Судове рішення #3201892

                                                            Справа №2-49/08                

 

 

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

10 червня 2008 року                           Вінницького районного суду Вінницької області

в складі: головуючого судді                Андронова В.М.

при секретарях:                                            Баранової О.М., Обревській О.А.

розглянувши у відкритому чудовому засіданні в м. Вінниці справу за позовом ОСОБА_1до Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України (м. Київ, Проспект Комарова); Бердичівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів УМГ «Київтрансгаз» ДК «Укртрансгазу» НАК «Нафтогаз України» м. Бердичів, Житомирської області про поновлення строку на звернення до суду та про скасування наказів № 5 від 4.01.2007 року і № 54 від 2.03.2007 року, а також наказу про звільнення її з роботи і про поновлення на роботі; про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу; про стягнення незаконно утриманих нарахувань та про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

3 вересня 2007 року позивачка по справі ОСОБА_1. звернулась до суду з заявою про поновлення строку на звернення до суду, вказавши, що 4 січня 2007 року начальником Бердичівського ЛВ УМГ - Юрловським О.О. був виданий наказ № 5, яким її позбавлено премії за підсумками роботи за грудень м -ць 2006 року.

2 березня 2007 року був виданий наказ № 54, яким їй було оголошено догану.

4 червня 2007 року вона звернулася до комісії по трудових спорах Бердичівського

лінійного виробничого управління магістральних газопроводів із заявою про визнання

незаконним вищевказаних наказів. Але її заява не була розглянута, так як, згідно акта

№1012 від 11.06.2007 року комісія по трудових спорах в порушення вимог ст. 223 КЗпП

України в Бердичівському ЛВ УМГ - відсутня.

3   23.05. по 7.06.2007 року вона знаходилась на амбулаторному лікуванні в

Стрижавській міській лікарні (листок непрацездатності № 293031);

З 7.06. по 15.06.2007 року вона знаходилася на амбулаторному лікуванні у вінницькій ЦРКЛ (листок непрацездатності № 292408);

З 16.06. по 6.07.2007 року - на стаціонарному лікуванні в вінницькій ЦРКЛ (листок непрацездатності № 486082);

З 12.07.2007 року - знаходилася на стаціонарному лікуванні в Стрижавській міській лікарні (листок непрацездатності № 293278).

З 23.07.2007 року - на стаціонарному лікуванні у Кордилівській ТМК (листок непрацездатності № 251319).

З 2.08. по 14.08.2007 року знаходилася на стаціонарному лікуванні в Вінницькій міській лікарні № 1 (лікарняний лист № 424732).

З 17.08. по 31.08.2007 року - вона знаходилася на стаціонарному лікуванні в Стрижавській міській лікарні (листок непрацездатності № 390083).

В зв'язку із хворобою та проходженням лікування у лікувальних закладах у період з 23.05. по 31.08.2007 року вона - ОСОБА_1. не змогла вчасно звернутися до суду з позовом про визнання наказів № 5 від 4.01.2007 року та № 54 від 2.03.2007 року незаконними.

Разом з тим, позивачка ОСОБА_1. звернулася в суд до Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» Дочірньої Компанії «Укртрансгаз України» (м. Київ, Проспект Комарова, 44).

Співвідповідача - Бердичівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів УМГ «Київтрансгазу» ДК Укртансгазу НАК «Нафтогаз України» (м. Бердичева, вул.. Білопільська Житомирської області) з позовом (із змінами та доповненнями), в якій вказала, що 3 вересня 2007 року вона звернулася до Вінницького райсуду з позовом до Бердичівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів про скасування наказів № 5 від 4.01.2007 року і № 54 від 2 березня 2007 року, якими були порушені її права. Зокрема, на неї було явно незаконно накладене дисциплінарне стягнення, винесена догана і її було позбавлено премії за підсумками роботи за 2006 рік.

А з 3 вересня 2007 року продовжилося порушення її трудових прав з боку Бердичівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (далі ЛВ УМГ), зокрема, вона була явно незаконно звільнена з роботи, у зв'язку з чим вона була вимушена подавати позовну заяву із змінами та доповненнями.

В той же день, 3 вересня 2007 року, під виглядом вирішення питання про надання їй чергової відпустки, про що вона неодноразово просила з липня 2007 року своїми заявами, остання з яких була від 1 вересня 2007 року, ї на службовому автомобілі було доставлено з дому до Бердичівського ЛВ УМГ на засідання профкому, який мав вирішувати зазначене щодо її відпустки.

Однак, засідання профкому відбулося явно неналежним чином, з грубими порушеннями, як законів трудового законодавства України, так і Статуту профспілок. Цей профком, замість захисту її прав, як працівника, явно захищав незаконні інтереси адміністрації підприємства, їй навіть не було надано права захищати себе. Несподівано для неї, на засіданні профкому почав розглядатися її конфлікт з адміністрацією навколо житлового питання. Причому і це питання було зведене до складу навколо того, що вона якоби стала на заваді керівництву Бердичівському ЛВ УМГ у його незаконних маніпуляціях із житлом і не дозволила адміністрації побудувати паркан на подвір'ї будинку АДРЕСА_1, в якому вона мешкає.

Також, несподівано для неї засідання профкому завершилися наданням профкомом згоди на її звільнення з роботи і тут же виявилося, що вже існує готовий наказ адміністрації про її звільнення, з котрим її не ознайомили.

Але присутній особисто на засіданні профкому - начальник Бердичівського ЛВ УМГ Юрловський О.О. доручив юрисконсульту управління Дзюбенко оголосити їй у присутності членів профкому, що вона звільнена по ст. 40 п. З КЗпП України. Ніяких пояснень щодо підстав звільнення вона, не отримала ні від адміністрації Управління, ні від профкому. її не ознайомили з жодним документом на підставі якого її звільнили, від неї навіть не вимагали пояснень.

5 вересня 2007 року на її адресу надійшла телеграма від начальника Бердичівського ЛВ УМГ - Юрловського О.О., у якій її просили ознайомитися з наказом про звільнення та отримати трудову книжку. її тексту телеграми вона зрозуміла, що її звільнили з роботи, і так як з 3 вересня 2007 року хворіла і перебувала на амбулаторному лікуванні, то лише 12 вересня 2007 року вона надіслала на адресу Управління рекомендованого листа, у якому просила надіслати їй наказ про її звільнення.

Разом з тим, наказу про ї звільнення, як і трудову книжку до цього часу вона так і не отримала, як і не одержала до цього часу виплати всіх сум, що належать їй від відповідача.

На 21 вересня 2007 року судом було призначено попереднє судове засідання Вінницького райсуду по  вказаній справі  і не  судовому засіданні представником Бердичівського ЛВ УМГ була зроблена заява про те, що управління не є юридичною особою і тому не може виступати відповідачем по справі. Тому, попереднє судове засідання не відбулося і проведення його було призначено на 11 жовтня 2007 року.

Позивачка вважає, що 3 жовтня 2007 року сплив місяць, як їй стало відомо про її звільнення, але вона так і не була ознайомлена з наказом про звільнення, не одержала трудової книжки, а тому, без допомоги суду в їх одержані, не має можливості конкретно обґрунтувати незаконність свого звільнення. Але вже для неї зрозуміло, що відповідачем грубо порушені вимоги ст.ст. 47 і 116 КЗпІІ України і завершується місячний термін до суду, встановлений ч. 1 ст. 233 КЗпП України.

За таких обставин вона вимушена подати позовну заяву: про зміну, уточнення та доповнення позову, яку вона викладає у слідкуючій редакції.

Отже, наказом № 5 від 4.01.2007 року начальника Бердичівського ЛВ УМГ Юрловського О.О. за порушенням трудової та технологічної дисципліни її позбавили премії за підсумками роботи за грудень м-ць 2006 року. В чому полягало порушення нею трудової дисципліни в наказі не відображено.

Тому, вона вважає, що виданий наказ № 5 від 4.01.2007 року є необґрунтованим і не законним із наступних підстав:

1. У відповідності до ст. 147 КЗпП України передбачено 2 види стягнень: догану та звільнення, але при винесенні наказу № 5 від 4 січня 2007 року її «за порушення трудової дисципліни» позбавлено премії за підсумками роботи за грудень м-ць 2006 року. Тобто, вона вважає, що адміністрацією застосовано дисциплінарне стягнення, яке не передбачене трудовим законодавством, що вже є безспірно незаконним і тягне скасування вказаного наказу.

Крім цього, позивачка вважає, що в порушення вимог ст. 149 КЗпП України перед винесенням вказаного наказу у неї не було відібране пояснення з цього приводу, що є ще однією підставою для його скасування.

Наказом № 54 від 2 березня 2007 року Бердичівського ЛВ УМГ - Юрловського О.О. за грубе порушення трудової дисципліни їй було оголошено «догану». В основу цього дисциплінарного стягнення було накладено те, що вона:

1.                    «була відсутня на ГРС з 11.30 до 13.30 та з 15.45до 16.00 дня, не знімала показники роботи ГРС, але режим диспетчеру Бердичівського ЛВ УМГ передані»;

2.         - відмовилась передати зміну оператору ОСОБА_2.;

3.                           - не попередила керівництво управління «про захоплення колишнім оператором ОСОБА_3. половини службового будинку»;

4.                           - на подвір'ї будинку, в якому вона, ОСОБА_1. проживає, ... «базується автотранспорт, лежать кабеля сторонньої організації, працівники цієї організації живуть в її квартирі, і що вона начебто позбавлена премії за підсумки роботи за грудень, саме за те, що здає в найом службове приміщення стороннім особам » ...

            Тому, позивачка по справі ОСОБА_1. також вважає, що наказ № 54 від 2 березня 2007 року є незаконним з наступних підстав:

            1. При видачі наказу начальником ЛВ УМГ Юрловським О.О. не враховані її пояснення; викладені в пояснювальній записці. Тож, 26 лютого 2007 року, з 8 год. до 11 год. 55 хв. вона знаходилась на своєму робочому місці на ГРС (газо - розподільчій станції) і тільки у зв'язку з приїздом комісії на ГРС, що підтверджується п. 2 наказу, яка вимагала у неї з тим, щоб вона була присутня при виселенні її бувшого чоловіка з будинку, вона вимушена була залишити робоче місце і прийти додому, де також є сигналізація і здійснюється контроль за роботою ГРС.

            2. Передача режиму відбулася не в 16 годин, а в 16.20, яка також пов'язана з виселенням її бувшого чоловіка ОСОБА_3. Таким чином, вона вважає, що якщо вона і була відсутня деякий час на ГРС - це відбулося не із-за її особистої вини, більш того, ніяка шкода при цьому нею не заподіяна.

            3. Вона вважає, що не зобов'язана за своїми трудовими чи посадовими обов'язками повідомляти адміністрацію «про якісь порушення житлового і цивільного законодавства». Про захоплення службового будинку, а тому ця обставина не може бути підставою для застосування правових норм КЗпП України, зокрема і в частині накладення стягнення за порушення трудових обов'язків чи обов'язків по трудовому договору.

            4. Згідно графіку роботи операторів ГРС - 26 лютого 2007 року був її фактичним робочим днем і тому вона не мала ніяких підстав для передачі зміни ОСОБА_2. Отже, вона також вважає, що знову ж таки ніяких порушень покладених на неї обов'язків по трудовому договору вона не допустила.

            А те, що на подвір'ї біля будинку, в якому вона проживає зі своєю сім'єю, знаходиться будь - яке майно, також вважає, що не може бути обставиною чи підставою для застосування щодо неї вимог КЗпП України, зокрема і в частині накладеного стягнення за порушення трудових обов'язків чи обов'язків по трудовому договору.

            Разом з цим, її заява до комісії по трудових спорах про визнання наказів № 5 від 4.01.2007 року та № 54 від 2.03.2007 року не була розглянута по суті у зв'язку з відсутністю такої комісії в Бердичівському ЛВ УМГ. 

            Невідомий їй наказ про її звільнення з роботи з 3-5 вересня 2007 року позивачка ОСОБА_1. також вважає незаконним з наступних підстав:

            1) В порушення вимог ст. 149 КЗпП України перед винесенням цього  наказу про звільнення, у неї не було відібрано пояснення і з наказом її не ознайомили.

            2) В порушення вимог ст. 40 КЗпП України, її було звільнено в період тимчасової непрацездатності.

            3) В порушення вимог ст. 47 КЗпП України, з нею в день звільнення не було проведено належного розрахунку.

            Внаслідок вказаних незаконних дисциплінарних стягнень, після чого послідувало її звільнення з роботи, а також незаконного утримання коштів, крім матеріальної шкоди, вона також одержала ще й моральну шкоду, морально - психологічну травму і душевні страждання, приниження її честі і гідності, а також ділової репутації. Вона довгий час знаходилася у стані депресії, загальний стан її здоров'я погіршився.

            Для відновлення стану, який вона мала до заподіяної шкоди в результаті незаконного звільнення, потрібен тривалий час, проведення додаткового лікування, в тому числі санаторно - курортного, створення додаткових умов побуту та відпочинку.

            А тому, моральну шкоду, яку спричинив їй незаконними діями відповідач по справі, вона вважає, що не може бути меншою за 5000 гривень.

            В судовому засіданні позивачка по справі ОСОБА_1. відмовилася від своїх позовних вимог  в частині скасування наказу № 5 від 4 січня 2007 року по Бердичівському ЛВ УМГ, а в останній частині своїх позовних вимог позов підтримала в повному обсязі.

В судовому засіданні аналогічно позовні вимоги підтримала також її адвокат ОСОБА_4.

В судовому засіданні представник відповідача по справі Дзюба ненко В.Г. позову не визнав та пояснив, що по відношенню до оператора ГРС «Ластівка» смт. Стрижаки Вінницького р-ну ОСОБА_1., у відповідності до вимог ст. 147 КЗпП України, за грубе порушення трудової дисципліни, на законних підставах адміністрацією Бердичівського ЛВ УМГ був застосований такий вид стягнення, як «догана» - у відповідності до наказу № 54 від 2 березня 2007 року.

А згідно колективного договору ДК « Укртрансгаз» за вказане порушення ОСОБА_1. була позбавлена нагороди за 2007 рік та премії за підсумками роботи за лютий 2007 року.

А порушення трудової дисципліни виявилися в слідуючому:

1. ОСОБА_1, оператор ГРС «Ластівка» була відсутня на ГРС з 11.30 до 13.30 та з 15.45 до 16.05 не знімала показники робіт ГРС, але режим диспетчеру Бердичівського ЛВ УМГ передала.

2. Оператор ГРС «Ластівка» ОСОБА_5. прибувши на ГРС разом з комісією Бердичівського ЛВ УМГ не зміг потрапити на робоче місце, так як ОСОБА_1. проігнорувавши вимогу начальника служби ГРС Шевчука С.К., відмовилась передавати йому зміну.

3. ОСОБА_1. не попередила керівництво управління про захоплення колишнім оператором ОСОБА_3. половини службового будинку оператора, яка належить Бердичівському ЛВ УМГ.

4. На подвір'ї будинку оператора ОСОБА_1. базується автотранспорт, лежать кабелі сторонньої організації, працівники цієї організації проживають в її квартирі. ОСОБА_1. раніше попереджалась та була позбавлена премії за підсумками роботи за грудень місяць 2006 року за те, що здає в найм службове приміщення будинку оператора стороннім особам.

А 20 липня 2007 року, згідно наказу № 159 від 19.07.2007 року оператору ГРС «Ластівка» ОСОБА_1. було надано розпорядження прибути в Бердичівське ЛВ УМТ для надання пояснення щодо неналежного виконання нею її трудових обов'язків. З метою повідомлення ОСОБА_1. про це 19.07.2007 року на ГРС «Ластівка» було передано телефонограму, з якою вона була ознайомлена 20.07.2007 року о 8.00 ранку при прийняті зміни. Виконувати дане розпорядження начальника Бердичівського ЛВ УМГ Ломачквська категорично відмовилась. Також відмовилась передавати зміну оператору ОСОБА_2., якому було дано розпорядження замінити ОСОБА_1. При цьому ОСОБА_1. закрилась в приміщенні операторської ГРС, чим перешкодила ОСОБА_2. виконувати його службові обов'язки.

Таким чином, представник позивача Дзюбенко В.Г. вважає, що оператором ОСОБА_1. без поважних причин 20.07.2007 року були не виконанні її обов'язки, покладені на неї «Правилами внутрішнього трудового розпорядку», які виразилися в невиконанні розпорядження начальника Бердичівського ЛВ УМГ.

В результаті цього, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 40 КЗпП України - за систематичне невиконання ОСОБА_1. без поважних причин обов'язків, покладені на неї правилами внутрішнього трудового розпорядку, за погодженням з профкомом підприємства оператор ГРС «Ластівка» ОСОБА_1. була звільнена з роботи.

При цьому представник відповідача Дзюбаненко Т.Ф. вважає, що при звільненні позивачки ОСОБА_1. чинне законодавство зі сторони ДК «Укртрансгазу» в особі Бердичівського ЛВ УМГ не порушено.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідчення свідків, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно наказу по Бердичівському лінійному виробничому управлінні магістральних газопроводів за № 201-к, §2 від 29 грудня 1989 року позивачка ОСОБА_1. була прийнята на роботу з 29 грудня 1989 року в якості оператора газорозподільчої станції «Ластівка» - 3-го розряду в службі ЛЕС, з почасовою оплатою праці.

В своїй повсякденній роботі вона, як оператор ГРС «Ластівка» (смт. Стрижака, Вінницького р-ну) зобов'язана керуватися, як «робочою інструкцією № 18 РІ оператора газорозподільних станції 4-го розряду», затвердженої наказом начальника Бердичівського ЛВ УМГ - Юрловським О.О. від 1 квітня 2004 року № 76, так і «правилами внутрішнього трудового розпорядку Бердичівського ЛВ УМГ» затвердженого начальником Бердичівського ЛВ УМГ - Юрловським О.О. 19 січня 2001 року, які складаються із 7 (семи) частин.

Окрім цього позивачка ОСОБА_1. зобов'язана в своїй повсякденній роботі суворо притримуватися складеного начальником служби ГРС - С.К.Шевчуком - графіку роботи оператора ГРС - «Ластівка» та затвердженого начальником Бердичівського ЛВ УМГ - Юрловським О.О. - від 28 грудня 2006 року, який був таким:

8.00 - 8.30 - прийом - передача зміни між операторами;

8.30 -9.30 - передача режиму диспетчеру БЛВУ МТ;

9.30-10.30 - виконання робіт, згідно регламенту;

10.30 - 11.30 - надомне обслуговування;

11.30 - 13.30 - передача режиму диспетчеру та роботи, згідно переліку робіт;

13.30 - 15.30 - надомне обслуговування;

15.30 - 17.00 - передача режиму диспетчеру та роботи, згідно переліку робіт;

17.30 - 8.00 наст. дня. - надомне обслуговування.

Примітка:  даний графік може змінюватися в разі: а) аварійних робіт; ремонтно - профілактичних робіт; команди керівництва або диспетчера ЛВ УМГ (а/с № 91).

Згідно виданого наказу № 54 від 2 березня 2007 року начальником Бердичівського ЛВ УМГ Юрловським О.О., за його погодженням профкому, згідно протоколу № 3 від 1.03.2007 року, після проведеної перевірки 26 лютого 2007 року ГРС «Ластівка» комісією, яка виявила слідуюче:

1. ОСОБА_1., оператор ГРС «Ластівка» була відсутня на ГРС з 11.30 до 13.30 та з 15.45 до 16.05 не знімала показники роботи ГРС але режим диспетчеру Бердичівського ЛВ УМТ передала.

2. Оператор ГРС «Ластівка» ОСОБА_5. прибувши на ГРС разом з комісією Бердичівського ЛВ УМГ не зміг потрапити на робоче місце, так як ОСОБА_1. проігнорувавши вимогу нач. Служби ГРС Шевчука С.К., відмовилася передати йому зміну.

3. ОСОБА_1. не попередила керівництво управління про захоплення колишнім оператором ОСОБА_3. половини службового будинку оператора, який належить Бердичівському ЛВ УМГ.

4. На подвір'ї будинку оператора ОСОБА_1. базується автотранспорт, лежать кабелі сторонньої організації, працівники цієї організації проживають в її квартирі. ОСОБА_1. раніше попереджувалась та була позбавлена премії підсумками роботи за грудень м-ць 2006 року за те, що здає в най службове приміщення будинку оператора стороннім особам.

Тому, вище перераховані недоліки виявлені комісією при роботі оператора ГРС «Ластівка» - ОСОБА_1., начальник Бердичівського ЛВ УМГ  Юрловський О.О. вбачає, як порушення трудової дисципліни та згідно наказу від 2 березня 2007 року -

1. За грубе порушення трудової дисципліни оператора ГРС «Ластівка» ОСОБА_1. - оголосив «догану».

2. Відповідно до «Положення про преміювання робітників УМТ «Київтрансгаз» за виконання щомісячних виробничих завдань», оператору ГРС «Ластівка» ОСОБА_1. зменшити премію за підсумками роботи за лютий м-ць 2007 року - на 100% .

3. Відповідно до «Положення про порядок і умови виплати винагороди за загальні результати роботи за підсумками » року працівникам ДК «Укртрансгаз» оператора ГРС «Ластівка» ОСОБА_1. позбавити повністю винагороди за 2007 рік.

4. Відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку Бердичівського ЛВ УМГ протягом строку дії дисциплінарного стягнення (один календарний рік) заходи заохочення до ОСОБА_1. не застосовувати.

5. Передати, що в разі допущення порушень в майбутньому до ОСОБА_1. будуть застосовані більш суворі заходи впливу, аж до звільнення.

Згідно виданого наказу № 100-к від 4 вересня 2007 року (по особовому складу) начальником Бердичівського ЛВ УМГ Юрловським, за згодою профкому (протокол № 25 від 3.09.2007року), на підставі акту від 20.07.2007 року комісії Бердичівського ЛВ УМГ, яка в своєму акті вказала слідуюче, що 20.07.2007 року в 12.50, згідно наказу № 160 від 20.07.2007 рок, комісія прибула на ГРС «Ластівка», де членами комісії було встановлено, що:

оператор ОСОБА_1. знаходилась в приміщенні операторної, а оператор ОСОБА_5. - на території ГРС.

На запитання оператора ОСОБА_1.: чому вона не виконала розпорядження начальника ЛВ УМГ про прибуття її в м. Бердичів, яке було їй передано телефонограмою, ОСОБА_1. відповіла, що телефонограмою ознайомилась, але не виконала так як не був вказаний номер наказу. Вони ознайомили ОСОБА_1. з наказом № 159 від 19.07.2007 року про необхідність прибуття в Бердичівське ЛВ УМГ і запропонували їй виконати його. У відповідь ОСОБА_1. сказала, що їхати не готова, їй треба порадитися з адвокатом.

Члени комісії запропонували надати пояснення на місці на що ОСОБА_1.  відмовилася.

Після чого, голова комісії зробив відповідний запис в оперативному журналі ГРС в 13.00 в якому вимагав від ОСОБА_1. виконати наказ і відсторонив її від роботи до 23.07.2007 року. Тоді ОСОБА_1. відмовилась залишити територію ГРС, почала дзвонити …

Лише в 14.00 ОСОБА_1. зробила власноручний запис в оперативному журналі про те, що примусово залишає робоче місце і покинула ГРС.

Тому, вищезазначену поведінку оператора ГРС «Ластівка» - ОСОБА_1. начальник Бердичівського ЛВ УМГ - Юрловський О.О. оцінив як невиконання обов'язків, покладених на ОСОБА_1., як оператора ГРС «Ластівка» смт. Стрижака, Вінницького р-ну та згідно наказу від 4 вересня 2007 року - за систематичне невиконання обов'язків, покладених на неї трудовим договором, звільнив її за ст. 40 п. 3 КЗпП України з 4 вересня 2007 року з посади оператора 4-го розряду газорозподільної станції «Ластівка», служби газорозподільних станцій …

Даючи правову оцінку винним наказом по Бердичівському ЛВ УМГ, а саме:  - наказу № 54 від 2 березня 2007 року, згідно якого операторові ГРС «Ластівка» - ОСОБА_1. була оголошена «догана», а згідно наказу № 100-к від 3.09.2007 року (по особовому складу) - її звільнили з 4 вересня 2007 року - за систематичне невиконання обов'язків покладених на неї трудовим договором (ст. 40 п. 3 КЗпП України), то суд приходить до слідуючого висновку, що при видачі наказу за № 54 від 2 березня 2007 року, начальник Юрловський О.О. фактично повністю відкинув пояснення самої ОСОБА_1. про те, що 26 лютого 2007 року вона знаходилася на своєму робочому місці на ГРС з 8 годин до 11 год. 30 хв. і тільки з приїздом комісії Бердичівського ЛВ УМГ, вона змушена була залишити своє робоче місце на ГРС «Ластівка» із метою виселення її чоловіка ОСОБА_3 з будинку, вона прийшла до себе додому до будинку в якому також існує сигналізація і здійснюється контроль за роботою ГРС.

Тому режим роботи ГРС «Ластівка» вона не передала в 16.00 а це зробила тільки в 16.20.

Суд також вважає, що в трудові обов'язки оператора ГРС «Ластівка» ОСОБА_1. не входять в обов'язки повідомлення адміністрації Бердичівського ЛВ УМГ «Про захоплення службового будинку бувшим оператором ОСОБА_3.

А згідно графіку роботи оператора  на ГРС «Ластівка» - ОСОБА_1. - 26 лютого 2007 року був її фактичним робочим днем, згідно встановленого графіку по Бердичівському ЛВ УМГ, а тому дійсно вона не мала ніяких підстав передачі зміни іншому операторові ГРС «Ластівка» - Ілюсі.

І те, що на подвір'ї будинку АДРЕСА_1, Він. р-ну де фактично зі своєю сім'єю проживає ОСОБА_1. стояв автотранспорт та лежали кабеля сторонньої організації, і що один із працівників проживає в квартирі ОСОБА_1. - то цей факт говорить про те, що адміністрація Управління незаконно вторгається в особисте життя оператора ОСОБА_1.

При таких обставинах, суд вважає, що виданий наказ № 54 від 2.03.2007 року являється незаконним і його слід скасувати, повернувши разом з цим позивачці ОСОБА_1. незаконно позбавлених винагород за 2007 рік та зменшеної премії за підсумками роботи за лютий 2007 року на 100 %.

Разом з тим, виданий наказ за № 100-к від 4 вересня 2007 року (по особовому складу) згідно якого оператора 4-го розряду га розподільної станції «Ластівка» ОСОБА_1. було звільнено з 4 вересня 2007 року - за систематичне невиконання обов'язків накладених на неї трудовим договором  (ст. 40 п. 3 КЗпП України), то і цей наказ, суд вважає незаконним, а саме:

1. В порушення вимог ст. 149 КЗпП України, згідно якого «перед виселенням наказу про звільнення ОСОБА_1., у неї не було відібране пояснення і з наказом про її звільнення - не ознайомили».

2. З грубим порушенням вимог  ст. 40 КЗпП України - її було звільнено в порядку тимчасової непрацездатності, а також в порушення вимог ст. 47 КЗпП України з нею в день звільнення не провели належного розрахунку.

А тому позивачка по справі ОСОБА_1. підлягає поновленню на роботі в якості оператора 4 розряду газорозподільної станції «Ластівка» служби газорозподільних станцій Бердичівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів.

З Бердичівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (м. Бердичів, вул.. Білопільська, 100 Житомирської області) на користь ОСОБА_1. слід стягнути заробітну плату за весь час її вимушеного прогулу в сумі 17937 гривень, допустивши до негайного виконання оплату не більше ніж за 1 (один) місяць в сумі 1937 гривень, зобов'язавши адміністрацію Бердичівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів повернути ОСОБА_1. премію за підсумки її роботи за лютий місяць 2007 року на 100 % з наданням винагороди за підсумками роботи за 2007 рік.

В ході судового засідання позивачкою по справі ОСОБА_1. було доведено, що в ході неправомірних дій з боку адміністрації Бердичівського ЛВ УМГ, позивачка по справі отримала ще й моральну шкоду, яка ґрунтується на морально - психологічній травмі, сильному нервовому стресі, а також зазнала фізичну, моральну, психологічну біль, а також приниження її честі та гідності, а також ділової репутації .

Після чого вона довгий час знаходилася в стані депресії, а тому при таких обставинах позивачка ОСОБА_1. оцінила моральну шкоду завдану відповідачем по справі на суму 5000 гривень.

При таких обставинах, з оцінкою моральної шкоди на суму 5000 гривень суд повністю погоджується і вважає за необхідним стягнути з Бердичівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів на користь ОСОБА_1. нанесену моральну шкоду в сумі 5000 гривень.

Встановленим фактом відповідають правовідносини, які виникають в ході виконання Статуту в сукупності з правовими документами до нього - дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (нова редакція) затвердженого рішенням спостережної ради Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» протокол № 11 від 21.12.2001 року та зареєстрованого в Печерській райдержадміністрації м. Київ, реєстраційний № 28440 від 18.01.2002 року та Положенням «Про преміювання робітників управління магістральних газопроводів «Укртрансгаз» за виконання щомісячних виробничих завдань, затв. В.о. директора УМГ «Київтрансгаз» І.Ф. Сирено 18.07.2005 року та головою профкому УМГ «Київтрансгаз» П.Л. Повочовним 18.07.2005 року; виконання трудового договору; виконанням оплати праці, а також з виконанням трудових спорів - ст.ст. 40 п. 3, 47, 116, 117, 232, 234 ,235, 237 -1, 238 КЗпП України.

А по скільки позовні вимоги позивачки по справі ОСОБА_1. базуються на законі, вони підлягають судовому захисту.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача по справі на користь позивачки ОСОБА_1. слід стягнути судові витрати в повернення: за надання їй юридичної допомоги в судів сумі 2000 гривень, а також витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 35 гривень.

Відповідно до вимог ст. 82 ЦПК  з Бердичівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 179 гривень 37 коп.

У відповідності до вимог ст. 367 п. 4 ЦПК України - рішення в частині поновлення ОСОБА_1. на посаді оператора 4-го розряду, газорозподільної станції «Ластівки» служби газорозподільних станцій Бердичівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів допустити до негайного виконання.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 214-215, 218 ЦПК України; статутом дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(нова редакція) затвердженого рішенням спостережної ради Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» протокол № 11 від 21 грудня 2001 року та зареєстрованого в Печерській райдержадміністрації (м. Києва) реєстраційний № 28440 від 18.01.2002 року та положення «Про преміювання робітників управління магістральних газопроводів «Укртансгаз» за виконання щомісячних виробничих завдань затвердженого В.о. директора УМГ «Київтрансгаз» І.Ф. Сирено 18.07.2005 року та головою профкому УМГ «Київтрансгаз» П.В. Повочовним - 18.07.2005 року; ст.ст. 40 п.3, 116, 117, 232, 234, 235, 237-1, 238 КЗпП України, ст. ст. 82, 88 ЦПК України, суд -         

 

В И Р І Ш И В :

 

            Позовну заяву ОСОБА_1 задовільнити.

            Поновити позивачці по справі ОСОБА_1строк для звернення до суду

            Визнати незаконним  наказу № 54 від 02.03.2007 року  про накладення на оператора ГРС «Ластівка» ОСОБА_1дисциплінарного стягнення  у вигляді  «догани» та відповідно до  «Положення про  преміювання робітників  УМТ «Київтрансгаз» за виконання щомісячних виробничих завдань оператору ГРС «Ластівка» ОСОБА_1. зменшені премії за підсумками роботи  за  лютий 2007 рік на 100 % , а також в позбавленні її повністю винагороди за 2007  рік  - скасувати.

            Визнати незаконним наказ № 100-к від 04 вересня 2007 року (по особовому складу)  про звільнення оператора 4 розряду  газорозподільної  станції  «Ластівка» ОСОБА_1 за  систематичне  невиконання обов'язків покладених на неї  трудовим договором.

            Поновити ОСОБА_1 оператором 4-го  розряду газорозподільчої станції  «Ластівка» служби газорозподільчих станцій Бердичівського лінійного виробничого  управління  магістральних газопроводів.

            Стягнути з Бердичівського  лінійного  виробничого управління магістральних газопроводів  (м. Бердичів, вул.  Білопільської, 100, Житомирської області)  на користь ОСОБА_1 заробітну  плату за весь час її вимушеного прогулу в сумі  17937 гривень допустивши до негайного виконання,   оплату не більш ніж за 1 (один) місяць в сумі  1937 грн., зобов'язавши адміністрацію Бердичівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів повернути ОСОБА_1премію за підсумки її роботи  за лютий місяць 2007 року  на 100%, з наданням винагороди  за підсумками роботи за 2007 рік.

            Стягнути  з Бердичівського лінійного виробничого управління  магістральних газопроводів (м. Бердичів Житомирської області) в користь ОСОБА_1нанесену матеріальну шкоду  в сумі 5000 гривень.

            Стягнути  з  Бердичівського лінійного виробничого управління  магістральних газопроводів (м. Бердичів  вул. Білопільська, 100, Житомирської області) на користь  ОСОБА_1судові витрати   в повернення  -  за  надання їй  юридичної допомоги в суму 2000 гривень,  а також судові витрати пов'язані з витратами на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 35 гривень.

            Стягнути  з  Бердичівського лінійного виробничого управління  магістральних газопроводів (м. Бердичів  Житомирської області) судовий збір в користь держави в сумі 179 гривень  37 коп.

            Рішення в частині поновлення  ОСОБА_1 на посаді оператора  4-го розряду газорозподільної станції «Ластівка» служби газорозподільних станцій  Бердичівського лінійного  виробничого управління  магістральних газопроводів  допустити до негайного виконання.

            Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку  до апеляційного суду Вінницької області  ч/з  суд першої інстанції шляхом подачі  в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви  про апеляційне оскарження  і подання після цього протягом  20 днів апеляційної скарги  з подачею її копії  до апеляційної інстанції або в порядку  ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

 

 

 

Головуючий: (підпис)

 

Копія вірна:

Суддя:

Секретар:

 

 

 

                                 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація