АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7771/13 Справа № 2/199/1006/13 Головуючий у 1 й інстанції - Подорець О.Б. Доповідач - Григорченко Е.І.

Категорія 46

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2013 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Григорченка Е.І.

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.

при секретарі - Глубоченко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Амур-Нижньодніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, про визнання шлюбу недійсним,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 червня 2013 року, де ставить питання про його скасування, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 червня 2013 відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позову.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 тривалий час проживали однією сім'єю, вели спільне господарство. 16 лютого 2002 року зареєстрували шлюб за взаємною згодою обох. Після реєстрації шлюбу продовжували проживати однією сім'єю до смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 урочисто зареєстрували шлюб у Відділі реєстрації актів громадянського стану Амур-Нижньодніпровського районного управління юстиції міста Дніпропетровська, що підтверджується наданими до матеріалів справи фотокартками, записом акта про одруження № 74 від 16 лютого 2002 року, де маються в наявності особисті підписи ОСОБА_4 та ОСОБА_5, диском з відеозаписом урочистої події, а саме весілля подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

За своє життя ОСОБА_4 не ставив питання щодо визнання недійсним шлюбу зареєстрованого з ОСОБА_5

Враховуючи встановлені обставини, вимоги законодавства, яке діяло на час укладення шлюбу, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач не довів відсутності вільної згоди ОСОБА_4 на укладення шлюбу внаслідок зловживання спиртними напоями або з інших причин, тому відсутні підстави для визнання шлюбу недійсним.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, апеляційний суд не находить підстав для задоволення та скасування рішення суду з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку. Висновки суду підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями свідків та самих сторін.

При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції, відповідно до ст. ст.. 12, 15-17, 45 КпШС України, п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду від 12.06.98 N 16 "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України", ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України, прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в позові, оскільки позивач не довів, що шлюб укладений без вільної згоди ОСОБА_4 внаслідок зловживання спиртними напоями або з інших причин.

Приведені в апеляційній скарзі доводи, що суд не дав оцінки тому факту, що батько позивача не повідомляв його про укладення шлюбу з відповідачкою, та на свадьбу не були запрошені родичі, не можуть бути підставою для скасування рішення суду та визнання шлюбу недійсним, оскільки відповідно до ст. 15 КпШС України, для укладення шлюбу необхідна лише взаємна згода осіб, які одружуються, і повідомлення інших осіб, а також присутність їх на свадьбі, не є необхідністю для укладення шлюбу.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду посилання апелянта, що суд не звернув увагу на недотримання ст. 12 КпШС України, зокрема не обмінювалися шлюбними кільцями, оскільки зазначена норма закону не передбачає обмін шлюбними кільцями, тобто зазначена обставина не є неохідною умовою для укладення шлюбу.

Посилання апелянта на те, що в актовому запису про шлюб ОСОБА_4 з відповідачкою неправильно зазначена дата розірвання попереднього шлюбу ОСОБА_4 з матір'ю позивача, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки суду не надані докази знаходження ОСОБА_4 в іншому шлюбі, який не розірваний на момент укладення шлюбу з відповідачкою.

Доводи апелянта, що суд не дав належну оцінку показанням свідків, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суд у відповідності до ст. 212 ЦПК України, право оцінки доказів належить суду, який в даному випадку дав наданим доказам та встановленим обставин у справи в їх сукупності належну правову оцінку, керуючись законом.

Посилання апелянта на те, що суду слід було провести судову-психіатричну посмертну експертизу, не може бути прийнято до уваги, оскільки клопотання щодо проведення такої експертизи не заявлено.

Посилання апелянта на те, що суд не допитав свідка ОСОБА_6 не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки судом приймалися заходи до виклику зазначеного свідка, який не з'явився у зв'язку з хворобою

В апеляційному суді позивач та його представник відмовилися від клопотання щодо виклику до суду зазначеного свідка.

Допущені судом порушення вимог норм процесуального права, на які посилається позивач (щодо виклику свідків, неотримання відповіді з наркологічної лікарні), не вплинули на законність правильного по суті рішення суду.

Інші доводи, приведені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки зводяться до особистого тлумачення апелянтом норм права та до іншої оцінки фактичних обставин справи, яка відрізняється від зробленої судом першої інстанції оцінки і висновків суду не спростовують.

Районний суд розглянув справу у відповідності із вимогами ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України про змагальність сторін та диспозитивність цивільного судочинства, в межах заявлених вимог та на підставі наданих суду доказів.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду.

Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

СУДДІ: