Справа № 2-223/2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ

22 травня 2007 р.                                                                                           м.Запоріжжя

Жовтневий районний суд М.Запоріжжя в складі:

головуючого судді                   СТРАТІЙ Є.В.

при секретарі                           МОРОЗ Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про від­шкодування матеріальної та моральної шкоди, 

встановив:

ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодуван­ня матеріальної та моральної шкоди,   завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,   зазначивши,   що в ніч з 23 на 24 вересня 2005 р. в с.Плодородне Михайлівського району За­порізької області відповідач,   керуючи мотоциклом скоїв на неї наїзд,   в результаті чого вона отримала тілесні ушкодження,   на придбання шків вона витратила 1745,  54 гр.,   оскільки з вини відповідача вона є недієздатною,   втратила заробіток,   виходячі з мінімального розміру заробітної плати 332 гр.,   крім того їй завдано моральної шкоди,   а саме фізичні страждання,   погіршення стану здоров'я,   змінився звичний уклад життя,   постійний головний біль. Проси­ла стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 4069 гр. та моральну шкоду в розмірі 5000 гр.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги на підс­тавах,   викладених у позовній заяві та просили стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 5191 гр.54 коп.,   яка складається з витрат на придбання ліків -1745,  54 гр. та втраченого заробітку в розмірі 3446 гр.,   стягнути моральну шкоду - 5000 гр.

Відповідач та його представник в судовому засіданні проти позову заперечували,   пояснивши,   що дорожньо-транспортна пригода сталась з вини самої потерпілої,   яка перебу­вала в стані алкогольного сп'яніння,   порушила правила дорожнього руху.

Вивчивши матеріали справи,   вислухавши доводи та пояснення осіб,   які беруть участь у розгляді справи,   показання свідків,   дослідивши надані докази,   суд вважає позовні вимоги такими,   що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

24 вересня 2005 р. приблизно о 3 годині водій ОСОБА_2,   керуючи мотоциклом „Мінськ" ММВЗ-3-11212 державний номер НОМЕР_1,   пересувався з включеним ближнім світлом фар по проїзній частині вул.3елена в с.Плодородне та біля будинку № 30 при вияв­ленні групи пішоходів,   яка пересувалась у зустрічному напрямку по проїзній частині доро­ги вжив заходи до об'їзду пішоходів. При виконанні зазначеного маневру ОСОБА_2. скоїів наїзд на пішохода ОСОБА_1.,   яка пересувалась в групі пішоходів зліва за хо­дом руху мотоциклу. В результаті ДТП ОСОБА_1. та пасажир мотоциклу ОСОБА_3 отримали тілесні ушкодження.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 472 від 25.11.2005 р. у Мас­ловської Є.М. мала місце відкрита черепно-мозкова травма у вигляді оскольчатого пере­лому лобної кістки,   ушибу  головного мозку з кровоізліянням під оболонки мозку,   що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень,   які небезпечні для життя під час їх споєння.

Відповідно до висновку експерта № 397 від 28.11.2005 р. в розглянутій дорожній ситуації водій мотоциклу „Мінськ'' ММВЗ-3-11212 державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2. з часу виникнення небезпеки не мав технічної можливості запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_1.,   в діях водія ОСОБА_2. невідповідності вимогам Пра­вил дорожнього руху України не вбачається.

Постановою слідчого СВ Михайлівського РВ УМВС України в Запорізькій області від 29 листопада 2005 г. в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_2 відмовлено. Постанова заінтересованими особами не оскаржена.

В судовому засіданні відповідач пояснював,   що мотоцикл „Мінськ" є його власніс­тю,   він його купив,   але документи на своє ім"я не переоформив.

Свідки ОСОБА_4. таОСОБА_5 в судовому засіданні пояснили,   що під час споєння ДТП потерпіла ОСОБА_1. знаходилась в стані алкогольного сп'яніння.

Відповідно до ст.. 1167 ЦК України моральна шкода,   завдана фізичній особі непра­вомірними діями,   відшкодовується особою,   яка її завдала.

Відповідно до ст.. 1187 ЦК України шкода,   завдана джерелом підвищеної небезпеки,   відшкодовується особою,   яка на відповідній правовій підставі (право власності,   інше речове право,   тощо) володіє транспортним засобом,   використання якого створює підвищену небез­пеку.

Відповідно до ст.. 1193 ЦК України якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди,   то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи,   яка завдала шкоди,   - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування змен­шується,   якщо інше не встановлено законом.

В відповідно до ч.2 ст. 1195 ЦК України у разі каліцтва або іншого ушкодження здо­ровья фізичної особи,   яка в момент завдання шкоди не працювала,   розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

На підтвердження витрат на придбання медикаментів позивачкою надані відповідні квитанції.

Таким чином,   вивчивши матеріали справи,   матеріали кримінальної справи №3200525 про відмову в порушенні кримінальної справи,   вислухавши доводи та пояснення осіб,   які брали участь у розгляді справи,   показання свідків,   надавши оцінку іншим доказам,   врахову­ючи,   що в даному випадку мала місце груба необережність самої потерпілої,   те,   що відпо­відач вживав заходів щодо придбання ліків для ОСОБА_1,   його матеріальне стано­вище,   суд вважає позовні вимоги такими,   що підлягають частковому задоволенню,   з відпо­відача на користь позивачки слід стягнути матеріальну шкоду - витрати на придбання лі­ків - 1745,  54 гр.,   з урахуванням фізичних та моральних страждань моральну шкоду в тако­му ж розмірі - 1745,  54 гр.,   а всього стягнути 3491,  08 гр.,   в частині стягнення втраченого заробітку суд вважає необхідним позовні вимоги залишити без задоволення.

Керуючись ст..ст.10,  11,  209,  214,  215,  217,  218 ЦПК України,   ст.ст.1166,  1168,  1187,   1195 ЦК України,   суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3491 гр.08 коп.(три тисячі чотириста дев'яносто одну гр.. 08 коп.),   в іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорі­зької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголо­шення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,   або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.