ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2006 р. | № 31/336 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого судді | Овечкіна В.Е., |
суддів | Чернова Є.В., |
Цвігун В.Л., |
розглянув касаційну скаргу |
ВАТ “Український графіт” |
на постанову | від 12.09.06 Київського апеляційного господарського суду |
у справі | № 31/336 господарського суду міста Києва |
за позовом | ВАТ “Український графіт” |
до | Державної адміністрації залізничного транспорту України “Укрзалізниця” |
про | стягнення 143195 грн. |
За участю представників сторін:
від позивача: Колесник О.Г., довір. у справі
від відповідача: Луценко Т.В., Селіваненко А.В., довір. у справі
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 30.06.2006 (суддя Качан Н.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.06 (судді: Губенко ГН.М., Барицька Т.Л., Ропій Л.М.) в задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення мотивоване тим, що вантажовідправником не додержано вимог контракту щодо перевезення товару. Відправник (ЗАТ СП “Фарм”) підтверджує завантаження вантажу власними силами та засобами, а тому залізниця звільняється від відповідальності за нестачу вантажу з причин, пов'язаних з навантаженням та вивантаженням вантажу, якщо навантаження здійснювалось відправником, а перевезення вантажу здійснювалось на відкритих платформах та відсутні ознаки доступу до вантажу (ст.23 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі Угода), оскільки в даному випадку залізниця не засвідчувала кількість місць та масу вантажу.
В поданій касаційній скарзі ВАТ “Український графіт”, не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, просить їх скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права та неповне з’ясування обставин справи. Судами не враховано норми ст.924 ЦК України, ст.314 ГК України, ст. 12 Закону України „ Про залізничний транспорт", порушено ст.111 Статуту залізниць, неправильно застосовано ст.23 Угоди “Про міжнародне залізничне вантажне сполучення”. Оскільки вантаж прибув з пошкодженими засобами кріплення вантажу - перебитими обв'язками, тобто в комерційному відношенні несправний, то судом неправильно застосовано ст.23 Угоди та порушено ст. 111 Статуту залізниць. Судами не враховано, що вантаж прибув на станцію призначення із зовнішніми ознаками доступу до вантажу, про що зазначено в графі 2 комерційного акту : "невідповідність кількості місць, на трьох ящиках перебито по одній розтяжці"; при прийманні вантажу було встановлено, що пошкоджене (перебите) кріплення вантажу фактично є обв'язкою, тобто обв'язка була помилково вказана в комерційному акті як „розтяжка", а в графі № 93 накладної № 001947 - як „обтяжка дротяна". Таким чином, вважає заявник, пошкоджені (перебиті) обв'язки - це прямі докази наявності зовнішніх ознак доступу до вантажу та його втрату під час перевезення залізницею.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Передніми судовими інстанціями встановлено наступне.
Згідно контракту поставки №290304/606/804/1223-818/42335/36 від 28.04.04 на адресу позивача було відправлено ЗАТ СП “ФАМ” (Російська Федерація) дві пневмоустановки пересувні мобільні у розібраному стані на трьох платформах.
Вантаж було розміщено 06.11.04 у відкритому подвіжному составі поїзда №2015 на платформі №44554643 за накладною “Р 001945, на платформі №44320745 на накладною №Р 001946 та на платформі №42832113 за накладною №Р001947.
На станцію призначення вантаж прибув 12.11.04.
На попутній станції Іловайськ Донецької залізниці було проведено контрольну перевірку маси вантажу та його переваження, про що складено акт загальної форми №150 від 09.11.04.
За результатами перевірки було виявлено, що в залізничних вагонах № 44320745, 42832113, 44554616 вага вантажу не відповідає відміткам про вагу вантажу, зазначених в залізничних накладних. Нестача складає 1770 кг.
Відповідно до акту загальної форми ст. Запоріжжя Ліве від 12.11.2004 № 10638 виявлено, що за накладною № 001946 по документу значиться 7 місць (2 зв'язки, 3 ящики, 2 - без пакування), фактично - 2 місця (2 без пакування). За накладною № 001947 по документу значиться 2 місця, фактично 7 місць, вантаж закріплено 9-ма розтяжками, петлі кришок ящиків і петлі основ ящиків закручені болтами, болти не обварені; на трьох ящиках перебито по одній розтяжці; упаковка ящиків не порушено; доступу до вантажу немає; по станції несправність усунена, розтяжки укручені ( акт загальної форми №10639 від 12.11.04).
Відповідно до комерційного акту № 777300/948 від 15.11.2004, складеного ст.Запоріжжя Ліве, при перевірці вантажу по накладній №001947 встановлено, що в накладній значиться вантаж обладнання енергетичне 2 місця без пакування вага 13 554 кг, фактично виявилось 7 місць, із них: 2 зв'язки, 3 ящики, 2 без пакування, що більше на 5 місць..В розділі 22 комерційного акту № 777300/948 детально описані наявний на платформі вантаж, стан та обставини навантаження, зокрема, зазначено, що навантаження здійснено на справну платформу з дерев'яною підлогою, без бортів, 3 ящики - № 12/16 вагою 300 кг знаходився в торці платформи справа, № 7/16 вагою 482 і № 6/16 вагою 510 знаходились в торці платформи зліва, вантаж закріплено дерев'яними брусками 100x100x2500 - б шт., 100x100x1500 - 1 шт., 100x100x500 - 12 шт. 100x100x20 - 6 шт., бруски прибиті до підлоги гвіздками; зсуву вантажу і кріплення немає; при огляді ящиків виявилось, що ящики металеві, пошкоджень, вм'ятин немає; на ящиках зйомні металеві кришки, кришка прикручена до ящика болтами № 8 з гайками, не обварені, легко розкручуються без застосування приладів; гайки і болти покриті іржею, слідів розкручування на різьбі немає. Також; зазначено, що вантажовідправником здійснено відвантаження з порушенням Правил перевезення, в гр.33 залізничної накладної вказано, що навантаження проведено згідно із гл.5 параграф 8 ТУ, що не передбачає навантаження зв'язок і ящиків.
Згідно із комерційним актом № 777301/949 від 15.11.2004, складеного ст.Запоріжжя Ліве, при перевірці вантажу за відправкою № 001946 встановлено, що по документу значиться обладнання енергетичне 2 зв'язки, З ящики, 2 без пакування, вага 5 352 кг, фактично на платформі виявилось 2 місця без пакування, що менше ніж; в документі на 5 місць; при огляді виявилось, що вантаж навантажено на справну платформу з дерев'яною підлогою, без бортів, місця маркировані синьою фарбою, № 3/16 500x277x341 вага 12 890 кг і № 4/16 560x277x341 вага 12 890 кг; вантаж ув'язано дротяною розтяжкою по 8 з кожної сторони дротом в 6 ниток діаметром 6 мм; вантаж; розташований вздовж вагону, зварений між; собою скобами 8 шт. закріплений від зсуву дерев'яним брусом 100x100x2700 - 4 шт., 100x100x700 - 6 шт., прибитий гвіздками до підлоги платформи; зміщення та зсуву вантажу немає, вантаж, якого не вистачало, на платформі поміститись не міг.
Як вбачається із розрахунку ціни позову вимоги позивача становлять вартість вантажу, якого не було виявлено при одержанні від перевізника проти даних пакувального листа відправника № 3.
Відповідно до даних актів загальної форми, комерційних актів, хоча в гр.10 залізничної накладної № 001946 і вказано про завантаження 2-х зв'язок, 3-х ящиків, 2-х місць без пакування, навантаження з такими місцями вантажу виявлено за накладною № 001947.
В акті загальної форми № 10639 зазначено, що пакування ящиків за накладною № 001947 не порушене, доступу до вантажу немає. Як підтверджено комерційним актом № 777300/948 вантаж за накладною № 001947 прибув на станцію призначення на справному рухомому складі, ящики не пошкоджені, гайки та болти на ящиках вкриті іржею, слідів розкручування на різьбі немає.
Суди дійшли висновку по те, що як вбачається з перевізних документів та комерційних актів, вантажовідправник не здійснив належаного маркування вантажу, ним не додержано вимог Контракту щодо перевезення товару.
Тому відповідно до ст. 12 Багатосторонньої угод про міжнародне залізничне вантажне сполучення “отправитель несет ответственность за правильность сведений и заявлений, указанных им в накладной.»
В гр.22 накладної № 001947 не зазначено ким навантажено вантаж. Згідно із п.4 §3 ст.23 Угоди якщо в графі „Навантажено" відсутні дані про те, ким навантажено вантаж, вважається, що навантаження здійснювалось відправникам.
§ 1 ст. 23 Угоди встановлено, що залізниця є відповідальною в межах умов, встановлених даним розділом за шкоду, спричинену повною або частковою втратою, нестачею маси, пошкодженням, псуванням чи пониженням якості вантажу з інших причин за час з моменту приймання вантажу до перевезення до видачі його на станції призначення, а згідно із §4 пп.1, 3 залізниці звільняються від відповідальності за нестачу маси штучного вантажу, що перевозиться в тарі чи в обв'язці, якщо вантаж було видано одержувачу при повній кількості місць, в справній тарі чи обв'язці і при відсутності зовнішніх ознак доступу до вмісту, які могли б бути причиною нестачі маси вантажу; за нестачу маси та кількості місць вантажу, якщо вантаж, навантажений відправником в вагон або контейнер, в якому перевозився вантаж, був виданий одержувачу за справними пломбами відправника або станції відправлення, накладених відповідно до положень §8 ст.9, а також; без зовнішніх ознак доступу до вантажу, які могли б бути причиною нестачі маси і кількості місць вантажу.
Таким чином відсутні підстави для покладення відповідальності на залізницю за невідповідність кількості фактично виявленого вантажу при одержанні вантажоодержувачем проти даних пакувальних листів вантажовідправника.
Апеляційним судом обґрунтовано зроблено посилання на наступні норми права.
Відповідно до ч.2 ст. 10 ЦК України якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж; ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.
