АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

Колегія суддів Судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Семопядного В.О.

суддів Сербіна В.В., Піскун О.П.

при секретарі Галюлько Т.О.

з участю прокурора Зленка О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянула 12 вересня 2013 року у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальне провадження № 12013040390001198 за апеляцією обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2013 року.

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Синельнико Дніпропетровської області, мешкає за адресою : АДРЕСА_1, раніше судимий:

-20 жовтня 1997 року Синельниківським міським судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 140, ч. 1 ст. 89, 42 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений умовно - достроково постановою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 25 жовтня 1999 року на 2 роки 3 місяці та 18 днів;

-02 березня 2001 року Синельниківським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, 42 КК України до 3 років позбавлення волі;

-05 січня 2001 року Синельниківським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, 42,43 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

-09 червня 2006 року Синельниківським міським судом за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком в 3 роки;

-30 жовтня 2007 року Юріївським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

___________________________________________________________________________

провадження № 11кп/774/443/2013р. головуючий в суді 1 інстанції Прижигалінська Т.В.

категорія ч. 2 ст. 185 КК України доповідач суддя II інстанції Семопядний В.О.

-22 вересня 2008 року Вільнянським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років, 6 місяців позбавлення волі. Постановою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2009 року невідбута частина покарання замінена на обмеження волі. Відповідно до постанови Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 18 травня 2010 року 26 травня 2010 року звільнений від відбуття покарання умовно -достроково на 8 місяців 14 днів;

-22 грудня 2011 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 122 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком в 2 роки.

засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2011 року, остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді 2-х років 6 місяців позбавлення волі,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець м. Синельниково Дніпропетровської області, який мешкає за адресою : АДРЕСА_3,

засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного основного покарання, якщо він в період 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину, і буде виконувати покладені на нього обов'язки. На підставі ст. 76 КК України покладені на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію; не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Вирок відносно ОСОБА_1 ніким із учасників судового провадження не оскаржує.

Зазначеним вироком ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнано винними за те, що вони в ніч з 2 травня на 3 травня 2013 року, в невстановлений слідством час, знаходилися біля домоволодіння АДРЕСА_2. Маючи намір на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_1, умисно, з корисливих намірів, таємно, на свою користь викрали металеву рейку, яка була вкопана біля двору домоволодіння вартістю 233 грн. 28 коп., яка належить гр. ОСОБА_5, чим спричинили ОСОБА_5 матеріальний збиток на 233 грн. 28 коп.

В апеляції обвинувачений ОСОБА_2 просить змінити вирок суду в частині призначеного йому покарання, призначивши більш м'яке покарання. Свої апеляційні вимоги обвинувачений обґрунтовує тим, що він з самого початку допомагав органам досудового розслідування в розкритті злочину, попросив пробачення у потерпілої, відшкодував збиток має на утриманні родину.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора, який просив вирок залишити без змін, потерпілу, яка просила апеляцію обвинуваченого задовольнити, самого обвинуваченого, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів вважає, що апеляція обвинуваченого задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, істотних порушень кримінального процесуального закону, які б потягли за собою зміну або скасування вироку, судом першої інстанції не допущено.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та кваліфікація їх дій за ч. 2 ст. 185 КК України, в апеляційній скарзі, обвинуваченим ОСОБА_2 не оспорюється, тому апеляційним судом не перевіряються

Що стосується доводів апеляції обвинуваченого про невідповідність призначеного йому покарання внаслідок його суворості, колегія суддів вважає їх необґрунтованими.

Так, призначаючи ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 71 КК України у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі, суд першої інстанції, у відповідності до положень ст. 65 КК України, в повному обсязі врахував ступінь тяжкості скоєного ОСОБА_2 злочину, який відноситься до середнього ступеню тяжкості, те, що ОСОБА_2 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, скоїв злочин в період іспитового строку, у зв'язку з чим, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновків, що обвинувачений ОСОБА_2 на шлях виправлення не став, для себе належних висновків не зробив, схильний до скоєння злочинів, характеризується за місцем проживання посередньо, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря - психіатра не перебуває. Також суд першої інстанції в повному обсязі врахував та визнав пом'якшуючими покарання обставини: щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

У зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення покарання, призначеного ОСОБА_2 та вважає, що саме таке покарання призначене ОСОБА_2 є необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання новим злочинам.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2013 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляцію обвинуваченого ОСОБА_2 -залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ впродовж трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той же строк з дня вручення йому копії ухвали, шляхом подачі касаційних скарг безпосередньо до суду касаційної інстанції.

судді:

В.О. Семопядний В.В. Сербін О.П. Піскун