ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

17 вересня 2013 року Справа № 01/10/5026/779/2011

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Чевгуза О.В., при секретарі судового засідання Пастуховій О.С., за участю:

від кредиторів: представники не з'явилися,

від ліквідатора: Титаренко Є.І. - представник за довіреністю,

від приватного акціонерного товариства «Перевальський м'ясопереробний завод»: Колеснікова Я.С. - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області заяву приватного акціонерного товариства «Перевальський м'ясопереробний завод» про повернення банкрутом безпідставно отриманих коштів

у справі за заявою публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії», м. Київ

до відкритого акціонерного товариства «Золотоношам'ясо», м. Золотоноша, Черкаська область

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 08 квітня 2011 року порушено провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства «Золотоношам'ясо» (вул. Гагаріна, 24, м. Золотоноша, Черкаська область, код ЄДР 00444278), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою суду від 14 листопада 2011 року введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Звєздічева Максима Олександровича, публічне акціонерне товариство «Дочірній Банк Сбербанку Росії» зобов'язано опублікувати оголошення про порушення справи про банкрутство боржника.

Оголошення про порушення справи про банкрутство боржника було опубліковане в газеті «Голос України» від 22 листопада 2011 року №219 (5219).

Ухвалами господарського суду від 24 квітня 2012 року та 20 листопада 2012 року, з врахуванням (постанови Київського апеляційного господарського суду від 06 червня 2012 року) затвердженні вимоги кредиторів боржника.

Постановою господарського суду Черкаської області від 18 грудня 2012 року боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Звєздічева Максима Олександровича.

До суду звернулося приватне акціонерне товариство «Перевальський м'ясопереробний завод» (далі - заявник) з заявою про повернення банкрутом безпідставно отриманих коштів в сумі 200000 грн. 00 коп.

Заява призначена до розгляду в судовому засіданні.

Представники публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії», публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» у судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомили.

Учасники у справі про банкрутство належним чином були повідомлені про час і місце судового розгляду.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України заява розглядається без участі представників сторін, які не з'явились, за наявними в справі матеріалами.

У судовому засіданні представник заявника заяву підтримала та просила задовольнити у повному обсязі з урахуванням уточнення до неї. Представник ліквідатора проти задоволення заяви заперечив.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 17 вересня 2013 року.

Після перерви представники сторін у судове засідання не з'явились.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає заяву приватного акціонерного товариства «Перевальський м'ясопереробний завод» такою, що підлягає до часткового задоволення, з наступних правових підстав та мотивів.

Відповідно до п. 1.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, яка діє з 19 січня 2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Зважаючи на те, що провадження у справі про банкрутство боржника порушене ухвалою господарського суду Черкаської області від 08 квітня 2011 року, тобто до моменту набрання чинності Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, яка діє з 19 січня 2013 року), тому положення цього Закону під час розгляду даної справи не застосовуються.

Згідно із ст. 41 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон).

Заявником в обґрунтування вимог викладено наступне.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 16 вересня 2011 року по справі №09/5026/1935/2011, яке набрало законної сили, позов заявника задоволено повністю, стягнуто з ВАТ «Золотоношам'ясо» на користь ПАТ «Перевальській м'ясопереробний завод» 200000 грн. безпідставно отриманих коштів.

Під час розгляду справи №09/5026/1935/2011 судом встановлені наступні обставини.

Платіжним дорученням №2697 від 29 серпня 2011 року позивач перерахував на розрахунковий рахунок ВАТ «Золотоношам'ясо» (відповідач) 200000,00 грн. У призначенні платежу зазначено: «За придбану сировину згідно н.26081-4 від 26.08.2011р. ПДВ 33333,33 грн.»

Накладна №26081-4 від 26 серпня 2011 року отримана позивачем від ТОВ «Золотоноша АГРО» на поставку 15000 кг. яловичини 1 категорії на загальну суму 510000,00 грн. Також позивачем від ТОВ «Золотоноша АГРО» одержані податкові накладні від 22 серпня 2011 року №33/4 та від 26 серпня 2011 року №41/4.

