КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-5141/08 Головуючий у І інстанції: Ступак О.В.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 жовтня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Василенка Я.М.,
Суддів: Попович О.В.,
Ситникова О.Ф.,
при секретарі: Литвині О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 03.08.2007 року у справі за його адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Пенсійного фонду України, Державного казначейства України про зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
21.06.2007 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом, в якому просив провести перерахунок його пенсії з 21.02.2007 року, врахувавши абз. 3 розділу «В» постанови КМ України № 393 від 17.07.1992 року та в подальшому виплачувати пенсію з врахуванням перерахунку, підвищивши її на 3%, з врахуванням одного пільгового року, а також стягнути з МВС України 56 грн. 25 коп., витрачених на оплату послуг Центрального архіву за надання копії Постанови КМ України № 393 від 17.07.1992 року і стягнути з МВС України на відшкодування моральної шкоди 2000 грн. 00 коп.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 03.08.2007 року в задоволенні позову відмовлено в зв'язку з відсутністю обставин, з якими Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пов'язує можливість перерахунку раніше призначеної пенсії.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1. наказом від 26.01.1994 року був звільнений з органів внутрішніх справ в запас по ст. 64 п. «в» в зв'язку з обмеженим станом здоров'я (а.с. 44), а з 01.02.1994 року йому призначена пенсія, з урахуванням загальної вислуги 20 років 4 місяці 23 дні, при тому, що календарна вислуга - 20 років 2 місяці 23 дні (а.с. 45). Проходження військової служби стрілком 3 роти (рядовим) спеціальної військової части внутрішніх військ МВС СРСР (а.с. 9, 23) з 26.05.1971 року по 21.05.1973 року зараховано позивачу до загальної календарної вислуги без застосування коефіцієнтів за 1 рік 11 місяців 25 днів (а.с. 4 пенсійної справи).
Відповідно до п. 8 абз. 1 постанови КМ України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», який діяв до 13.02.2008 року (постанова КМ України від 13.02.2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393»), перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей у зв'язку із зміною розмірів грошового забезпечення, що сталося після звільнення зі служби осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, провадиться щорічно виходячи з установленого за станом на 1 січня поточного року розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, з якого обчислюються пенсії.
Відповідно до абзацу дев'ятого підпункту в) пункту 3 постанови КМ України № 393 від 17.07.1992 року, на яку посилається позивач, як на підставу своїх вимог при обчисленні вислуги років при призначенні пенсії особам, які мають право на призначення пенсії за Законом, враховується один місяць служби за півтора у підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ з охорони дипломатичних і консульських представництв іноземних держав, у підрозділах Управління державної охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, у частинах і підрозділах спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами, що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.
Згідно довідок з центрального архіву внутрішніх військ МВС Російської федерації (а.с. 9, 23) військова частина, в якій позивач проходив службу в 1971-1973 роках входила до структури управління спеціальних частин внутрішніх військ МВС СРСР.
Згідно із положеннями абз. «в» ч. 1 ст. 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України. В постанові КМ України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» окреслено ідентичне до положень цього Закону коло осіб.
З постанови суду першої інстанції не зрозуміло чим він мотивує, окрім пропуску строків позовної давності, своє рішення про відмову у задоволенні позову. Більш того, вірно посилаючись на положення абзацу 9 п. п. в) п. 3 постанови КМ України № 393 від 17.07.1992 року, якими передбачено зарахування одного місяця за півтора для осіб, які проходили службу у частинах спеціального призначення внутрішніх військ МВС, суд не вірно тлумачить норми матеріального права і приймає рішення, яке протирічить цим положенням, тим паче, що з відповіді Центрального архіву ГУ внутрішніх військ МВС України від 31.08.2007 року № 3/35-143 вбачається, що відомостей щодо відпрацювання у внутрішніх військах МВС України «Переліку посад і умов…», необхідність якого передбачена вимогами абз. 9 п.п. в) п. 3 постанови КМ України від 17.07.1992 року № 393 - не виявлено.
Отже, Деснянський районний суд м. Києва не вірно дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині зарахування до його вислуги років одного пільгового року і стосовно необхідності проведення в зв'язку з цим перерахунку пенсії.
Судом першої інстанції вірно було встановлено, що призначення (перерахування) пенсій в даний час проводиться пенсійним фондом України, а не МВС України.
Так, відповідно до ст. 99 Закону «Про державний бюджет України на 2007 р.» військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії призначаються (перераховуються) органами Пенсійного фонду України. Виплата пенсій, в тому числі призначених до введення в дію цього Закону, здійснюється органами Пенсійного фонду через установи ВАТ «Ощадний банк України» за місцем фактичного проживання пенсіонера або за його бажанням через установи банків, з якими Пенсійним фондом України укладено відповідні договори, на підставі документів та у порядку, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». А постановою КМ України № 1522 від 02.07.2006 року «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» встановлений механізм передачі МВС України органам Пенсійного фонду України функції з призначення та виплати пенсії.
При цьому, відповідно до наказу МВС № 1276 від 31.10.2003 року «Про затвердження Інструкції про організацію роботи з пенсійного забезпечення військовослужбовців внутрішніх військ та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України і членів їхніх сімей» затверджено порядок оформлення документів для призначення, перерахування пенсій. Так, згідно з абз. 3 п. 2.1. зазначено, що якщо після звільнення пенсіонер подав додаткові документи, які підтверджують невраховані періоди служби, які впливають на збільшення пенсії, до наказу про звільнення вносяться відповідні зміни, а при поновленні виплати раніше призначених пенсій і перерахунку пенсій у зв'язку зі зміною умов, які впливають на її розмір, новий висновок не складається, а проводиться відповідний розрахунок, який затверджується начальником ДФРЕ, УФРЕ (ВФРЕ) МВС, ГУМВС, УМВС (п. 2.6). Крім цього положеннями п. 3.3. передбачено, що у вислугу років зараховуються тільки періоди, які підтверджені наказами, які в свою чергу складаються на підставі мотивованих висновків про підтвердження служби після вивчення усіх даних та документів, що підтверджують проходження служби в окремі періоди, а усі ці документи повинні бути перераховані у висновку.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до яких, якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону, але при цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Однак в постанові суду першої інстанції помилково вказано, що позивачем не подавались додаткові документи, які могли б бути підставою для перерахунку пенсії позивача, адже це спростовується наявними у матеріалах справи доказами зворотнього (а.с. 9, 12, 23, 24).
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що процедура зміни розміру пенсії повинна розпочинатись внесенням змін до наказу про звільнення з установи, з якої звільнено позивача ОСОБА_1 відповідно до додаткових документів.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди, то вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми.
Отже матеріалами справи не підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, неможливо встановити, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі оцінюється заподіяна шкода та з чого позивач виходить при встановлені вимоги щодо такого відшкодування саме в розмірі 2000 грн. 00 коп.
Що стосується компенсації 56 грн. 25 коп. витрачених позивачем на оплату послуг Центрального архіву за надання копії постанови КМ України № 393 від 17.07.1992 року, то в Центральний архів позивач звертався за власним бажанням, текст постанови КМ України № 393 від 17.07.1992 року є загальнодоступним, опублікованим в засобах масової інформації і ці витрати не відносяться до судових витрат згідно глави 7 КАС України, а тому вони не підлягають відшкодуванню.
Що стосується річного строку на звернення до суду, то він відраховуєся з 20.03.2007 року, тобто з часу отримання позивачем відповіді з МВС України на його запит, а не з дня призначення пенсії в 1994 році, як це зазначає суд першої інстанції, бо в пенсійній справі не зазначено статус військової частини, в якій проходив службу позивач, а саме те, що вона являється частиною спеціального призначення. Про такі відомості ОСОБА_1. дізнався лише з відповіді на свій запит до Центрального архіву внутрішніх військ МВС Російської федерації, після чого 21.02.2007 року звернувся до МВС України з проханням провести перерахунок пенсії, а отримавши 20.03.2007 року негативну відповідь, дізнався про порушення своїх прав. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що даний строк не був пропущений.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 03.08.2007 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог стосовно проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з врахуванням одного пільгового року - скасувати та винести нове рішення, яким зобов'язати:
- Міністерство внутрішніх справ видати відповідний наказ про зарахування до вислуги років ОСОБА_1 одного пільгового року.
- Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві - провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 21.02.2007 року з врахуванням одного пільгового року, підвищивши її на 3 %.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з МВС України 56 грн. 25 коп. витрат на оплату послуг Центрального архіву за надання копії Постанови КМ України № 393 від 17.07.1992 року та стосовно стягнення моральної шкоди у розмірі 2000 грн. постанову Деснянського районного суду м. Києва від 03.08.2007 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий :
Судді: