ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318
ПОСТАНОВА
Іменем України
16.11.2006 | Справа №2-22/12054-2006 |
За позовом – ДПІ у м.Феодосії (м. Феодосія, вул. Кримська, 82-В)
Довідповідачів - 1) Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії “Айрон Трейд” - “Айрон – Пром” ( м.Феодосія, вул.Леніна 9)
2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Укркомреал” (м.Київ, вул. М.Василенка, 7-А)
Про визнання недійсними угод .
Суддя Яковлєв С.В.
За участю секретаря ДулімовоїВ.І.
Представники:
Від позивача – Євсіков О.В. – ст.держ.подат.інсп-р,дов. від 08.08.2006 р.
Кулак К.В. – гол. Держ.подат. інсп-р, дов. від 28.07.2006 р.
Від відповідачів – не з’ явивлись.
Сутність спору: ДПІ у м.Феодосії ( далі позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати недійсним договір купівлі-продажу № 25-03/05 від 25.03.2005р., укладений між ДП ТОВ Компанії “Айрон Трейд” - “Айрон – Пром” ( далі ТОВ “Айрон-Пром”) та ТОВ “Укркомреал”, а також додатків №1,2 до нього, визнати недійсною додаткову угоду №1 від 30.05.2005 р., визнати недійсним Акт прийому – передачі цінних паперів № 1 від 01.06.2005 р. до договору купівлі-продажу № 25-03/05 від 25.03.2005р., визнати недійсною накладну № 04-05 від 05.04.2005 р., визнати недійсними податкові накладні № 00064 від 30.03.2005 р., № 000067 від 05.04.2005 р., № 000072 21.04.2005 р., № 000080 від 28.04.2005 р., а також додатків до податкових накладних Розрахунок № 000016, 000017 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної. Вимоги мотивовані тим, що до моменту укладення зазначеного договору рішенням суду Солом’янського району м.Київа від 11.02.2005 р. по справі № 2-854-1/05 визнані недійсними статут та свідоцтво платника ПДВ ТОВ “Укркомреал”, у зв’ язку з чим він не міг укладати будь-які договори. За таких обставин позивач вважає, що зазначений правочин відповідно до ст. 207 ГК України підлягає визнанню недійсним тому, що він вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Під час судового засідання, яке відбулось 31.10.2006 р. , представник позивача уточнив позовні вимоги, просив у зв’язку з тим, що договір купівлі-продажу № 25-03/05 від 25.03.2005 р. від імені ТОВ “Укркомреал” підписаний не уповноваженою особою визнати його недійсним , а також Додатки №1,№2 до нього, визнати недійсною додаткову угоду №1 від 30.05.2005 р. про проведення розрахунків простими векселями, визнати недійсним Акт прийому передачі цінних паперів № 1 від 01.06.2005 р по договору купівлі-продажу № 25-03/05 від 25.03.2005р., стягнути з ТОВ “Укркомреал” на користь ТОВ “Айрон-Пром” 9689589,82 грн., стягнути з останнього на користь держави вартість одержаного за угодою товару на загальну суму 9689589,82 грн.
Позивач надіслав до суду клопотання про уточнення позовних вимог ( вих № 1339/9/100 від 15.11.2006 р.), просив визнати недійсним договір купівлі-продажу № 25-03/05 від 25.03.2005р., укладений між ТОВ “Айрон-Пром” та ТОВ “Укркомреал”, а також додатків №1,2 до нього, визнати недійсною додаткову угоду №1 від 30.05.2005 р. про проведення розрахунків простими векселями , стягнути з ТОВ “Укркомреал” на користь ТОВ “Айрон-Пром” грошові кошти у розмірі 7715408,52 грн.., стягнути з останнього на користь держави вартість одержаного за угодою товару на загальну суму 7715 408,52 грн.
Позивачем надіслано клопотання ( вих 925/9/10-0 від 29.09.2006 р.) про розгляд справи за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
З 01.09.2005р. набрав чинність Кодекс адміністративного судочинства України (далі КАСУ). Відповідно до п. 6 Прикінцевих та Переходних положень КАСУ до початку діяльності окружного адміністративного суду, адміністративні справи, подвідомчі господарьским судам відповідно до ГПК України 1991 р., вирішуються відповідним господарським судом ха правилами КАСУ. При цьому підсудність таких справ визначаеться ГПК України.
Згідно зі ст. 3 КАСУ справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, суб’єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державна подакова служба є центральним органом виконавчої влади. Ст. 10 Закону передбачена функція державних податкових інспекції в районах, містах, міжрайонних та об’єднаних державних податкових інспекцій подавати до судів позови до підприємств установ, організації та громадян про визнання угод недійсними.
За таких обставин, беручи до уваги те, що позивачем по справі є центральний орган виконавчої влади , який у правовідносинах з суб’єктами підприємницької діяльності відповідно до положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні» реалізує владні управлінські функції, суд, керуючись п. 6 Прикінцевих та Переходних положень КАСУ, вважає необхідним задовольнити клопотання позивача, продовжити розгляд справи згідно з КАСУ.
Відповідачі відзив на позов до суду не надіслали , явку своїх представників у судові засідання не забезпечили, про час та дні їх проведення були сповіщені належним чином.
Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачами доказів неможливості забезпечення участі їх представників у судових засіданнях з поважних причин, керуючись ст. 128 КАСУ , вважає можливим продовжити розгляд справи за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд встановив:
Між ТОВ “Айрон-Пром” та ТОВ “Укркомреал” 25.03.2005 р. був укладений договір купівлі-продажу № 25-03/05, предметом якого було придбання першим продукції, назва якої, її кількість , ціна та вартість постачання були встановлені у додатках до договору ( п. 1.1).
Постачання товару здійснювалось на умовах EXW ТОВ “Миколаївський глиноземний завод” (п. 2.1). Згідно з п.2.3. договору постачання товару здійснювалось ТОВ “Укркомреал” протягом 10 робочих днів з моменту отримання 50% передплати.
Загальна сума договору визначалась на підставі даних, вказаних в додатках до договору ( п.3.3).
Порядок здійснення оплати за отриманий товар сторони узгодили у ст. 4 договору, вказавши можливість здійснення розрахунків векселями .
Відповідно до п.9.2. сторони визначили термін дії договору до 25.05.2005 р.
Під час укладення зазначеного договору сторони підписали додатки №1 та №2 , в яких зафіксували назву та технічні дані товару, який був предметом договіру купівлі-продажу № 25-03/05.
Між сторонами 30.05.2005 р. була укладена додаткова угода № 1 до вазаного договору купівлі-продажу, згідно з якою сторони узгодили здійснення розрахунків за товар, отриманий по договору станом на 30.05.2005 р., 17 простими векселями.
У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарським визнається зобов'язання, яке виникає між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин в сфері господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний зробити певну дію господарського чи управлінсько -господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію та ін.) або утриматись від виконання певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі і кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку
Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині ( ст. 207 ГК України).
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана зробити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші та ін.) або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивілних прав та обов’язків (ст.202 ЦК України). У ст. 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, серед них визначено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
У ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа , підписується особами, уповноваженними на це її уставними документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства
У письмовий формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами ( ст. 208 ЦК України).
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною ( сторонами) вимог, які встановлені частинами першою- третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.
Ст. 216 ЦК України визначає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення відшкодувати вартість того, що одержано за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину за власної ініціативи.
Позивачем надана копія рішення Солом’янського районного суду м. Київа від 11.02.2005 р. по справі № 2-854-1/05, згідно з яким визнани недійсними з 11.02.2005 р. статут ТОВ “Укркомреал”, свідоцтво платника податку на додану вартість № 36090226 , видане 29.06.2004 р.
У зазначеному рішенні вказано, що установчі документи ТОВ “Укркомреал” є такими, що суперечать чинному законодавству України, оскільки судом встановлено, що що вказане підприємство за юридичною адресою не знаходиться, до управління підприємством Літош А.А. не мав жодного відношення, не розробляв установчі документи підприємства, внесків до статутного фонду не робив, протягом діяльності вказаного підприємства ним не було підписано жодного договору , накладної, податкової накладної, акту виконаних робіт, жодної податкової декларації з реквізитами ТОВ “Укркомреал”.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що і договір купівлі-продажу № 25-03/05 , і додаткові угоди до нього, всі накладні, податкові накладні, які оформлені у рамках виконання умов вказаного договору , від імені ТОВ “Укркомреал” підписані саме Літош А.А., суд приходить до висновку, що вказаний правочин вчинений у формі , яка не відповідає вимогам ЦК України, а саме, підписаний особою, яка не уповноважена цього робити.
В силу викладеного , керуючись ст. 207 ГК України, ст.ст.203, 207, 215 ЦК України, суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги по визнанню недійсними договіру купівлі-продажу № 25-03/05 від 25.03.2005р., укладеного між ТОВ “Айрон-Пром” та ТОВ “Укркомреал”, а також додатків №1,2 до нього, додаткової угоди №1 від 30.05.2005 р. про проведення розрахунків простими векселями.
Беручи до уваги те, що саме встановлення невідповідністі формі вказаного правочину вимогам діючого законодавства стало підставою для визнанню його недійсним, суд не може погодитись з твердженнями позивача про те, що договір купівлі-продажу № 25-03/05 від 25.03.2005р. був вчинений ТОВ “Айрон-Пром” з метою безпідставного отримання права на податковий кредит по ПДВ.
Крім того, суд не може не звернути увагу на те, що після набрання законної сили рішенням Солом’янського районного суду м. Київа по справі № 2-854-1/05 ТОВ “Укркомреал” значиться в Реєстрі суб’єктів підприємницької діяльності Солом’янського району м.Києва, а матеріали справи не підтверджують те, що ТОВ “Айрон-Пром” знало про скасування статутних документів ТОВ “Укркомреал” під час укладення з ним 25.03.2005 р. договору купівлі-продажу № 25-03/05 та 20.05.2005 р. – додаткової угоди № 1 . Відповідачем у порядку, передбаченому ст. 71 КАСУ, не надані документи, яки підтверджували б поінформованість ТОВ “Айрон-Пром” про вказане рішення.
За таких обставин суд вважає, що не знайшов підтвердження факт вчинення договору купівлі-продажу № 25-03/05 з метою, яка суперечить інтересам держави., у зв’язку з чим відсутні підстави для застосування наслідків , передбачених ч.1. чт. 208 ГК України, тому згідно з ч.5 ст. 216 ЦК України не підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення з ТОВ “Укркомреал” на користь ТОВ “Айрон-Пром” грошових коштів у розмірі 7715408,52 грн., також з останнього на користь держави вартість одержаного за угодою товару на загальну суму 7715 408,52 грн.
Приймаючи до уваги клопотання позивача , яке він зробив 16.11.2006 р., суд вважає, що в іншій частини позовних вимог провадження по справі підлягає закриттю відповідно до п.2 ст.157 КАСУ.
Під час судового засідання, яке відбулось 16.11.2006 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 20.11.2006р.
Керуючись ст.ст. 98, 157, 160-163 КАС України, суд
п о с т а н о в и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу № 25-03/05 від 25.03.2005р., укладений між Дочірнім підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю Компанією “Айрон Трейд” - “Айрон – Пром” ( м.Феодосія, вул..Леніна 9) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Укркомреал” (м.Київ, вул.. М.Василенка, 7-А), а також додатків №1,2 до вказаного договору , додаткої угоди №1 від 30.05.2005 р. про проведення розрахунків простими векселями.
3. У частини вимог щодо стягннення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укркомреал” (м.Київ, вул.. М.Василенка, 7-А) на користь підприємством Товариства з обмеженою відповідальністю Компанією “Айрон Трейд” - “Айрон – Пром” ( м.Феодосія, вул..Леніна 9) грошових коштів у розмірі 7715408,52 грн.., та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанією “Айрон Трейд” - “Айрон – Пром” ( м.Феодосія, вул..Леніна 9) на користь держави вартість одержаного за угодою товару на загальну суму 7715 408,52 грн. – в позові відмовити.
4. В іншій частині позовних вимог – провадження по справі закрити.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Яковлєв С.В.