§4ст.31 Угоди встановлено, що претензії та вимоги, по яких сплив строк давності, не можуть бути пред'явлені також; у вигляді позовів, а враховуючи те, що вантаж; виданий одержувачу в листопаді 2004р., письмова претензія пред'явлена одержувачем до залізниці 26.01.2005, яку залізниця відхилила у липні 2005р., то позивачем позов пред'явлено у травні 2006р. після спливу 9-ти місячного строку, встановленого в §1 ст.31 Угоди. Угодою не передбачено право відновлення передбаченого строку давності. Строк позовної давності, встановлений ст.31 Угоди, не підлягає поновленню судом навіть за поважних причин його пропуску ( п.2.13 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.05.2002 № 04-5/601).
Оскільки позов пред'явлено після спливу строку позовної давності, остання обставина є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову в разі необхідності його задоволення по суті.
В додатках 1 і 2 до Угоди між залізничними адміністраціями держав-учасниць СНД, Латвійської Республіки, Литовської Республіки, Естонської Республіки „Про особливості застосування окремих норм Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС), прийнятої рішенням дев'ятнадцятого засідання Ради по залізничному транспорту, м.Баку, 01.10 1997, передбачено, що при перевезенні між станціями сторін Угоди 01.10.1997 положення §4пп.2,3 УМВС не застосовуються, а належить керуватись Технічними умовами навантаження та кріплення вантажів.
Судом апеляційної інстанції при повторному розгляді справи встановлено, що в залізничній накладній № 001947, гр. 10, зазначено, що навантаження здійснено на опорах, розтяжках; на зворотній стороні 5-го листка накладної відправником зазначено, що вантаж: розміщено та закріплено згідно із ТУ гл.5 п.8 із застосуванням 4-х видів брусів, розтяжки дротяної в 4 нитки, обтяжки дротяної в 4 нитки.
Згідно із п.4.1 Технічних умов розміщення та кріплення вантажів у вагонах та контейнерах, затверджених МШС Росії 27.05.2003 З ЦМ-943 розтяжка - це засіб кріплення, що закріплюється одним кінцем за ув'язочне устаткування на вантажі, іншим - за спеціально призначене для цього ув'язочне устаткування на кузові вагону.
Зазначеним ТУ не наведено визначення такого засобу кріплення вантажу, як обтяжка а пунктом 8 гл.5 передбачені наступні засоби кріплення: бруски, розтяжки , обв'язки.
В акті загальної форми № 10639 зазначено, що на трьох ящиках перебито по одній розтяжці.
Терміни „розтяжка" та „обтяжка" вжито в накладній безпосередньо відправником, який несе відповідальність за правильність відомостей та заяв, вказаних в накладній згідно із §1 ст. 12 Угоди. Нормами Угоди не передбачено право вантажоодержувача коригувати дані відправника. Отже твердження заявника про помилкове вказування відправником якихось відомостей в накладній судом до уваги прийнято.
Твердження, що в комерційному акті помилково вказано: „розтяжка" а належало вказати: „обв'язка" є голослівним, адже в акті загальної форми № 10639 зазначено, що було перебито саме по одній розтяжці.
Крім цього, апеляційною інстанцією встановлено, що твердження позивача про те, що дані графи 2 комерційного акту свідчать, що вантаж прибув на станцію призначення із зовнішніми ознаками доступу до вантажу не відповідають матеріалам справи та, зокрема змісту самого комерційного акту, адже невідповідність кількості місць даним накладної, а саме фактично навантажено більше місць, ніж зазначено в накладній, свідчить про неналежне оформлення документів вантажовідправником, а не про несправність перевезення. Наявність перебитих розтяжок, по одній на кожному ящику, свідчить про те, що частина засобів кріплення вантажу стала непридатною для кріплення вантажу - порушена цілісність по одній розтяжці на 3-х ящиках, при цьому розтяжки є засобами кріплення вантажу, а не засобами збереження вантажу. Як видно із п.8 гл.5 вищезазначених ТУ бруски, рами, розтяжки, обв'язки застосовуються для уникнення переміщення вантажу в процесі транспортування. Перебиття розтяжок могло виникнути внаслідок їх неналежної якості, проте їх перебиття не потягло за собою зміщення вантажу, тобто тих наслідків руху потягу, метою уникнення яких слугувало кріплення, в тому числі перебиті розтяжки як його складова частина. Негативними наслідками перебиття розтяжок могло бути пошкодження вантажу внаслідок його зміщення. Між перебиттям розтяжок та внутрішньотарною нестачею немає причинно-наслідкового зв'язку.
З огляду на встановлені обставини справи, касаційна інстанція вважає, що суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини сторін. Дослідивши докази у справі, вони дійшли висновку, що підстави для віднесення відповідальності за нестачу на перевізника відсутні.
В касаційній скарзі скаржник наполягає на іншій оцінки документів та обставин справи. Але відповідно до вимог ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права додатково перевіряти докази і надавати їм іншу оцінку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ВАТ “Український графіт” залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2006 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.09.06 у справі № 31/336 господарського суду міста Києва –без змін.
Головуючий, суддя В. Овечкін
Судді: Є. Чернов
В. Цвігун