А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д Д О Н Е Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2 липня 2013 року. Суддя Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області Меленчук В.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо правопорушника ОСОБА_1 за його апеляційною скаргою на постанову судді Волноваського районного суду Донецької області від 27 травня 2013 року
В С Т А Н О В И В :
Постановою судді Волноваського районного суду Донецької області від 27 травня 2013 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець селища міського типу Донське
Волноваського району Донецької області, громадянин
України, не працюючий, проживаючий у будинку АДРЕСА_1, зареєстрований у АДРЕСА_2
підданий адміністративному стягненню за частиною 1 статті 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 3400 гривень на користь держави.
Правопорушник ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 20 квітня 2013 року о 00 годин 50 хвилин, рухаючись по вулиці Леніна селища міського типу Донське Волноваського району Донецької області, керував автомобілем АЗЛК-2137 державний номерний знак НОМЕР_1 з яними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України.
Категорія 130 ч 1 КУпАП Суддя суду 1 інстанції Голуб Т.І.
Суддя суду 2 інстанції Меленчук В.С.
Правопорушник ОСОБА_1, не погоджуючись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування постанови судді суду першої інстанції з винесенням нової, якою призначити йому адміністративне стягнення у вигляді виправних робіт. Одночасно просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, правопорушник ОСОБА_1 зазначив, що справа відносно нього розглянута в його відсутність, про час і місце її розгляду він належним чином не був повідомлений, копію постанови отримав лише 3 червня 2013 року.
Крім того, вважає, що за результатами судового розгляду справи, суддя суду першої інстанції наклав надмірно суворе стягнення у вигляді штрафу у максимальному розмірі при його позитивній характеристиці, він є учнем професійного училища, до адміністративної відповідальності раніше не притягувався.
На думку правопорушника, суддею суду першої інстанції не дотримані положення статей 33,34,285 КУпАП, чим були порушені принципи рівності перед законом, не враховані дані про його особу, обставини, які пом'якшують відповідальність.
Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1, який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та апеляційні вимоги, суддя апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга правопорушника підлягає задоволенню з таких підстав.
Я вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення та постанови судді суду першої інстанції, правопорушник ОСОБА_1 притягнутий і визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальності за яке передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
Відповідно до диспозиції частини першої зазначеної норми адміністративного закону адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами у стані алкогольного чи іншого сп'яніння або за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Проте, як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і у постанові судді суду першої інстанції зазначено, що правопорушник ОСОБА_1 керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння, що на думку судді апеляційної інстанції, є припущенням.
Більш того, у підтвердження перебування правопорушника ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, будь-які докази відсутні.
Отже, обвинувачення у частині керування правопорушником ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння не знайшло свого підтвердження.
Що стосується відмови у проходженні відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, то ці обставини підтверджуються як поясненнями правопорушника, так і письмовими доказами, на які послався суддя суду першої інстанції у своїй постанові.
За таких обставин, правопорушник ОСОБА_1 повинний нести адміністративну відповідальність за відмову у проходженні встановленого порядку огляду на стан сп'яніння як водій транспортного засобу відповідно до частини 1 статті 130 КУпАП і за цією статтею його дії кваліфіковані правильно.
Виходячи з викладеного, суддя апеляційної інстанції вважає, що при судовому розгляді справи про адміністративне правопорушення суддею суду першої інстанції щодо правопорушника ОСОБА_1 не були дотримані положення статей 33,34,245,251,252, 280 КУпАП, що потягло до ухвалення рішення з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим не може вважати законною.
Вирішуючи питання призначення адміністративного стягнення, суддя апеляційної інстанції вважає за необхідне як пом'якшуючі відповідальність обставини врахувати визнання правопорушником ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, його щире каяття у вчиненому, його молодий вік, а також те, що він є учнем Маріупольського вищого металургійного професійного училища, отримує стипендію у розмірі 250 гривень, проживає в гуртожитку окремо від батьків, які мешкають у АДРЕСА_3 позитивно характеризується за місцем проживання та навчання.
З урахуванням наведеного, суддя апеляційної інстанції вважає за можливе призначити правопорушнику ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді громадських робіт.
При цьому, суддя апеляційної інстанції вважає за можливе поновити правопорушнику ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження, на яке він має право відповідно до положень Конституції України з метою захисту своїх прав та інтересів.
Керуючись статтями 289,293,294 КПК України, суддя апеляційної інстанції
П О С Т А Н О В И В :
Поновити правопорушнику ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження, задовольнивши клопотання.
Постанову судді Волноваського районного суду Донецької області від 27 травня 2013 року щодо ОСОБА_1 скасувати та ухвалити нову постанову згідно з якою визнати його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді громадських робіт терміном 40(сорок) годин.
Постанова судді апеляційної інстанції є остаточною, оскарженню не підлягає, на неї не може бути подано подання прокурора.
Суддя