30 серпня 2011 року головний бухгалтер позивача подав директору товариства службову записку, у якій вказав, що 29 серпня 2011 року була проведена оплата в сумі 200000,00 грн. ВАТ «Золотоношам'ясо» замість ТОВ «Золотоноша АГРО».

На підставі наказу №1244 від 30 серпня 2011 року було проведене службове розслідування і згідно з поясненнями працівників позивача сировина поступила 27 серпня 2011 року від ТОВ «Золотоноша АГРО», а була помилково оприбуткована по колишньому контрагенту ВАТ «Золотоношам'ясо» і на підставі сальдової відомості кошти в сумі 200000,00 грн. помилково перераховані на ВАТ «Золотоношам'ясо».

На примусове виконання рішення суду по справі №09/5026/1935/2011 27 вересня 2011 року був виданий наказ, який пред'явлений для примусового виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області.

Постановою від 28 жовтня 2011 року головним державним виконавцем Горбатюк В.П. прийнято до виконання виконавче провадження №29315533 з примусового виконання наказу господарського суду Черкаської області №09/5026/1935/2011 від 27 вересня 2011 року.

03 січня 2012 року головний державний виконавець Горбатюк В.П. прийняла постанову про зупинення виконавчого провадження, у якій посилаючись на надходження ухвали господарського суду Черкаської області по справі №01/10/5026/779/2011 від 14 листопада 2011 року по порушення справи про банкрутство ВАТ «Золотоношам'ясо», та керуючись п. 8 ч. 1 ст. 37, ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» зупинила виконавче провадження.

15 січня 2013 року прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження через оголошення 18 грудня 2012 року ВАТ «Золотоношам'ясо» банкрутом.

Те, що відповідач по справі №09/5026/1935/2011 - ВАТ «Золотоношам'ясо» без достатніх правових підстав набув право розпоряджатися зазначеними вище коштами позивача - ПАТ «Перевальській м'ясопереробний завод», оскільки сторони між собою не пов'язані договірними відносинами, та ПАТ «Перевальський м'ясопереробний завод» не є кредитором ВАТ «Золотоношам'ясо», а є власником коштів у розмірі 200000 грн. 00 коп., зазначено у постанові Вищого господарського суду України від 01 серпня 2012 року по справі №09/5026/1935/2011.

Відтак, враховуючи, що грошові кошти включені до складу ліквідаційної маси безпідставно та незаконно, посилаючись на ст. 42 Закону (в редакції від 19 січня 2013 року), ст. ст. 192, 387 Цивільного кодексу України, заявник просить виключити грошові кошти в розмірі 200000 грн., що помилково перераховані боржнику, зі складу ліквідаційної маси та зобов'язати останнього повернути безпідставно отримані гроші.

09 вересня 2013 року від заявника надійшло письмове уточнення до заяви, відповідно до якого заявник просить виключити грошові кошти в розмірі 200000 грн., що помилково перераховані боржнику, зі складу ліквідаційної маси та їх стягнути, оскільки заявник не являється кредитором боржника в розумінні Закону, включення грошових коштів до ліквідаційної маси є безпідставним, оскільки дане майно не відповідає ознакам, закріпленим ч. 1 ст. 42 Закону (в редакції від 19 січня 2013 року), а саме, воно не належить боржникові на праві приватної власності та не знаходиться в його господарському віданні.

АТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» у письмовому заперечені проти задоволення заяви заперечило, оскільки вважає заявника поточним кредитором, грошові вимоги того, такими, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство боржника та не можуть бути віднесені до конкурсних вимог кредиторів, а Законом визначений інший порядок їх задоволення.

Зокрема, як йдеться з письмового заперечення, АТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» вважає, що ліквідатором правомірно включені спірні грошові кошти до ліквідаційної маси відповідно до ст. 26 Закону.

АТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» зазначає, що заперечуючи правомірність включення коштів до складу ліквідаційної маси, заявник посилається на Закон в редакції від 19 січня 2013 року, зокрема на п. 8 ст. 42, в той час як необхідно керуватися попередньою редакцією, враховуючи п. 1.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, яка діє з 19 січня 2013 року), адже аналога норми, на яку посилається заявник у Законі попередньої редакції, немає.

Заявник посилається на п. 6 Указу Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни у народному господарстві України» від 16 березня 1995 року №227/95, яким встановлено, що підприємства, незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунок коштів. Однак, в силу дії мораторію, боржник в зазначений строк повернути кошти не міг.

Відтак, АТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» вважає, що заявник має документально підтверджені вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а тому має всі ознаки властиві для кредитора у справі про банкрутство.

Відповідно до ст. 1 Закону кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство;

грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, зобов'язання боржника - фізичної особи - підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до ст. 26 Закону усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Речі, визначені родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування, включаються до складу ліквідаційної маси.

Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Індивідуально визначені речі, що належать банкруту на підставі речових прав, крім права власності і повного господарського відання, не можуть бути включені до складу ліквідаційної маси.

За наявності у складі майна банкрута майна, виключеного з обороту, ліквідатор зобов'язаний передати його іншим особам в установленому порядку.

Ліквідатор, виявивши частку, яка належить банкруту в спільному майні, з метою задоволення вимог кредиторів в установленому порядку порушує питання про виділення цієї частки.

Активи, включені до складу іпотечного покриття іпотечних облігацій, не включаються до ліквідаційної маси емітента іпотечних облігацій та управителя іпотечним покриттям. Відчуження цих активів, у тому числі примусове, здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про іпотечні облігації».

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Постановою від 01 серпня 2012 року по справі №09/5026/1935/2011 Вищий господарський суд України встановив, що заявник помилково перерахував кошти у розмірі 200000 грн. боржникові у даній справі, отже останній без достатніх правових підстав набув право розпоряджатись зазначеними вище коштами заявника, оскільки сторони між собою не пов'язані договірними відносинами. ПАТ «Перевальський м'ясопереробний завод» не є кредитором ВАТ «Золотоношам'ясо», а є власником коштів у розмірі 200000 грн., тому порушення справи про банкрутство відповідача не є підставою для зупинення виконавчого провадження з примусового виконання рішення від 16.09.2011 господарського суду Черкаської області у справі №09/5026/1935/2011.

Таким чином, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки приватне акціонерне товариство «Перевальський м'ясопереробний завод» не являється кредитором боржника у даній справі і помилково перераховані заявником боржникові у даній справі кошти не являються частиною ліквідаційної маси, що встановлено зазначеною вище постановою Вищого господарського суду України від 01 серпня 2012 року по справі №09/5026/1935/2011, тому ВАТ «Золотоношам'ясо» має повернути заявникові безпідставно отримані кошти.

У заяві про уточнення до заяви від 04.09.2013 заявник просить суд виключити грошові кошти в розмірі 200000 грн., помилково перераховані ПАТ «Перевальський МПЗ» боржнику; стягнути за ухвалою господарського суду Черкаської області кошти в розмірі 200000 грн. на користь ПАТ «Перевальський МПЗ».

В судовому засіданні представник заявника уточнила, що помилково перераховані кошти в сумі 200000 грн. заявник просить виключити з ліквідаційної маси боржника.

Суд вважає, що оскільки спір між заявником та боржником у даній справі про стягнення 200000 грн. безпідставно перерахованих коштів вже вирішений господарським судом Черкаської області у справі №09/5026/1935/2011 і рішенням суду від 16.09.2011, яке виконується органом Державної виконавчої служби, зазначена сума вже стягнута з боржника на користь заявника, провадження у справі в частині зазначених вимог підлягає припиненню на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 80, 86 ГПК України, ст. ст. 1, 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву приватного акціонерного товариства «Перевальський м'ясопереробний завод» задовольнити частково.

Зобов'язати ліквідатора відкритого акціонерного товариства «Золотоношам'ясо» виключити з ліквідаційної маси помилково перераховані приватним акціонерним товариством «Перевальський м'ясопереробний завод» 200000 грн., які підлягають до стягнення на користь приватного акціонерного товариства «Перевальський м'ясопереробний завод» при виконанні рішення у справі №09/5026/1935/2011.

Провадження у справі в частині вимог приватного акціонерного товариства «Перевальський м'ясопереробний завод» про стягнення за ухвалою господарського суду Черкаської області коштів в розмірі 200000 грн. на користь приватного акціонерного товариства «Перевальський м'ясопереробний завод» припинити.

Суддя О.В. Чевгуз