А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д Д О Н Е Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду

Донецької області у складі:

головуючого Меленчука В.С.

суддів Преснякової А.А., Кір'якова П.І.

при секретарі Царьовій М.І.

за участю прокурора Дойнова М.С.

захисника ОСОБА_1

засудженої ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні 9 липня 2013 року у місті Маріуполі кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Новоазовського району Донецької області на вирок Новоазовського районного суду Донецької області від 9 квітня 2013 року

В С Т А Н О В И Л А :

Вироком Новоазовського районного суду Донецької області від 9 квітня 2013 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка міста Донецька Донецької області, громадянка України, працююча в міжнародній благодійній організації «Ромський жіночий фонд «Чіріклі», раніше судима 10 квітня 2007 року Ленінським районним судом міста Севастополя за частиною 3 статті 185 КК України до 3-х років позбавлення волі, звільнена 31 липня 2008 року за відбуттям строку покарання, проживаюча по АДРЕСА_1

засуджена за частиною 2 статті 185 КК України до 2 років позбавлення волі.

На підставі статей 75, 76 КК України обвинувачена ОСОБА_2 звільнена від відбуття покарання з випробуванням на 2 роки, якщо вона протягом цього строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки періодично з'являтися до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації та повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи.

Головуючий у суді 1 інстанції Бєльченко Л. А.

Категорія 185 ч.2 КК України Доповідач Меленчук В.С.

Вказаним вироком суду обвинувачена ОСОБА_2 визнана винною у тому, що 24 серпня 2012 року приблизно о 15 годин 00 хвилин, знаходячись в будинку АДРЕСА_2, діючи повторно, таємно викрала грошові кошти у розмірі 22500 гривень, які належали ОСОБА_3, після чого з викраденим зникла, заподіявши останній матеріальний шкоду на вказану суму.

Не погоджуючись з вироком суду, прокурор, який приймав участь у провадженні подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування вироку суду першої інстанції з постановкою нового з призначенням обвинуваченій ОСОБА_2 покарання за статтею обвинувачення у вигляді 1 року позбавлення волі.

Не оспорюючи фактичні обставини справи, правильність кваліфікації вчиненого обвинуваченою ОСОБА_2 кримінального правопорушення за кримінальним законом і доведеність її вини, прокурор вважає вирок суду першої інстанції незаконним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особи обвинуваченої.

Посилається на те, що обвинувачена ОСОБА_2, раніше судима, судимість не знята і не погашена, на шлях виправлення не стала і знову повторно вчинила корисний злочин проти власності та відносно особи похилого віку.

Вважає покарання, призначене обвинуваченій ОСОБА_2 судом першої інстанції з застосуванням положень статті 75 КК України, не буде належним чином впливати на її виправлення та стримувати від вчинення нових злочинів.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора про незаконність вироку суду першої інстанції і підтримку апеляційної скарги, думку потерпілої про підтримку апеляційної скарги прокурора, пояснення, останнє слово обвинуваченої ОСОБА_2 та думку її захисника про безпідставність апеляційної скарги і законність вироку суду першої інстанції, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до загальних засад призначення покарання кримінальне покарання призначається відповідно до санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. При цьому, призначене винній особі кримінальне покарання повинно бути необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_2 кримінальне покарання, суд першої інстанції врахував її щире каяття з визнанням вини, часткове відшкодування матеріальної шкоди, наявність двох неповнолітніх дітей, яких виховує без чоловіка та хвору матір, матеріальний стан, як мотив кримінального правопорушення.

Судом першої інстанції також врахована позитивна характеристика обвинуваченої ОСОБА_2 та наявність у неї судимості.

Вчинення кримінального правопорушення відносно особи похилого віку суд першої інстанції врахував як обставину, що обтяжує покарання.

Виходячи з усіх цих обставин, суд першої інстанції зважив за можливе призначити обвинуваченій ОСОБА_2 міру покарання, не пов'язану з позбавленням волі.

На думку колегії суддів такий висновок суду першої інстанції є правильним та таким, що відповідає вимогам закону, завданням кримінального закону, метою якого є не тільки покарання, але і невідвертість покарання.

В ході апеляційного розгляду обвинувачена ОСОБА_2 не заперечувала проти пред'явленого обвинувачення, вину визнала і щиро покаялася, займається суспільно-корисною працює, на день розгляду апеляційної скарги відшкодувала потерпілій 1400 гривень, що свідчить про усвідомлення нею своїх протиправних дій і відсутність наміру ухилитися від кримінальної відповідальності та покарання.

На думку колегії суддів, з урахуванням обставин кримінального провадження, сімейних обставин та обставин, які пом'якшують покарання міра кримінального покарання, призначена судом першої інстанції буде достатньою і необхідною для виправлення.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора.

Керуючись статтями 404,405,407 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Новоазовського району Донецької області залишити без задоволення, а вирок Новоазовського районного суду Донецької області від 9 квітня 2013 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена протягом 3 місяців безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з дня її проголошення.

С У Д Д І :

А.А. Преснякова В.С. Меленчук П.І. Кір'яков