ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318
ПОСТАНОВА
Іменем України
17.11.2006 | Справа №2-22/15641-2006А |
За позовом - ВАТ “Судобудівний завод “Залів” (м.Керч, вул.Танкістів,4)
До відповідача - ДПІ у м. Керч ( м. Керч, вул.Борзенко, 40).
Про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення .
Суддя Яковлєв С.В.
За участю секретаря Дулімової В.І.
Представники:
Від позивача – Кожевнікова А.С. – заступник, нач. юрид.від. від 11.10.2006 р.
Від відповідача – не з’явився.
Сутність спору: - ВАТ “Судобудівний завод “Залів” ( далі позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00003723-4/0 від 04.09.2006 р. Державної податкової інспекції у м. Керч ( далі відповідач). Вимоги мотивовані тим, що відповідач за результатами проведення позапланової виїзна документальної перевірки 13.03.2006 р. склав акт № 422/23-4/14307251 , в якому вказав, що позивачем здійснений розрахунок суми бюджетного відшкодування з порушенням діючого податкового законодавства, в наслідок чого сума дозволеного податкового кредиту , який заявлений до відшкодування , завишєна на 294684 грн. На підставі вказаного акту відповідач 04.09.2006 р. прийняв податкове повідомлення-рішення № 00003723-4/0 щодо зменьшення суми бюджетного вішкодування ПДВ по декларації за грудень 2005 р. у розмірі 294684 грн. Позивач вважає, що вказане рішення прийнято відповідачем при невірному відображенні дійсних обставин справи, помилковому з’ясуванні положень Закону України “ Про податок на додану вартість”.
Представники позивача наполягали на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач надав відзив на позов ( вих.№ 5232/10/10-0 від 13.10.2006 ) , в якому з позовними вимогами не погодився , вказавши, що податкове повідомлення-рішення № 00003723-4/0 прийнято відповідно до Закону України “ Про податок на додану вартість”
Під час судового засідання, яке відбулось 09.11.2006 р., представники відповідача наполягали на відсутністі підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідач явку своїх представників у судове засідання, яке відбулось 17.11.2006р., не забезпечив, про час та день його проведення був сповіщений належним чином.
За таких обставин, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсітність його клопотання про переніс судового засідання, надання позивачем всіх необхідних документів, суд, керуючись ст.128 КАСУ, вважає можливим продовжити розгляд справи за наявним в ній документам.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд
встановив:
Позивач зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності виконкомом Керченської міської ради 28.11.1994 р. номер рішення 1004 – Р.
На підставі направлення № 104/23-4/12 від 20.02.2006 р. відповідач провів виїзну позапланову документальну перевірку позивача з питань правомірності заявленої до відшкодуванння з бюджету України суми ПДВ за грудень 2005 р.
За результатами проведення вказаної перевірки 03.03.2006 р. складений Акт № 422/23-4/14307251 .
У вказаному акті відповідач зафіксував порушення позивачем п.п. 7.2.1.п.7.2.ст. 7 Закону України “ Про податок на додану вартість” , що привело до завищення суми податкового кредиту за грудень 2005 р. та завищення заявленої до відшкодування з бюджету України суми ПДВ по податковій декларації за грудень 2005 р. на суму 3724 грн.
Крім того, відповідач вказав, що розрахунок суми бюджетного відшкодування складено з порушенням чинного законодавства, внаслідок чого сума дозволеного податкового кредиту , заявленого до відшкодування на розрахунковий рахунок згідно абз. А) п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України “ Про податок на додану вартість“ в період, що перевіряється завищено на 294 684 грн. ( суми погашених векселів).
На підставі акту № № 422/23-4/14307251 відповідачем 04.09.2006 р. прийнято податкове повідомлення рішення № 0003723-4/0 , яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ( утому числі заявленого в рахунок зменьшення податкових зобов’язань наступних періодів) з додатку на додану вартість у розмірі 294684 грн.
Платникі податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України “Про податок на додану вартість”.
Підпунктом 1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено поняття бюджетного відшкодування , яке є сумою, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених у законі.
Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобов’язання це загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому періоді , визначена згідно з Законом, а податковий період – це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).
Відповідно до п.4.8 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість” не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов’язання з ПДВ видані або отримані платником податку векселі, крім податкових векселів.
Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону. Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, яка підлягає сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Згідно з п.п. 7.7.2. закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).
У п.п. 11.5. ст.11 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації, можуть за власним бажанням надати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов’язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, платник податків може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом, якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов’язання по такому векселю, платник податків має право включити суму зобов’язань по податковому векселю до складу податкових зобов’язань за звітний (податковий період), в якому відбулась його поставка органу митного контроля.
Надані сторонами документи свідачать про те, що на підставі укладеної з компанією «Rolla, Traverso & Torras” 30.01.2003 р. угоди № ZALIV/ 1-2003 про постачання металопрокату на загальну 1900000 євро, позивач у листопаді 2005 р. імпортував товар . Керуючись п.11.5 ст.11 Закону України “Про податок на додану вартість”, він надав органу митного контролю податкові векселя на суму податкового зобов’язання, яке виникло при ввозі товару , у розмірі 416092,88 грн. Термін погашення вказаних векселів був визначений з 01.12.2005 р. по 29.12.2005 р.
Діючи відповідно до положень п.п.11.5 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість”, позивач достроково погасив податкові векселя № 613848341528, 613848341530, 613848341510, 613848341511,613848341512, 613848341518,613848341519, 613848341520, 613848341517, 613848341525, 613848341524, 613848341526, 613848341529, 613848341527 на суму 294684 грн. шляхом заліку сум бюджетного відшкодування
Згідно з п.п. 7.4.1.п.7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” зазначена вище сума була вказана позивачем в декларації по НДС за грудень 2005р. у рядку 12.2. розділу 2 “Податковий кредит” та зарахована до суми, яка визначена у рядку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування за грудень 2005 р.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що матеріали справи свідчать про наявність у позивача у грудні 2005 р. суми підтвердженого відповідачем суму бюджетного відшкодування по ПДВ , яка була значно більше суми зобов’язань по вказаним векселям, визначення у Законі України “Про податок на додану вартість”неможливості віднесення до засобів платежу векселів крім податкових, суд вважає, що позивач правомірно включив 294684 грн.- суми достроково погашених саме податкових векселів - до суми бюджетного відшкодування за грудень 2005 р., У зв’язку з наведеним суд приходить до висновку, що у відповідача не було правових підстав для зменшення позивачу бюджетного відшкодування за грудень 2005 р. на вказану суму.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів ( обов ‘язкових платежів) є Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Ст. 1 закону визначає, що податковим боргом ( недоїмкою) є податкове зобов’язання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене у встановлений строк, а також пеня , нарахована на суму такого податкового зобов’язання.
У п.6.1 ст. 6 закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” вказано, що в податковому повідомленні , яке надсилається платнику податків, зазначається підстава для нарахування суми податкового зобов’язання , посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов’язань, сума податку чи збору ( обов’язкового платежу) , належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності. Граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки , передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов’язання.
У матеріалах справи є копія податкового повідомлення- рішення від 04.09.2006 р. № 00003723-4/0, прийнятого відповідачем на підставі акту перевірки № 422/23-4/14307251. У вказаному Податковому повідомленні-рішенні вказано, що встановлено порушення позивачем п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”. Але на думку суду зменшення суму бюджетного відшкодування з ПДВ не пов’язане з оформленням позивачем податкової накладної. За таких обставин суд вважає, що знайшов підтвердження факт недодержання відповідачем вимог закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” під час оформлення вказаного податкового повідомлення-рішення.
Вивчивши вказані обставини суд прийшов до висновку, що, керуючись Законами України “Про податок на додану вартість” , “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, підлягають задоволенню вимоги по визнанню противоправним та скасуванню податкового повідомлення-рішення № 0003723-4/0 від 04.09.2006 р.
Під час судового засідання, яке відбулось 17.11.2006 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 22.11.2006р.
Керуючись ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд
п о с т а н о в и в:
1. Позов задовольнити .
2. Визнати противоправним податкове повідомлення-рішення Державної пожаткової інспекції у м. Керч ( м. Керч, вул.Борзенко, 40) № 0003723-4/0 від 04.09.2006р та скасувати його.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства “Судобудівний завод “Залів” (м.Керч, вул.Танкістів, 4, п/р 260089139801 у філії КРУ Банк “Фінанси та кредит” м.Сімферополь, МФО 384889, ЗКПО 14307951) 3грн.40 коп.- судового збору.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Яковлєв С.В.