Справа № 2-а-510\2008

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20 листопада 2008 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого – судді Петушкова С. А. ,

при секретарі – Безкоровайній А. І. ,

з участю представника відповідача – Горяєва О. Т. ,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрії адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1   до управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради про визнання дій неправомірними, та стягнення щорічної разової допомоги до 5 травня, -

УСТАНОВИВ:

Позивач просить визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради щодо неповної виплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня неправомірними, та стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради на його користь не донараховану суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 2920 грн., за 2007 р.

Свої вимоги мотивує наступним.

Позивач перебуває на обліку в   Олександрійському управлінні праці та соціального захисту населення, як інвалід 2-ї групи, та особа, що має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни.

У зв'язку з цим він має право на пільги, встановлені чинним законодавством України в тому числі ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у вигляді щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, однак, йому виплатили допомогу за 2007 р., – 360 грн.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю, пояснив, що розміри щорічної допомоги нараховувалися відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» , та встановлені виходячи із розміру видатків ЗУ про державний бюджет України на 2007 рік, тому просить відмовити в позові.

Судом встановлено наступне. Позивач перебуває на обліку в   Олександрійському управлінні праці та соціального захисту населення, як інвалід 2-ї групи, та особа, що має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни.

У зв'язку з цим він має право на пільги, встановлені чинним законодавством України в тому числі ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у вигляді щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідач є бюджетною установою, виплати на які претендує позивач проводяться з Державного бюджету. Згідно до ст. 95 Конституції України, що виключно ЗУ про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Згідно із п. 2 ст. 4 БК, при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовується лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, БК, та ЗУ про Державний бюджет України. Згідно ч. 2 ст. 51 БК України, відповідно до затвердженого розпису, розпорядники коштів Державного бюджету України одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень. Відповідно до ч. 5 ст. 51 БК, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом.

Ч. 13 ст. 71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік », на 2007 рік було призупинено дію ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Відповідно до рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.. 29, 36, ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, п.п.7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст.. 71, ст.. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі з положень Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі і п. 13 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Відповідно до п. 3 резолютивної частини вищевказаного рішення Конституційного Суду України, положення ст. 29, 36, абз. 3 ч. 2 ст. 56, ч. 1 ст. 66, п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, ЗО, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст. 761, ст. 98, 103, 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Згідно з п. 5 резолютивної частини вищевказаного рішення Конституційного Суду України, рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Виходячи з цього, 9.07.2007 року відновлено дію ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У відповідності зі ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності , відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Згідно ст. 17 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному КМУ. Отже вказаними нормами ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», КМУ, надано право лише визначати порядок надання роз'яснень порядку застосування цього закону . При цьому ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не уповноважено КМУ змінювати конкретні суми компенсацій і допомоги, у тому числі змінювати розмір допомоги на оздоровлення, встановлений законом.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.

Витрати по справі слід віднести на рахунок держави, оскільки обидві сторони звільнені від судових витрат.

Керуючись Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, п. 2 ст. 4,  ч. 2 ст. 51 БК України, ст. ст. 13,17 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. ст. 87-90, 158-163, 167 КАС, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Дії управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради щодо неповного нарахування та неповної виплати ОСОБА_1  щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня, за 2007 рік, - визнати неправомірними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення в м. Олександрії на користь ОСОБА_1  щорічну разову допомогу до 5 травня, за 2007 рік в сумі 2920 грн.

Витрати по справі – 3, 40 грн. судового збору – віднести на рахунок держави.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду, або апеляційна скарга на неї, до Апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області може бути подано протягом десяти днів з дня її виготовлення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, через Олександрійський міськрайонний суд.

Головуючий: