Головуючий у 1 інстанції Копилова Л.В.

Доповідач Сорока Г.П. Категорія 44

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

26 лютого 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого - Ігнатоля Т.Г.,

суддів - Сороки Г.П., Мальцевої Є.Є.,

при секретарі - Макаровій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 08 січня 2013 року по справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом виконавчого комітету Маріупольської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - Житлово-комунальне підприємство «Новий Східний», про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням та виселення, та об'єднаним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до голови Маріупольської міської ради Хотлубея Юрія Юрійовича, голови Донецької обласної державної адміністрації Шишацького Андрія Володимировича, Президента України Януковича Віктора Федоровича, Генерального прокурора України Пшонка Віктора Павловича, заступника директора Департаменту соціального захисту інвалідів Міністерства Соціальної політики України Ждан Павла, міністра Житлово-комунального господарства Близнюк Анатолія Михайловича, начальника Маріупольського міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області Бугай Олександра, про визнання права користування жилим приміщенням, -

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 08 січня 2013 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом виконавчого комітету Маріупольської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - ЖКП «Новий Східний» про визнання втратившими право користування жилим приміщенням та виселення, та об'єднаним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Голови Маріупольської міської ради Хотлубея Ю., Голови Донецької обласної адміністрації Шишацького А.В., Президента України Януковича В.Ф., Генерального прокурора Пшонки В., заступника директора Департаменту соціального захисту інвалідів Міністерства соціальної політики України Ждан П., Міністра Житлово-комунального господарства Близнюк А.М., начальника МУ МВС України в м.Маріуполі Бугай А. про визнання права користування спірною квартирою.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1, діючи в своїх інтересах та по довіреності в інтересах ОСОБА_2, в апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати, винести нову ухвалу про забезпечення позову та витребувати розрахунок по загальній площі приміщення для покращення жилих умов. При цьому посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема вказує, що відсутність розрахунку по загальній площі приміщення для покращення жилих умов його сім'ї не може забезпечити повний та всебічний розгляд справи та призведе до прийняття незаконного рішення про виселення з квартири №126, що порушує їх права.

ОСОБА_2, Житлово-комунальне підприємство «Новий Східний», голова Донецької обласної державної адміністрації, Президента України, заступник директора Департаменту соціального захисту інвалідів Міністерства Соціальної політики України, міністр Житлово-комунального господарства, начальник Маріупольського міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені поштовим повідомленням, телефонограмами та факсимільним повідомленням. ОСОБА_2, представник Маріупольського міського управління ГУ МВС України в Донецькій області, представник Президента України подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності. Інші особи про причини неявки суду не повідомили, заяву про відкладення розгляду справи не подали. Тому, відповідно до ст.305 ЦПК України, колегія суддів дійшла до висновку про можливість розгляду справи у їх відсутності.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення заявника ОСОБА_1, який просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та винести нову ухвалу, якою задовольнити його заяву, заперечення представника Маріупольської міської ради Васильєва В.О., який просив апеляційну скаргу відхилити, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, пояснення представника Генерального прокурора України - прокурора Кліменкової А.В., яка не заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши виділені матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно вимог ст.312 ЦПК України розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд: 1) відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без зміни, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону; 2) змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування; 3) скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем ОСОБА_1 в обґрунтування своєї заяви про забезпечення поданого ним позову не зазначено причини, у зв'язку з якими, потрібно забезпечити позов, а також яким саме чином невжиття запропонованих ним заходів забезпечення заявленого позову може вплинути на виконання майбутнього рішення суду в разі задоволення його позовних вимог. Тому, керуючись роз'ясненнями п.п.4,7,10 постанови Пленуму Верховного України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та ст.ст.151-153 ЦПК України, суд дійшов до висновку про необґрунтованість доводів заявника.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись.

Зі справи вбачається, що 21 червня 2012 року виконавчий комітет Маріупольської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням та просив зобов'язати відповідачів усунути перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_2 і переселити ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1, ОСОБА_1 - в квартиру НОМЕР_1 цього ж будинку. Зазначивши, що відповідачі не звільняють квартиру, яку зобов'язані звільнити у зв'язку з виділенням нових двох двокімнатних квартири на склад сім'ї з 5 осіб.

В ході розгляду справи, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до суду із зустрічним позовом до міського голови Маріупольської міської ради, голови Донецької облдержадміністрації, президента України, Генерального прокурора України, заступника директора Департаменту соціального захисту інвалідів Міністерства соціальної політики України, міністра житлово-комунального господарства України, начальника ГУ МВС України в м.Маріуполі про визнання права користування жилим приміщенням та просили визнати за ними право користування житлом в квартирі АДРЕСА_2 і такими, що не підлягають виселенню, зобов'язати відповідачів припинити будь-які дії, що перешкоджають в користуванні жилим приміщенням вказаної квартири, переселення їх, захвату їх та житла, їх майна, дій по відібранню житлових прав на житло та дооформити на них в межах встановлених норм це житло на праві власника. На мотивування вимог посилались на те, що спірна квартира була надана інваліду І групи ВВВ, ветерану правоохоронних органів ОСОБА_1, який має право на пільги і привілеї для інвалідів війни. Передача квартири відбулась керівництвом України після капітальних вкладень в будівельно-монтажні роботи його коштів, він є дольщиком і співвласником об'єкта будівництва. З урахуванням норми 21кв.м. на одну особу та 10,5кв.м. на сім'ю з урахуванням 30% допустимого перевищення норми вони мають право на 150,15кв.м., а три квартири складають 143,8кв.м., тому у них не допускається відібрання квартири. По нормам житлової площі на 5 осіб приходиться 68,25кв.м., а вони займають три квартири житловою площею 81,7кв.м. (27,1+27,2+27,4). Дві нові квартири значно ущемляють їх права та права їх членів сім'ї.

08 січня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову та просив зобов'язати Маріупольську міську раду провести та надати розрахунок загальної площі приміщень для покращення житлових умов його та його сім'ї на підставі абз.1,2 п.5 Порядку розподілення квартир, що придбані Державною іпотечною установою. Також просив витребувати копії рішень Маріупольської міської ради про розподіл квартир працівникам Орджонікідзевського райсуду чи дочекатися рішення суду за його позовом у витребувані даної інформації, з якої буде вбачатися як по прокурорам, міліції, СБУ про зацікавленість і злонаміреність домовленості нечесних чиновників, які приймають або приймали по них рішення, рішень виконкому Маріупольської міської ради за 2003 - 2012 роки.

Свою заяву ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що під виселення зі спірної квартири міська рада та голова використали розрахунок житлової площі приміщень для покращення жилих умов сім'ї, де замість трьох квартир надали тільки дві, а третю забирають. При цьому не врахували Порядку розподілу житла, що придбано державною іпотечною установою, де виділяється 21кв.м. на одну особу, 10,5кв.м. на сім'ю і 30% допустимих перевищення норми, хоча високопоставленим особам виділяли житло згідно цього порядку з виділенням зайвої площі.

Вважає, що для правильного вирішення справи необхідно перевірити з яких розрахунків виходив виконком Маріупольської міської ради при вирішенні питання про надання йому і членам його сім'ї (на три сім'ї із 5 осіб) двох двокімнатних квартир з урахуванням наявних у них пільг. На його неодноразові звернення з січня 2010 року такий розрахунок площі приміщень для покращення житлових умов міська рада не надає.

Тобто, зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що ОСОБА_1 фактично просить витребувати докази, які він не зміг самостійно отримати і які, на його думку, мають значення для правильного вирішення справи.

Однак, відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1, суд першої інстанції не звернув належної уваги на зміст цієї заяви, а також на те, що ОСОБА_1 не є спеціалістом в області права, не запропонував йому уточнити його вимоги та, вирішивши питання про забезпечення позову, по суті не вирішив заяву про витребування доказів.

З огляду на наведене, виходячи з того, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, та має право звернутися до суду із заявою про витребування доказів, які вона не може отримати самостійно, колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню з направленням матеріалів до суду першої інстанції на новий розгляд заяви ОСОБА_1 про витребування доказів.

З урахуванням наведеного апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.307,312 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 08 січня 2013 року скасувати, матеріали справи за заявою ОСОБА_1 про витребування доказів повернути до суду першої інстанції на новий розгляд заяви у встановленому законом порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий : Ігнатоля Т.Г.

Судді : Сорока Г.П.

Мальцева Є.Є.