Судове рішення #321153
40/250пд

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

06 грудня 2006 р.                                                                                   

№ 40/250пд  


                                         

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді      

Кравчука Г.А.,

суддів :

Данилової Т.Б.,

Шаргала В.І.

за участю представників сторін:

позивача

Кудрявцева М.Ю. дов. б/н від 04.12.2006 р.

відповідача

Бєломєстнова О.Ю. дов. б/н від 17.07.2006 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу

Колективного підприємства “Зуївський енергомеханічний завод”

на постанову

Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2006 р.

у справі

№40/250пд господарського суду Донецької області

за позовом

Колективного підприємства “Зуївський енергомеханічний завод”

до

Закритого акціонерного товариства “Зуївський енергомеханічний завод”

про

визнання договорів недійсними




В С Т А Н О В И В:


Колективне підприємство  (надалі КП) “Зуївський енергомеханічний завод” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом (з урахуванням уточнень) до Закритого акціонерного товариства (надалі ЗАТ) “Зуївський енергомеханічний завод” про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та виробничого обладнання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні договори укладені  з порушенням  господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), а також суперечать меті діяльності, що закріплена у Статуті позивача, тому повинні визнаватись недійсними на підставі ст. 215 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Донецької області від 23.08.2006 року (суддя  Підченко Ю.О.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2006 року (судді: Акулова Н.В., Геза Т.Д., М’ясищев А.М.), в позові відмовлено з огляду на те, що при прийнятті рішення Доповідач: Шаргало В.І.

про продаж майна Правління позивача діяло в межах наданих йому  законодавством та Статутом повноважень, тому спірні угоди укладені у відповідності з чинним законодавством.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, КП “Зуївський енергомеханічний завод” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, ст.ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін,  розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.05.2006 року  відбулося засідання правління КП “Зуївський енергомеханічний завод", на якому “з метою оптимізації виробничого процесу, зменшення собівартості продукції, що виробляється підприємством, оптимізації витрат на ремонт, обслуговування та експлуатацію нерухомого майна та обладнання” прийняте рішення про відчуження майна КП "Зуївський енергомеханічний завод” за наведеним переліком та уповноважено генерального директора підприємства укласти відповідні договори, про що складений протокол №28.

Такі дії правління відповідали змісту пункту 7.2 Статуту позивача, згідно з яким конференція, як вищий керівний орган колективного підприємства,  наділяє Правління правом вирішувати питання, пов’язані з відчуженням колективної власності, в тому числі, які підлягають реєстрації у виконавчих органах влади, з подальшим звітом перед конференцією. Пунктом 7.7 Статуту передбачено, що  генеральний директор, зокрема, забезпечує виконання  рішень правління, без довіреності виконує юридичні, фінансові й інші операції.

В подальшому, на підставі вказаного рішення Правління  укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна між Колективним підприємством "Зуївський енергомеханічний завод" м. Зугрес та Закритим акціонерним товариством "Зуївський енергомеханічний завод" м. Донецьк від 19.05.2006 року реєстрові №№2051, 2047, 2043, 2039, а також договір купівлі-продажу виробничого обладнання від 19.05.2006 року.

02          червня  2006 року на підприємстві  була проведена Конференція делегатів власників майна КП "Зуївський енергомеханічний
завод",   на   якій   затверджено   звіт   правління   про   відчуження   майна
підприємства та дії правління підприємства по відчуженню колективного
майна визнано такими, що відповідають інтересам підприємства і його
Статуту, що зафіксовано в протоколі №17.

Статтею 20 Закону України “Про власність” встановлено, що суб’єктами права колективної власності є колективні підприємства.

За правилами статті 30 цього Закону колективний власник самостійно володіє, користується і розпоряджається об'єктами власності, які йому належать. Право колективної власності здійснюють вищі органи управління власника (загальні збори, конференції, з'їзди тощо). Окремі функції по господарському управлінню колективним майном може бути покладено вищими органами управління власника на створювані ними органи.

Відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав і обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів.

Приписами статті  62 Господарського кодексу України встановлено, що підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на підставі статуту.

 Таким чином, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що при укладенні спірних договорів КП "Зуївський енергомеханічний
завод" діяло в межах повноважень,  наданих Статутом підприємства своїм органам управління, ці договори не суперечать меті діяльної підприємства встановленої у пункті 2.1 цього Статуту.

Враховуючи вимоги наведеного законодавства, встановлені судами обставини справи, зокрема, щодо положень Статуту позивача як основного установчого документу підприємства, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

З   огляду на викладене  колегія   суддів   вважає, що під   час розгляду справи господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак, у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятих у справі рішень.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -


ПОСТАНОВИВ:


Касаційну скаргу Колективного підприємства “Зуївський енергомеханічний завод” залишити без задоволення.


Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2006р. у справі №40/250пд  залишити без зміни.




Головуючий  суддя



Кравчук Г.А.

Суддя


Данилова Т.Б.


Суддя



Шаргало В.І.



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація