А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д Д О Н Е Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І

П О С Т А Н О В А

п о п е р е д н ьо г о р о з г л я д у

3 вересня 2013 року. Суддя Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області Меленчук В.С. за участю прокурора Максименко Н.Г., розглянувши у ході попереднього розгляду матеріали кримінальної справи щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В :

Вироком Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 3 січня 2013 року засуджені ОСОБА_1 за частинами 2 статей 185, 186, 187, частиною 1 статті 70 КК України відповідно до 8 років 6 місяців позбавлення волі, ОСОБА_2 за частинами 2 статей 185,186,187, частинами 1 і 4 статті 70 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі та ОСОБА_3 за частиною 2 статті 187 КК України до 7 років позбавлення волі.

Засуджені за вказаним вироком ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_4, не погоджуючись з судовим рішенням суду першої інстанції, подали апеляції.

Суд першої інстанції зазначену кримінальну справу з апеляціями надіслав до апеляційної інстанції для розгляду у порядку апеляційного провадження.

Суддя апеляційної інстанції, з урахуванням міркувань прокурора, вважає, що кримінальна справа щодо засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не може бути прийнята до апеляційного провадження з таких підстав.

Так, 3 вересня 2013 року до апеляційної інстанції від засудженого ОСОБА_1 надійшли зауваження на протокол судового засідання.

Відповідно до положень пункту 2 частини 2 статті 359 КПК України Апеляційний суд відмовляє в прийнятті апеляції до свого провадження, якщо суд першої інстанції не розглянув зауваження на протокол судового засідання.

Категорія 187 ч 2 КК України Головуючий у суді 1 інстанції Кулик С.В.

Доповідач Меленчук В.С.

Враховуючи, що засуджений ОСОБА_1 надіслав зауваження на протокол судового засідання безпосередньо до апеляційної інстанції, а розгляд зауважень на протокол судового засідання є компетенцією суду першої інстанції, то кримінальну справу необхідно надіслати до Жовтневого районного суду міста Маріуполя для вирішення питань, поставлених засудженим.

Крім того, з матеріалів кримінальної справи вбачається, що захисник ОСОБА_4 18 січня 2013 року, тобто у встановлений кримінально-процесуальним законом, подав апеляцію на зазначений вище вирок, не виклавши свої міркування з приводу незаконності вироку суду першої інстанції і надалі, тобто 4 липня 2013 року та 3 вересня 2013 року подав до поданої апеляції доповнення.

Між тим, положення статті 350 КПК України передбачає перелік даних, які повинні бути зазначені в апеляції, а це означає, що положення цієї норми кримінально-процесуального закону не передбачають скорочений текст апеляції.

Більш того, положення статті 352 КПК України передбачають, що апеляція, яка не відповідає положенням статті 350 КПК України повинна бути залишена без руху з повідомленням про необхідність виконання зазначених вимог.

Суд першої інстанції не дотримав вимог зазначених норм кримінально-процесуального закону та прийняв до розгляду апеляцію, яка не відповідає їх нормам. Надалі, надані захисником ОСОБА_4 у подальшому доповнення до апеляції, є за своєю формою, суттю і змістом є апеляцією, а не доповненнями, які подані набагато пізніше, передбачених законом меж строку апеляційного оскарження.

Суд першої інстанції на ці обставини не звернув уваги, провів підготовку і спрямував кримінальну справу до апеляційної інстанції.

Проте, зазначені обставини, відповідно до положень статті 359 КПК України є перешкодою для прийняття кримінальної справи до апеляційного провадження.

Керуючись статтею 357,359 КПК України, суддя апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В:

У прийнятті кримінальної справи щодо засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до апеляційного провадження відмовити з її поверненням до суду першої інстанції для виконання положень статей 88,350,351,352,353 КПК України.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя