Судове рішення #31993043


А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д Д О Н Е Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду

Донецької області у складі:



головуючого Меленчука В.С.

суддів Преснякової А.А., Бєдєлєва С.І.

за участю прокурора Чижикової О.А.


розглянувши у відкритому судовому засіданні 3 вересня 2013 року у місті Маріуполі справу за апеляцією заявника ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 22 липня 2013 року


В С Т А Н О В И Л А :


Заявник ОСОБА_1 16 липня 2013 року звернувся до Жовтневого районного суду міста Маріуполя зі скаргою на постанову прокурора Жовтневого району міста Маріуполя від 14 серпня 2009 року про відмову у порушенні кримінальної справи.


У своїй скарзі заявник ОСОБА_1 послався на порушення судом першої інстанції норм кримінально-процесуального закону, щодо оперуповноважених Жовтневого районного відділу внутрішніх справ міста Маріуполя ОСОБА_2, ОСОБА_3 та слідчого цього відділу під час досудового розслідування кримінальної справи відносно нього, у процесі чого до нього застосовувалися недозволені заходи досудового слідства..


Постановою Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 22 липня 2013 року скарга заявника ОСОБА_1 на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи залишена без задоволення.


Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції послався на відсутність підстав, передбачених кримінально-процесуальним чи іншим законодавством України, яке регулює такі правовідносини для задоволення скарги.


Категорія 236 КПК України Головуючий у суді 1 інстанції Соловйов О.Л.

Доповідач Меленчук В.С.


Крім того, заявник ОСОБА_1 зі скаргою до суду звернувся після 20 листопада 2012 року, тобто після набрання чинності нового КПК України, де у розділі ХІ Перехідних положень, якщо до суду першої інстанції 20 листопада 2012 року або пізніше згідно з реєстраційним штампом надійшла скарга про відмову у порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, якщо вони подані з порушенням строку оскарження, передбаченого КПК 1960 року, суд приймає рішення про відмову в розгляді відповідної справи.


Заявник ОСОБА_1, не погоджуючись з судовим рішенням, подав апеляцію, в якій ставить питання про скасування постанови суду першої з направленням матеріалів на додаткову перевірку прокурору з зобов'язанням порушити кримінальну справу та провести досудове розслідування.


Обґрунтовуючи свою апеляцію, заявник ОСОБА_1, виклавши у ній обставини кримінальної справи, по якій він був притягнутий до кримінальної відповідальності та засуджений, зазначив, що суд першої інстанції прийняв рішенням про відмову у задоволенні його скарги з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, достатньо не з'ясував усі обставини, на які він звертав його увагу, виклавши їх у своїх скаргах і у результаті поверхового розгляду скарги, дійшов необґрунтованого і безпідставного висновку про відмову у задоволенні його скарги та прийняв незаконне рішення.



Заслухавши доповідача, міркування прокурора про законність судового рішення і безпідставність апеляційних вимог заявника ОСОБА_1, ознайомившись з матеріалами прокурора про відмову у порушенні кримінальної справи, перевіривши матеріали судової справи та, обговоривши апеляційні вимоги в їх межах, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.


Відповідно до положень статті 2361 КПК України, скаргу на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову у порушенні кримінальної справи може подати особа, інтересів якої вона стосується.


Як вбачається з матеріалів про відмову у порушенні кримінальної справи, заявник ОСОБА_1, маючи таке право, звернувся зі скаргою про застосування до нього з боку працівників міліції незаконних заходів під час досудового розслідування.


Ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, відкритого за скаргою заявника ОСОБА_1 з цього приводу, колегія суддів вважає, що його апеляційні вимоги є безпідставними.


З цих матеріалів вбачається, що прокуратурою Жовтневого району міста Маріуполя 4 липня 2009 року була розпочата перевірка заяви заявника ОСОБА_1 з приводу застосування до нього недозволених заходів досудового слідства та 14 серпня 2009 року була прийнята постанова про відмову у порушенні кримінальної справи відносно працівників міліції.


Перевіряючи правильність закриття кримінального провадження органом досудового слідства, колегія суддів встановила наступне.


Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції, насамперед, послався на те, що заява заявника ОСОБА_1 про застосування до нього недозволених заходів досудового слідства була розглянута, а постанова про відмову у порушенні кримінальної справи від 14 серпня 2009 року, з якою він не згодний і просив скасувати, постановою прокурора Жовтневого району міста Маріуполя від 23 жовтня 2009 року скасована, призначена додаткова перевірка, за результатами якої 30 жовтня 2009 року винесена нова постанова про відмову у порушенні кримінальної справи.


Отже, виходячи з наведеного постанова від 23 жовтня 2009 року не існує як скасована, а постанова від 30 жовтня 2009 року будь-ким з зацікавлених осіб не оскаржена і набрала чинної дії.


Крім того, заявник ОСОБА_1 вироком колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області, залишеним ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 березня 2012 року без зміни, визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених пунктом 6 частини 2 статті 115, частиною 4 статті 187 КК України.


Розглядаючи кримінальну справу по суті, Апеляційний суд Донецької області, як суд першої інстанції та касаційний суд, як наглядовий орган у порядку перегляду справи не знайшли підстав для задоволення заяв заявника ОСОБА_1 про застосування до нього недозволених заходів досудового слідства, визнавши, таким чином, відсутність порушень норм кримінально-процесуального закону, як з боку суду першої інстанції, так і з боку органу досудового розслідування, яким надані докази, визнані судами двох інстанції достатніми, допустимим та стосовними.


Рішення касаційної інстанції відповідно до положень кримінально-процесуального закону є остаточним і оскарженню не підлягає.


Відповідно до положень статті 124 Конституції України та статті 403 КПК України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими для виконання на всій території України усіма державними і громадськими підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.


Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що як доводи скарги, так і доводи апеляції заявника є безпідставними і не ґрунтуються на законові.


З урахуванням наведеного колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційних вимог заявника ОСОБА_1


Керуючись статтями 362,365,366 КПК України, колегія суддів


У Х В А Л И Л А :


Апеляцію заявника ОСОБА_1 залишити без задоволення.


Постанову Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 22 липня 2013 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_1 про відмову у порушенні кримінальної справи залишити без зміни.




С У Д Д І :




А.А. Преснякова В.С. Меленчук С.І. Бєдєлєв


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація