А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д Д О Н Е Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 березня 2013 року. Суддя Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області Меленчук В. С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо правопорушника ОСОБА_1 за її апеляційною скаргою на постанову судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 10 січня 2013 року
В С Т А Н О В И В :
Постановою судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 10 січня 2013 року справа про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний ідентифікаційний номер
НОМЕР_1, працюючої головним бухгалтером у КП
«Маріупольське ТТУ», проживаючої у місті Маріуполі,
вулиця Енгельса, 38
провадженням за частиною 1 статті 163-1 КУпАП закрита у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з постановою судді суду першої інстанції правопорушник ОСОБА_1, працюючи на посаді головного бухгалтера КП «МТТУ», здійснювала ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за період з 1 квітня 2011 року по 30 вересня 2012 року на суму 1911490 гривень, у тому числі у 2-4 кварталах 2011 року на суму 1898549 гривень, за 1-й квартал 2012 року - на 1423912 гривень, за півріччя 2012 року та три квартали 2012 року на 487 578 гривень.
Таким чином, правопорушник ОСОБА_1 порушила пункти 14.1.11, 14.1.257, пункт 14.1 статті 14, пункти 135.5.4, пункт 135.5 статті 135, пункти 138.1.1 пункт 138. 1 статті 138, пункти 150.1 статті 150 пункт 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового Кодексу України. Зниження ПДВ у сумі 17 648 гривень, у тому числі: за травень 2011 року у сумі 2 515 гривень, за вересень 2011 - 1691 гривна, за квітень 2012 року - 7558 гривень, за червень 2012 року 5884 гривень, чим порушила пункт 189.9 статті 189 Податкового Кодексу України. Завищення суми податкової пільги з податку на прибуток за 1-й квартал 2012 року на суму 398 695 гривень, півріччя 2012 року на суму 99 673 гривні, чим порушила пункт 4 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою КМУ від 27 грудня 2010 року № 1233.
Також не здійснила облік готівки у повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів на загальну суму 165 162 гривні, чим порушила пункт 2.6 Глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637.
Суддя суду 1 інстанції Турченко О. В.
Категорія 163-1 ч. 1 КУпАП Суддя суду 2 інстанції Меленчук В.С.
Не погоджуючись з постановою судді суду першої інстанції, правопорушник ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування постанови судді з закриттям провадження по справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Одночасно, правопорушник ОСОБА_1 заявила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки вона належним чином про час і місце розгляду справи не була повідомлена, а справа була розглянута в її відсутності.
Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, правопорушник ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції, розглянувши справу щодо неї в її відсутність, порушив право на надання пояснень, мати адвоката, на захист, оскарження судового рішення та інші, передбачені положеннями статті 268 КУпАП, права.
Крім того, звертає увагу на те, що суддя суду першої інстанції не вказує, що податкова інспекція, склавши протокол про адміністративне правопорушення з передачею до суду для розгляду, ввів суд в оману, не повідомивши про її незгоду з результатами перевірки та про оскарження акту перевірки до адміністративного суду. Спір на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення у суді першої інстанції адміністративним судом ще не був розглянутий, тому акт перевірки, складений податковою інспекцією не міг братися суддею суду першої інстанції до уваги як доказ, що підтверджує її вину у вчиненні адміністративного правопорушення.
Суддя суду першої інстанції при винесенні постанови, не надав доказів та мотивів, на підставі яких підтверджується її провина у скоєнні адміністративного правопорушення. Також у постанові суддя не навів своїх міркувань про те, на підставі яких даних він дійшов висновку про правильність застосування матеріального закону і правильності кваліфікації дій правопорушника по цьому закону.
Правопорушник ОСОБА_1 також посилається на недотримання суддею суду першої інстанції положень статей 245 і 280 КУпАП, які передбачають вимоги про повний, об'єктивний та всебічний судовий розгляд справи, що потягло до неправильного висновку про фактичні обставини справи та доведеність її вини у вчиненні адміністративного правопорушення.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення щодо неї, суддя суду першої інстанції не витребував її посадову інструкцію, не дослідивши питання відносно її посадових обов'язків.
Отже, на думку правопорушника ОСОБА_1, суддя суду першої інстанції поверхово розглянув справу по суті, у достатньому ступені не перевірив надані докази, не піддав їх аналізу і не дав їм належної оцінки, внаслідок чого безпідставно визнав її винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
За твердженнями правопорушника ОСОБА_1 не дотримані суддею суду першої інстанції і положення статті 283 КУпАП в частині ухвалення постанови, в об'єктивній стороні якої не конкретизовані обставини вчинення адміністративного правопорушення, яке їй інкримінується.
Заслухавши правопорушника ОСОБА_1, яка підтримала доводи своєї апеляційної скарги з проханням її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суддя апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з положеннями статей 245 та 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи, з урахуванням положень статей 251, 252 КУпАП зобов'язані з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні на підставі доказів в їх сукупності, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган чи посадова особа відповідно до положень статті 283 КУпАП виносить постанову, яка повинна містити у собі дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа, опис обставин, установлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, прийняти по справі рішення.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо правопорушника ОСОБА_1, суддя суду першої інстанції зазначені норми адміністративного права не дотримав.
Визнавши правопорушника ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, суддя суду першої інстанції не навів у постанові докази в їх сукупності і мотиви, на підставі яких доводиться вина останньої відповідно до положень статей 251,252 КУпАП, а також не навів свої міркування про те, на підставі яких даних він дійшов висновку про правильність застосування матеріального закону і правильність кваліфікації дій за частиною 1 статті 163-1 КУпАП.
Розглядаючи справу по суті з визнанням правопорушника ОСОБА_1, яка є головним бухгалтером КП «МТТУ», винною у вчиненні адміністративного правопорушення, суддя суду першої інстанції залишив поза своєї уваги відсутність у матеріалах справи даних у підтвердження її перебування саме на посаді головного бухгалтера підприємства з несенням відповідальності за ведення податкового обліку. До матеріалів справи не приєднані ні наказ, ні витяг з трудової книжки правопорушника, які б свідчили про займану нею посаду, відсутня і посадова інструкція головного бухгалтера, в якій містився б обов'язок про здійснення контролю за правильністю ведення податкового обліку.
Крім того, при розгляді справи по суті не з'ясовано, чи була дотримана процедура перевірки КП «МТТУ» з боку податкової інспекції, чи відповідали їх дії встановленому законом порядку.
Не звернуто суддею суду першої інстанції і на порушення положень статті 255 КУпАП при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, згідно з якими такий протокол може бути складений уповноваженою особою різних органів, у тому числі і органів податкової служби.
З матеріалів, наданих податковою інспекцією до суду першої інстанції, не вбачається, що головний державний податковий ревізор-інспектор Кузема О.І., який склав протокол про адміністративне правопорушення є такою особою, а суддею суду першої інстанції цим обставинам не надана належна оцінка.
З таких обставин, постанова судді суду першої інстанції не може вважатися законною і такою, що відповідає вимогам адміністративного закону.
Більш того, підставою для скасування постанови є і те, що справа про адміністративне правопорушення щодо правопорушника ОСОБА_1, згідно з постановою судді суду першої інстанції, розглянута в її відсутність, а з матеріалів справи взагалі не вбачається про її повідомлення про час та місце розгляду справи.
Зазначене свідчить про порушення норм статті 268 КУпАП і, як наслідок порушення прав правопорушника ОСОБА_1 на дачу пояснень, надання доказів, користування правовою допомогою, подання клопотань, оскарження постанови тощо.
Порушення норм зазначеної норми адміністративного закону є суттєвим, що тягне безумовне скасування судового рішення.
Відповідно до положень статті 285 КУпАП копія постанови судді протягом трьох днів після його оголошення вручається або посилається особі, відносно якої воно винесене.
З матеріалів справи вбачається, що постанова судді суду першої інстанції про закриття справи відносно ОСОБА_1 була винесена 10 січня 2013 року.
Дані про те що копія постанови судді була вручена або направлена правопорушнику ОСОБА_1 у матеріалах справи відсутні.
З урахуванням вищезазначеного, суддя апеляційної інстанції, вважає за необхідне постанову судді суду першої інстанції скасувати, поновивши строк на апеляційне оскарження з закриттям провадження по справі.
Суддя апеляційної інстанції, виходячи з таких обставин та доказів справи, які по ній маються, вважає за необхідне відповідно до положень статті 294 КУпАП прийняти нову постанову, згідно з якою провадження по справі закрити, оскільки, ті докази, які були надані не є достатніми і допустимими для достовірного і переконливого висновку про наявність вини у діях правопорушника ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 247, 289, 293, 294 КУпАП, суддя апеляційної інстанції
П О С Т А Н О В И В:
Поновити правопорушнику ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 задовольнити, а постанову судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 10 січня 2013 року щодо неї скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною 1 статті 163-1 КУпАП закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді апеляційної інстанції є остаточною, оскарженню не підлягає, на неї не може бути подане подання прокурора.
Суддя