А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д Д О Н Е Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду
Донецької області у складі:
головуючого Меленчука В.С.
суддів Кір'якова П.І., Лупінової Л.М.
при секретарі Черниці О.В.
за участю прокурора Дойнова М.С.
за захисника ОСОБА_1.
засудженого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні 18 червня 2013 року в місті Маріуполі кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Волноваського районного суду Донецької області від 18 березня 2013 року.
В С Т А Н О В И Л А :
Вироком Волноваського районного суду Донецької області від 18 березня 2013 року
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Волноваха Донецької області, громадянин України, не працюючий, судимого 30 листопада 1993 року Волноваським районним судом Донецької області за частиною 3 статті 140 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 19 вересня 1997 року Пролетарським районним судом міста Донецька за частиною 2 статті 229-1 КК України до 6 років позбавлення волі, 8 травня 2009 року Волноваським районним судом Донецької області за частиною 2 статті 307, частиною 2 статті 309 КК України до 6 років позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 12 вересня 2012 року на 1 рік 10 місяців 13 днів, проживаючий АДРЕСА_1
Головуючий у суді 1 інстанції Гальченко І. В.
Категорія 395 КК України Доповідач Меленчук В.С.
засуджений за статтею 395 КК України до 1 місяця арешту.
На підставі статті 71 КК України частково до призначеного покарання приєднано не відбуту частину покарання за вироком Волноваського районного суду Донецької області від 8 травня 2009 року і остаточно призначено покарання у вигляді 1 року 10 місяців 15 днів позбавлення волі.
Вказаним вироком суду обвинувачений ОСОБА_2 визнаний винним у тому що, будучи засудженим 8 травня 2009 року Волноваським районним судом Донецької області за частиною 2 статті 307, частиною 2 статті 309 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна, при звільненні з місць позбавлення волі умовно-достроково з Калінінської виправної колонії №27 міста Горлівки постановою Калінінського районного суду міста Горлівки від 4 вересня 2012 року було встановлено адміністративний нагляд терміном на один рік з обмеженнями: заборона виїзду за межі населеного пункту без дозволу органів міліції, обраного ним для постійного місця проживання, заборона покидати обране місце проживання в межах часу з 22-00 години до 4-00 години, заборона відвідувати бари, кафе, ресторани та інші місця реалізації спиртних напоїв на розлив, обов'язкова явка на реєстрацію в районні відділи внутрішніх справ 3-го і 5-го числа кожного місяця.
У день звільнення з місць позбавлення волі 12 вересня 2012 року обвинувачений ОСОБА_2 був ознайомлений з вказаною постановою, йому було роз'яснений обов'язок прибути і зареєструватися у Волноваському РВ ГУМВС за обраним ним місцем проживання - АДРЕСА_1 не пізніше 14 вересня 2012 року, а також попереджений про кримінальну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду і за несвоєчасне прибуття до обраного місця проживання.
Обвинувачений ОСОБА_2 прибув до місця проживання, але без поважних причин став на облік у Волноваському РВ ГУМВС лише 17 вересня 2012 року, тим самим порушив встановлені правила адміністративного нагляду за несвоєчасне прибуття до обраного місця проживання без поважної причини у визначений термін.
Крім того, він, з метою ухилитися від адміністративного нагляду на початку жовтня 2012 року покинув місце свого проживання без відома і дозволу працівників міліції, виїхав до міста Єнакієва Донецької області, тобто за межі населеного пункту, обраного для проживання, де знаходився до початку лютого 2013 року і не з'являвся для відмітки у Волноваський РВ ГУМВС у призначені дні, чим порушив встановлені правила адміністративного нагляду.
Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування вироку з направленням кримінального провадження до суду першої інстанції для призначення його нового розгляду.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, обвинувачений ОСОБА_2 посилається на допущені судом першої інстанції порушенням норм кримінального процесуального закону України.
Вважає, що досудове слідство не було проведено, усі докази, викладені в обвинувальному акті кримінального провадження щодо нього були сфальсифіковані, оскільки в усіх документах після встановлення адміністративного нагляду усі підписи були зроблені минулими датами, тому просить призначити незалежну почеркознавчу експертизу.
Крім того, судом першої інстанції не було узято до уваги наявність у нього на утриманні його матері, яка є інвалідом 2 групи і неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Заслухавши доповідача, пояснення і останнє слово обвинуваченого та думку його захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги, міркування прокурора про законність і обґрунтованість вироку суду першої інстанції, перевіривши матеріали кримінального провадження та, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_2, воно розглянуто у порядку, передбаченому частиною 3 статті 349 КПК України.
За змістом апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2 він оспорює фактичні обставини справи, посилаючись на фальсифікацію документів процесуальних дій, що є неможливим відповідно до зазначеної норми кримінального процесуального закону.
Проте, відповідно до положень, викладених у частині 5 статті 27 КПК України під час судового розгляду забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
В матеріалах кримінального провадження мається журнал судового засідання, який утримує в собі лише час фіксування кожної дії, без викладу пояснень сторін кримінального провадження.
Долучений, відповідно даних журналу судового засідання компакт-диск без зазначення його серійного номеру до матеріалів кримінального провадження, як носій інформації про судовий розгляд, не містить в собі будь-яких даних, які свідчили б про проведення судового розгляду кримінального провадження.
За таких обставин колегія суддів позбавлена можливості перевірити фактичні обставини проведення судового розгляду, дотримання судом першої інстанції положень частини 3 статті 349 КПК України, правильне розуміння обвинуваченим цих положень закону, наявність його права оспорювати фактичні обставини справи до зазначеної норми закону тощо.
Відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 415 та пункту 7 частини 2 статті 412 КПК України відсутність у матеріалах кримінального провадження журналу судового засідання або технічного носія інформації, на якому зафіксоване судове провадження у суді першої інстанції є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою скасування судового рішення.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає за необхідне вирок суду першої інстанції щодо обвинуваченого ОСОБА_2 скасувати з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
При новому судовому розгляді кримінального провадження, суду першої інстанції, з урахуванням наведеного, а також доводів апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2, провести судовий розгляд з суворим дотриманням вимог кримінального процесуального закону про повне, всебічне й об'єктивне з'ясування усіх обставин і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення.
З огляду на зазначене, вимоги апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2 щодо фактичних обставин кримінального провадження не можуть буті розглянуті і задоволені.
Керуючись статтями 405,407 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити частково, а вирок Волноваського районного суду Донецької області від 18 березня 2013 року щодо нього скасувати з призначенням нового судового розгляду у суді першої інстанції в іншому складі суду.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 залишити тримання під вартою у Маріупольському слідчому ізоляторі.
С У Д Д І :
Л.М. Лупінова В.С. Меленчук П.І. Кір'яков