АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7320/13 Справа № 2/201/390/13 Головуючий у 1 й інстанції - Демидова С.О. Доповідач - Григорченко Е.І.

Категорія 47

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2013 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Григорченка Е.І.

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.

при секретарі - Глубоченко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 травня 2013 року, де ставить питання про його скасування, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 травня 2013 року позовні вимоги задоволені, шлюб, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, зареєстрований 20 липня 1968 року відділом реєстрації актів цивільного стану м. Новосибірська за актовим записом № 2475, розірваний.

Судом встановлено, що 20 липня 1968 року між сторонами відділом реєстрації актів цивільного стану м. Новосибірська зареєстрований шлюб за актовим записом № 2475 /а.с. 5/.

Від шлюбу мають доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Спільне життя позивача з відповідачем не склалося, оскільки у них різні характери, через це постійно виникали сварки та конфліктні ситуації. З 09 травня 2011 року шлюбні відносини між сторонами були припинені, однією родиною не проживають, спільне господарство не ведуть.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2013 року сторонам було надано строк на примирення, однак позивач зберігати сім'ю не бажає та наполягав на розірванні шлюбу.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до висновку, що сім'я розпалася остаточно, подальше спільне життя подружжя та збереження сім'ї неможливо, суперечить їх інтересам, тому позов задоволений.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів не находить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та, дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями учасників процесу.

При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції, керуючись ст.ст. 110,112 СК України, та враховуючи дійсні обставини справи, прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, розірвавши шлюб між сторонами у справі, оскільки їх шлюб носить формальний характер і його збереження суперечило б їхнім інтересам.

Приведені в апеляційній скарзі доводи, що рішення суду не мотивоване, не може бути прийнято до уваги, оскільки в рішенні суду зазначені причини розлучення та враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін.

В апеляційному суді позивач пояснив, що він підтримує подружні стосунки з іншою жінкою та бажає укласти з нею шлюб.

Посилання апелянта на те, що суд розглянув справу у відсутність відповідача, позбавивши її можливості надати суду особисті пояснення, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки при розгляді справи представляв інтереси відповідачки за довіреністю її представник. Клопотань щодо особистої присутності відповідача у судовому засіданні не надано.

В апеляційний суд відповідач також не з'явилася, про слухання справи повідомлена належним чином, інтереси її представляв представник. Будь які докази, які б спростовували висновки суду, не надані.

Інші доводи апелянта не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів, яка надана судом у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України, і висновків суду не спростовують.

Районний суд розглянув справу у відповідності із вимогами ст. ст. 10, 11 ЦПК України про змагальність сторін та диспозитивність цивільного судочинства, в межах заявлених вимог та на підставі наданих суду доказів.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

СУДДІ: