Справа № 764/9270/13-к
1-кп/764/308/2013
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2013 року Ленінський районний суд міста Севастополя у складі:
головуючого - судді Василенка А.М.,
при секретарі - Коваль А.О.,
за участю прокурора - Сімчишина В.С.,
обвинуваченого - ОСОБА_2,
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Севастополі кримінальне провадження № 12013140060004100 від 25 травня 2013 року за обвинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Севастополя, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, який зареєстрований в АДРЕСА_1, мешкає в АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 з 2011 року, перебуваючи в приміщенні гаража, розташованого на прибудинковій території за адресою: АДРЕСА_2, посягаючи на нормальні відносини у сфері господарської діяльності, з корисливих спонукань, умисно порушив порядок здійснення операцій з металобрухтом, організувавши незаконний пункт прийому, схову та збуту металобрухту. Так, ОСОБА_2, діючи без державної реєстрації, а так само без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством, обладнав гараж, встановлений за вказаною адресою, під незаконний пункт прийому, схову та збуту металобрухту, встановивши в гаражі необхідне вагове обладнання. Протягом зазначеного періоду часу, ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, неодноразово приймав від населення непридатні для використання вироби і частини виробів, які втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного зносу і містять у собі чорні і кольорові метали чи їх сплави, а так само інші залишки чорних і кольорових металів або їх сплавів. Прибуток, отриманий від організації незаконного пункту прийому, схову та збуту металобрухту, ОСОБА_2 витрачав на свої корисливі потреби.
28 серпня 2013 року, точний час не встановлений, реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи в незаконно організованому ним пункті прийому, схову та збуту металобрухту, прийняв від громадянина ОСОБА_3 металеві вироби з чорного металу, які втратили свою експлуатаційну цінність внаслідок фізичного зносу, загальною вагою 5 кг, заплативши останньому за отриманий метал 5 гривень. Злочинна діяльність ОСОБА_2 була припинена співробітниками міліції, які 28 серпня 2013 року в ході проведення обшуку, зафіксували факт організації незаконного пункту прийому, схову та збуту металобрухту, та вилучили вагове обладнання, призначене для зважування металу, а так само весь металобрухт, незаконно прийнятий ОСОБА_2 загальною вагою 620 кг чорного металу та 28 кг кольорового металу.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 213 КК України, як здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації, без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством, організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту.
На підставі ч. 1 ст. 474 КПК України до суду разом із обвинувальним актом надійшла угода про визнання винуватості від 09 вересня 2013 року, укладена між прокурором прокуратури Ленінського району м. Севастополя юристом 3-го класу Сімчишиним В.С., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_2
Виходячи зі змісту даної угоди, ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, і зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
Згідно угоди сторони погодилися на призначення ОСОБА_2 покарання, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, у виді штрафу у розмірі п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.
Розглядаючи в порядку п. 1, ч. 3, ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. 468 і ст. 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_2 визнав себе винним, згідно зі ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, від якого потерпілих немає.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором прокуратури Ленінського району м. Севастополя юристом 3-го класу Сімчишиним В.С. та обвинуваченим ОСОБА_2 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає, арешт не накладався, питання речових доказів судом вирішується в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 315, 373, 374, 468-475 КПК України,
ЗАСУДИВ:
Затвердити угоду від 09 вересня 2013 року про визнання винуватості, укладену між прокурором прокуратури Ленінського району м. Севастополя юристом 3-го класу Сімчишиним В.С. та обвинуваченим ОСОБА_2.
ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 09 вересня 2013 року покарання у виді штрафу в розмірі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Речові докази: брухт чорного металу загальною вагою 620 кг, брухт кольорового металу загальною вагою 28 кг, передані на відповідальне зберігання працівнику ТОВ «Кримсплав» ОСОБА_5 - передати в дохід держави; ваги № 38300 1961 ТИП 782 ВШ 200, передані на відповідальне зберігання працівнику ТОВ «Кримсплав» ОСОБА_5 - повернути ОСОБА_2; металеві відрізки у кількості 5 штук, передані на зберігання в камеру схову Ленінського РВ УМВС України в м. Севастополі - знищити; гроші в сумі 5 гривень, передані на зберігання до ОФОБУ УМВС України в м. Севастополі - передати в дохід держави.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду міста Севастополя через Ленінський районний суд міста Севастополя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий (підпис)
З оригіналом згідно:
Суддя Ленінського районного суду
міста Севастополя А.М. Василенко