ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

        

05 грудня 2006 р.

№ 7/474-8/158

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Грейц К.В.,

суддів:

Глос О.І., Бакуліної С.В.,

розглянувши касаційну скаргу

ЗАТ "Івеко-Україна"

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2006 р.

у справі

№7/474-8/158

господарського суду

м.Києва

за позовом

ТОВ "Фірма Акант+К"

до	ЗАТ "Івеко-Україна"

про	стягнення 436 385,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

Подана касаційна скарга ЗАТ "Івеко-Україна" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2006 р. у справі №7/474-8/158 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

Верховною Радою України прийнято Закон України від 25.03.2005 р. №2505-IV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України", яким, зокрема, внесено зміни до Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. №7-93. Названий Закон набрав чинності з 31.03.2005 р.

Підпунктом “а” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” встановлено ставку державного мита із заяв майнового характеру у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із заяв майнового характеру (25500 грн.).  

Згідно з підпунктом “г” цього ж пункту встановлено ставку державного мита із касаційних  скарг на рішення та постанови у розмірі 50 відсотків ставки,  що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Із доданої до матеріалів касаційної скарги платіжного доручення від 14.11.2006 р. №415 вбачається, що відповідачем сплачено лише 892,50 грн. державного мита, тобто у розмірі меншому, ніж встановлений законодавством України за розгляд касаційної скарги на постанову апеляційної інстанції.

За таких обставин касаційна скарга ЗАТ "Івеко-Україна" підлягає поверненню відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Після усунення обставин, зазначених у п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, скаржник має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ЗАТ "Івеко-Україна" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2006 р. у справі №7/474-8/158 повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий                                                                                       К.Грейц

Судді:                                                                                                  О.Глос

                                                                                                            С.Бакуліна