхувальником, ліміт відповідальності по майну - 50 000,00 грн., розмір франшизи становить 500,00 грн.

Відтак, відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

З урахуванням наведеного, суд, враховуючи встановлені обставини справи та ліміт відповідальності відповідно до полісу обов'язкового страхування, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 2.175,43 грн. підлягають задоволенню повністю.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Допустимих доказів на спростування позовних вимог, та обставин справи, встановлених судом, відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 102, код ЄДРПОУ 22868348) з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант» (01133, м. Київ, бул Л. Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598) страхове відшкодування в сумі 2.175 (дві тисячі сто сімдесят п'ять) грн. 43 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1.720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.09.2013

Суддя Ониськів О.М.