Справа № 166/854/13-п Провадження №33/773/230/13 Суддя в 1 інстанції: Свистун О.М

Категорія:ч.1 ст.172-6 КУпАП Доповідач: Денісов В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2013 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області Денісов В.П., з участю прокурора Сасюка Л.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу прокурора прокуратури Ратнівського району Бенедисюка І.О. на постанову Ратнівського районного суду від 19 липня 2013 року щодо ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою суду ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, вчитель інформатики і трудового навчання НОК «ЗОШ І-ІІІ ступеня - дитячий садок» с. Прохід, депутат Прохідської сільської ради Ратнівського району, на підставі ст.22 КУпАП звільнений від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Так, постановою судді встановлено, що ОСОБА_2, будучи депутатом Прохідської сільської ради Ратнівського району Волинської області та згідно із п.п. «Б» п.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, порушив вимоги ч.1 ст.12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», а саме, будучи зобов'язаним до 01 квітня 2013 року подати за місцем основної роботи декларацію про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2012 рік за встановленою формою, у передбачений Законом термін такої декларації за місцем роботи не подав.

У поданій апеляції прокурор прокуратури Ратнівського району Бенедисюк І.О. вказує, що постанова суду є необґрунтованою, не сприяє утвердженню законності. Зазначає, що вчинене ОСОБА_2 правопорушення не можна визначити як малозначне. Просить скасувати постанову як незаконну, постановити нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши прокурора, який підтримав подану ним апеляцію з наведених у ній підстав, ОСОБА_2, який апеляційну скаргу заперечив, просив постанову суду першої інстанції залишити без зміни, а у разі неможливості - накласти стягнення в мінімальному розмірі, суддя приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, які ніким не оспорюються.

У відповідності до ст.ст.23, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Звільняючи від адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за малозначністю вчиненого ним правопорушення, суд першої інстанції мотивував це тим, що ОСОБА_2 вперше притягується до адміністративної відповідальності, є особою молодого віку, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, щиро розкаявся у вчиненому, депутатом місцевої ради обраний в 2010 році вперше, порушення ним вчинено внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, на час прийняття судом рішення щодо нього декларацію подав.

Проте, як вбачається із протоколу судового засідання, ОСОБА_2 свою вину визнав частково і не розкаювався у вчиненому. Але суд першої інстанції не звернув на це увагу, мотивуючи рішення про звільнення ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності, вказав у своїй постанові, що останній щиро розкаявся у вчиненому, допустивши тим самим суперечності.

Суд хоча і зазначив, що правопорушення ОСОБА_2 вчинено внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, проте не взяв до уваги довідку №798 від 19.07.2013 року, згідно якої бабуся ОСОБА_2 - ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, а декларацію потрібно було подати до 01.04.2013 року. Крім того, судом також не взято до уваги ті обставини, що сільський голова ОСОБА_6 вказав, що про необхідність подачі декларацій до 01 квітня 2013 року неодноразово наголошувалось. Сам ОСОБА_2 не заперечив тверджень сільського голови, вказавши, що про необхідність подачі декларації повідомлявся і в сільській раді, і в школі. Проте, не зробив цього, бо забув.

Слід також зазначити, що ОСОБА_2 будучи проінформованим про необхідність подачі декларації до 01.04.2013 року, в період до 01 квітня 2013 року у відпустці не перебував. Також судом не було встановлено фактів тимчасової непрацездатності чи перебування ОСОБА_2 за кордоном, за яких суб'єкт декларування вправі подати антикорупційну декларацію поза межами визначеного законом строку.

Крім того, ОСОБА_2, будучи проінформованим про необхідність подання декларації до 01.04.2013 року, подав декларацію лише 09.07.2013 року - після складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, доводи прокурора про незаконність винесеної судом першої інстанції постанови є підставними.

Враховуючи вищевикладене, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, обставини що обтяжують та пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, доводи прокурора та пояснення порушника, вважаю за необхідне постанову суду скасувати та постановити нову, визнавши ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, із накладенням на нього стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.293, 294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Ратнівського району задовольнити.

Постанову судді Ратнівського районного суду від 19 липня 2013 року щодо ОСОБА_2 скасувати і прийняти нову постанову.

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 (сто сімдесят) гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області В.П. Денісов