ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/15108/13 10.09.13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНБАСІНФОРМЗВ'ЯЗОК»
до Національного спортивного комплексу «Олімпійський»
про стягнення заборгованості
Суддя Ониськів О.М.
Представники сторін:
від позивача: Садовнича Л.В., Левицька Ю.А., за довіреністю,
від відповідача: Шадевська Ж.Е., за довіреністю.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНБАСІНФОРМЗВ'ЯЗОК» до Національного спортивного комплексу «Олімпійський» про стягнення основного боргу в розмірі 158 660,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2.923.010,12 грн., 55.018,82 грн. пені, 11.568,49 грн. 3% річних, 2.187,39 грн. інфляційних втрат та судовий збір у сумі 59.835,70 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем 29.12.2012 договору про надання послуг № 29-12/12-3 відповідач не виконав своє зобов'язання з оплати наданих послуг, а тому позивач, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 903, 526 Цивільного кодексу України, просить стягнути вказану заборгованість у судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2013 порушено провадження у справі № 910/15108/13 та призначено до розгляду на 27.08.2013.
Представник відповідача в судовому засіданні 27.08.2013 у поданому відзиві зазначив, що позивачем визначено строк оплати наданих послуг з порушенням приписів ст. 253 Цивільного кодексу України. Також, у відзиві відповідач вказав, що звернувся 14.08.2013 до позивача з заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог за спірним договором та договором № 01-8/211 від 07.04.2008 на суму 497.999,99 грн.
Ухвалою суду від 27.08.2013 розгляд справи було відкладено на 03.09.2013.
Представник позивача в судовому засіданні 03.09.2013 в письмових поясненнях зазначив про те, що на заяву відповідача про зарахування зустрічних позовних вимог позивач надав згоду на зустрічне зарахування в сумі 442.666,66 грн., про що позивачем було складено заяву (вих. № 340/08-2013) про припинення зобов'язання в частині: в сумі 442.666,66 грн., яка була надіслана відповідачу 30.08.2013.
В судовому засіданні 03.09.2013 було оголошено перерву до 10.09.2013.
В судовому засіданні 10.09.2013 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача в судовому засіданні звернувся до суду з клопотаннями про зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, в тому числі 3% річних та інфляційних втрат та про розстрочку виконання судового рішення. Також, представник відповідача надав суду заяву, в якій відповідач погодився на здійснення зустрічного зарахування однорідних вимог у сумі 442.666,66 грн.
У судовому засіданні 10.09.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ВСТАНОВИВ:
Як підтверджено матеріалами справи, 29.12.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОНБАСІНФОРМЗВ'ЯЗОК» (далі - виконавець, позивач) та Національним спортивним комплексом «Олімпійський» (далі - замовник, відповідач) був укладений Договір про надання послуг № 29-12/12-3 (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1 якого позивач зобов'язався надати відповідачу послуги з технічного обслуговування і ремонту комп'ютерної техніки стадіону, а відповідач - прийняти і оплатити такі послуги, перелік яких наведений в Додатку 2 до Договору.
Відповідно до п. 3.1 Договору вартість послуг склала 8.994.870,22 грн.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання умов Договору позивачем у період з січня по травень 2013 року включно були надані послуги відповідачу на суму 3.685.822,52 грн., що підтверджується актами надання послуг № 15 від 31.01.2013, № А2339 від 28.02.2013, № сА02396 від 29.03.2013, № сА02449 від 30.04.2013 та № сА02495 від 31.05.2013, підписаними обома сторонами без зауважень.
Згідно з п.4.5. Договору встановлено обов'язок відповідача здійснювати оплату протягом 90 днів з дня підписання акта обома сторонами.
Відповідачем оплата наданих послуг здійснена була лише частково в сумі 35.000.00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача та відповідачем не заперечується, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по оплаті отриманих послуг загалом у сумі 2.923.010,12 грн.
У зв'язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 2.923.010,12 грн. в судовому порядку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Матеріалами справи встановлений факт укладання між позивачем та відповідачем договору про надання послуг.
Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом установлено та матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору позивачем було надано послуги на загальну суму 3.685.822.52 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами надання послуг № 15 від 31.01.2013, № А2339 від 28.02.2013, № сА02396 від 29.03.2013, № сА02449 від 30.04.2013 та № сА02495 від 31.05.2013, які підписано відповідачем без зауважень, що свідчить про прийняття останнім наданих позивачем послуг без претензій щодо їх якості, об'ємів і вартості, та виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати.
Відповідно до частини першої статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Однак відповідач не здійснив оплату послуг у повному обсязі в сумі 2.923.010,12 грн., хоча строк виконання обов'язку оплати вже настав.
При цьому, судом установлено, що між сторонами під час розгляду справи було здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог за спірним Договором та Договором № 08-11/12-4 від 08.11.2012 на суму 442.666,66 грн., що підтверджується заявою позивача (вих. № 340/08-2013) та поданою в судовому засіданні 10.09.2013 заявою відповідача.
Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
У зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу по оплаті наданих позивачем послуг у розмірі 442.666,66 грн. підлягають припиненню на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України з віднесенням судових витрат у цій частині, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, на відповідача, оскільки звернення позивача з позовом до суду було зумовлено неправильними діями відповідача.
Відтак, враховуючи здійснене між сторонами зарахування зустрічних однорідних вимог у сумі 442.666,66 грн., заборгованість відповідача за надані послуги за спірним Договором складає 2.480.343,46 грн.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 2.480.343,46 грн.
Також, судом установлено, що позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача за прострочення виконання зобов'язання по оплаті послуг 55.018,82 грн. пені, 11.568,49 грн. 3% річних, 2.187,39 грн. інфляційних втрат за періоди, вказані в позовній заяві.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Положеннями п.7.8. Договору встановлено, що в разі порушення строки оплати, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно сплачених послуг за кожен день затримки оплати.
Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як встановлено вище судом, відповідач не оплатив роботи згідно актів № 15 від 31.01.2013, № А2339 від 28.02.2013, № сА02396 від 29.03.2013, № сА02449 від 30.04.2013 та № сА02495 від 31.05.2013, кінцевий строк для оплати яких згідно з п.4.5 Договору настав 01.05.2013, 29.05.2013, 27.06.2013 та 29.07.2013 відповідно, відтак, в силу приписів ст. 253 ЦК України (де зазначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок), період прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті прийнятих робіт за вказаними актами починається з наступного дня, а саме: 02.05.2013, 30.05.2013, 28.06.2013 та 30.07.2013 відповідно.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно з уточненим розрахунком суду (здійсненого за актом № 15 від 31.01.2013 за період з 02.05.2013 по 31.07.2013, з урахуванням часткової сплати 04.07.2013 в сумі 35.000,00 грн.; за актом № А2339 від 28.02.2013 за період з 30.05.2013 по 31.07.2013; за актом № сА02396 від 29.03.2013 за період з 28.06.2013 по 31.07.2013; за актом № сА02449 від 30.04.2013 за період з 30.07.2013 по 31.07.2013) за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання в сумі 2.923.010,12 грн. підлягає стягненню пеня в сумі 54.142,32 грн., 3% річних у сумі 11.389,32 грн. та інфляційні втрати в сумі 714,84 грн.
Крім того, відповідач звернувся до суду з клопотаннями про зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, в тому числі 3% річних та інфляційних втрат, а також про розстрочку виконання рішення.
Розглянувши подані клопотання та дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов до висновку, що подані клопотання про зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій та про розстрочку виконання рішення суду по справі № 910/15108/13 задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Згідно з пунктами 3 та 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, а також відстрочити або розстрочити виконання рішення.
У пункті 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Також, у пункті 3.7.14 цієї ж постанови зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Дослідивши матеріали справи, судом установлено, що відповідач не навів обставин, які ускладнюють виконання рішення у справі № 910/15108/13 або роблять його неможливим, а також, вказують на винятковість випадку невиконання відповідачем договірних зобов'язань, а тому, враховуючи, матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотань про зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій та про розстрочку виконання рішення суду по справі № 910/15108/13.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин та враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню частково.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Національного спортивного комплексу «Олімпійський» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 55, код ЄДРПОУ 14297707) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНБАСІНФОРМЗВ'ЯЗОК» (83062, м. Донецьк, вул. І. Ткаченка, 140-а, код ЄДРПОУ 24453663) суму основного боргу в розмірі 2.480.343 (два мільйони чотириста вісімдесят тисяч триста сорок три) грн. 46 коп., пені в сумі 54.142 (п'ятдесят чотири тисячі сто сорок дві) грн. 32 коп., 3% річних у сумі 11.389 (одинадцять тисяч триста вісімдесят дев'ять) грн. 32 коп., інфляційні втрати в сумі 714 (сімсот чотирнадцять) грн. 84 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 59.557 (п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 34 коп.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 442.666,66 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 13.09.2013
Суддя Ониськів О.М.