А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д Д О Н Е Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду
Донецької області у складі:
головуючого Меленчука В.С.
суддів Преснякової А.А., Кір'якова П.І.
за участю прокурора Дойнова М.С.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні 2 липня 2013 року у місті Маріуполі кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок на вирок Першотравневого районного суду Донецької області від 19 березня 2013 року
В С Т А Н О В И Л А :
Вироком Першотравневого районного суду Донецької області від 19 березня 2013 року
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець селища Кокі міста Зугдіді Республіки Грузія, громадянин Грузії, не працюючий, раніше не судимий, проживаючий без реєстрації в квартирі АДРЕСА_1
засуджений за частиною 1 статті 185 КК України до 1 року обмеження волі, за частиною 2 статті 185 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі.
На підставі статті 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено покарання 2 роки обмеження волі.
Головуючий у суді 1 інстанції Топузова Н. М.
Категорія 185 ч.1, 2 КК України Доповідач Меленчук В.С.
Вказаним вироком суду засуджений ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 19 квітня 2012 року приблизно о 2 годині 00 хвилин, рухаючись на автомобілі Мітсубісі Карізма, державний номерний знак не встановлено у селищі Мангуш Першотравневого району Донецької області, заїхав на територію АЗС «ТНК», розташованої по вулиці Одеській 1 у селищі Мангуш Першотравневого району Донецької області, з автомобіля «SSANG YONG REXTON» державний номер НОМЕР_1, належний ОСОБА_5, який знаходився на території АЗС, шляхом пошкодження скла автомобіля, таємно викрав грошові кошти у сумі 6 000 російських рублів, барсетку вартістю 250 гривень, електронний записник вартістю 100 гривень, заподіявши матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_5 на загальну суму 350 гривень і 6 000 російських рублів, що у перерахунку по курсу НБУ, складає 1476 гривень, після чого з викраденим зник і розпорядився на свій розсуд.
Він же ж, 11 липня 2012 року приблизно о 4 годині 00 хвилин, рухаючись на автомобілі Мітсубісі Карізма, державний номерний знак не встановлено, у селищі Мангуш Першотравневого району Донецької області, по вулиці Одеській біля АЗС «ТНК», під'їхав до автомобіля «Honda FIT» державний номер НОМЕР_2, належний ОСОБА_6, що стояв на узбіччі поблизу АЗС, шляхом пошкодження скла автомобіля, повторно, таємно, викрав грошові кошти у сумі 53 000 російських рублів, сумку, яка не представляє матеріальної цінності, чим заподіяв матеріальну шкоду останній на загальну суму 53 000 російських рублів, що у перерахунку по курсу НБУ, складає 14 200 гривень, після чого з викраденим зник і розпорядився на свій розсуд.
Він же ж, 30 липня 2012 року приблизно о 4 годині 00 хвилин, рухаючись на автомобілі Мітсубісі Карізма, державний номерний знак не встановлено, у селищі Мангуш Першотравневого району Донецької області, по вулиці Одеській біля АЗС «ТНК», під'їхав до автомобіля «TOYOTA лит айс» державний номер НОМЕР_3, належний потерпілому ОСОБА_7, що стояв на узбіччі, шляхом пошкодження скла автомобіля, повторно, таємно викрав жіночу сумку вартістю 200 гривень, грошові кошти у сумі 88 000 російських рублів, мобільний телефон «Нокия Х6» вартістю 2 000 гривень з сім-карткою оператору мобільного зв'язку МТС вартістю 25 гривень, які належали останньому, чим заподіяв матеріальну шкоду на загальну суму 2 225 гривень і 88 000 російських рублів, що у перерахунку по курсу НБУ складає 25 730 гривень, після чого з викраденим зник і розпорядився на свій розсуд.
Не погоджуючись з вироком суду, прокурор, який затвердив обвинувальний висновок подав апеляцію, в якій ставить питання про скасування вироку суду першої інстанції з постановкою нового вироку.
Обґрунтовуючи свою апеляцію, прокурор, не оспорюючи фактичні обставини справи, правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_2 за кримінальним законом та доведеність його вини, вважає, що вирок був постановлений з неправильним застосуванням кримінального закону.
Судом першої інстанції були порушені вимоги статті 65 КК України, а саме при призначенні покарання, суд вийшов за межі санкції частини 1 статті 185 КК України, оскільки санкцією цієї статті такий вид покарання як обмеження волі не передбачений.
Прокурор просить вирок суду першої інстанції скасувати, постановити новий вирок, яким призначити покарання засудженому ОСОБА_2 за частиною 1 статті 185 КК України у вигляді 3 місяців арешту, за частиною 2 статті 185 КК України у вигляді 6 місяців арешту. На підставі статті 70 КК України остаточно призначити покарання у вигляді 6 місяців арешту.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора обґрунтованість апеляції та незаконність вироку суду першої інстанції, думку захисника про безпідставність апеляції і законність вироку суду першої інстанції, перевіривши матеріали кримінальної справи та, обговоривши доводи апеляції в її межах, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з вироку суду першої інстанції ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за частинами 1 і 2 статті 185 КК України, призначивши за обома частинами вказаної статті обмеження волі.
Між тим, санкція частини 1 статті 185 КК України не передбачає такий вид кримінального покарання як обмеження волі.
Отже, апеляційні вимоги прокурора про неправильне застосування судом першої інстанції кримінального закону в частині призначення кримінального покарання за частиною 1 статті 185 КК України є правильними, обґрунтованими і такими, що відповідають законові та відповідно до положень статей 371,367 КПК України є підставою для зміни судового рішення.
Вимоги прокурора в апеляції про винесення нового вироку не можуть буті задоволені, оскільки в апеляції ним не ставиться питання про погіршення стану засудженого ОСОБА_2, а навпаки апеляційними вимогами стан засудженого покращується.
Виходячи з на веденого, вирок суду першої інстанції підлягає зміні в частині призначеного судом першої інстанції засудженому ОСОБА_2 кримінального покарання.
При цьому, виходячи з положень частини 1 статті 365 КПК України та змісту апеляції прокурора, колегія суддів фактичні обставини кримінальної справи, правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_2 за кримінальним законом та доведеність його вини не обговорює і не вирішую.
З урахуванням усіх обставин, які суд першої інстанції врахував при призначенні засудженому ОСОБА_2 міри кримінального покарання, колегія суддів вважає за необхідне призначити йому міру покарання у виді арешту, вважаючи її достатньою і необхідною.
Керуючись статтями 362,365,366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок задовольнити частково.
Вирок Першотравневого районного суду Донецької області від 19 березня 2013 року щодо ОСОБА_2 в частині призначеного покарання змінити.
Засудженого ОСОБА_2 вважати засудженим за частиною 1 статті 185 КК України у виді 3 місяців арешту, за частиною 2 статті 185 КК України у виді 6 місяців арешту.
На підставі частини 1 статті 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді 6 місяці арешту.
Строк відбування покарання рахувати з дня затримання і тримання у Маріупольському слідчому ізоляторі.
В решті вирок залишити без зміни.
С У Д Д І :
А.А. Преснякова В.С. Меленчук П.І. Кір'яков