АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/7793/13 Справа № 188/571/13 Головуючий у 1 й інстанції - Полубан М.П. Доповідач - Григорченко Е.І.
Категорія 45
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2013 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: Григорченка Е.І.
Суддів: Варенко О.П., Лаченкової О.В.
при секретарі судового засідання: Глубоченко Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області на ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2013 року про закриття провадження по справі за позовом заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області до Петропавлівської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 та третьої особи - Реєстраційна служба Петропавлівського районного управління юстиції про визнання недійсним розпоряджень та договору оренди земельної ділянки, -
встановив:
Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2013 року провадження у справі за позов заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області до Петропавлівської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 та третьої особи - Реєстраційна служба Петропавлівського районного управління юстиції про визнання недійсним розпоряджень та договору оренди земельної ділянки, закрито /а.с.160-162/.
В апеляційній скарзі заступник прокурора Дніпропетровської області просить ухвалу скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального права. /а.с.163-165/.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що заявлений спір відноситься до юрисдикції адмінистративних судів та зазначив, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01 квітня 2010 року № 10-рп/2010 до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Однак такі висновки суду не можна визнати обгрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Статтею 15 ЦПК України передбачено, що у порядку цивільного судочинства розглядаються справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно зі ст.ст.2, 17 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства; компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 1 ч.1 ст.3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст.3 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно до прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінський функцій.
При цьому невід'ємним критерієм розмежування справи, що розглядається за правилами цивільного судочинства, від справи, що розглядається за правилами адміністративного судочинства, є характер спірних правовідносин.
Так, рішенням Конституційного Суду України від 01 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України, на яке послався суд в ухвалі, щодо офіційного тлумачення положень ч.1 ст.143 Конституції України, пп "а", "б", "в", "г" ст.12 ЗК України, п.1 ч.1 ст.17 КАС України вирішено: положення пп "а", "б", "в", "г" ст.12 ЗК України в частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього Кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень; положення п.1 ч.1 ст.17 КАС України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Така ж правова позиція висловлена і в п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2 "Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", яким внесено зміни до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року
№ 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ".
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено перелік основних способів захисту цивільних прав і інтересів, серед яких припинення правовідношення та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Із справи вбачається, що заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області до Петропавлівської районної державної адміністрації, ОСОБА_2, третя особа - Реєстраційна служба Петропавлівського районного управління юстиції про визнання недійсним розпоряджень та договору оренди земельної ділянки, та зазначав, що прийнятими відповідачем рішеннями порушуються права та інтереси, як фізичної особи, ОСОБА_3, в користуванні якого земельна ділянка, щодо якої виник спір, перебувала на підставі договору оренди, з приводу користування якою розпорядженням голови Петропавлівської районної державної адміністрації №Р-550-12 від 05.10.2012 року односторонньо припинено правовідношення, так і Васильківської сільської ради Петропавлівського району, на території якої знаходиться спірна земельна ділянка.
Отже, незважаючи на те, що відповідачем у справі є орган місцевого самоврядування - суб'єкт владних повноважень, пред'явлений заступником прокурора Дніпропетровської області спір не є публічно-правовим, не стосується захисту прав, свобод і інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу місцевого самоврядування, оскільки цей орган, приймаючи оскаржуване рішення, не здійснював владних управлінських функцій на основі законодавства у межах тих функцій, що містяться в КАС України, тобто, між сторонами відсутня така ознака публічно-правового спору як підпорядкування одного учасника відносин іншому.
Даний спір виник із цивільних правовідносин та згідно з підставою й предметом позову стосується права користування земельною ділянкою зазначених у позовній заяві сторін та спору щодо прийняття рішення про передачу останньої у користування шляхом припинення дії договору оренди земельної ділянки, правовий захист якого регулюється положеннями ЗК України, Закону України «Про оренду землі».
Оскільки між сторонами виник спір про право, то вирішення такого спору провадиться на підставі норм цивільного судочинства згідно із положеннями ст.15 ЦПК України.
За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду про закриття провадження у справі, як постановлена в порушення зазначених норм діючого законодавства, підлягає скасуванню на підставі п.3,4 ст.311 ЦПК України, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 311 ЦПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області задовольнити.
Ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2013 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: