Справа 2-217/08
Р І Ш Е Н Н Я
ІМ Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 вересня 2008 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - Марцішевської О.М.
при секретарях - Смірновій М.Ю., Маніло Л.В., Снігурській Т.В.
за участю адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за
позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7до ОСОБА_8, третя особа КП ВЖ РЕУ-7 про визнання особи таким, що втратив право користування житловим приміщенням та зустрічним позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа КП ВЖ РЕУ-7 про вселення та визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. звернулись до суду з позовом до ОСОБА_8. про визнання особи таким, що втратив право користування житловим приміщенням, посилаючись на те, що згідно ордеру № 4924 від 20.11.1979 року позивачці надано по обміну квартиру АДРЕСА_1, м.Черкаси, в якій зареєстроване місце проживання сторін у справі. Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_8. розірваний у 1983 році, фактично шлюбні стосунки припинені в 1992 році. Відповідач з липня 1992 року в зазначеній квартирі не проживає, участі у витратах на оплату комунальних послуг не бере, особисті його речі в квартирі відсутні, будь-якого зв»язку з квартирою не підтримує понад встановлений законодавством строк. Позивачі змушені нести додаткові затрати по оплаті комунальних послуг за дане житлове приміщення, в зв»язку з чим порушуються їх права та законні інтереси, просять суд визнати відповідача таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1, м.Черкаси.
ОСОБА_8. звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, посилаючись на те, що в судовому порядку свідоцтво про приватизацію позивачами спірної квартири від 16.08.1995р., визнано недійсним, право власності позивачів на дану квартиру припинено, зазначав, що ОСОБА_3 не проживає в спірній квартирі з 1993 року, ОСОБА_5 і ОСОБА_7. - з 1994 року, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 з 2001 року, позивачі проживають за кордоном, просить суд визнати позивачів такими, що втратили право користування АДРЕСА_1, м.Черкаси, в подальшому позовні вимоги збільшив, просив вселити його в квартиру АДРЕСА_1, м.Черкаси як члена сім»ї наймача.
Ухвалою суду в якості третьої особи по первісному та зустрічному позову залучено КП ВЖ РЕУ-7 м.Черкаси.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_3, яка діяла також в інтересах ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7., ОСОБА_6, адвокат ОСОБА_1 позов підтримали, зазначали, що з липня 1992 року після фактичного припинення шлюбних стосунків з ОСОБА_3 відповідач добровільно виселився з спірної квартири, забравши свої речі, після чого проживав в сусідніх будинках, де підтримував шлюбні стосунки з іншими жінками, з 2003 став проживати сім»єю з ОСОБА_9, з останньою спільно придбали будинок в с.Мошни, де відповідач мешкає в даний час. З моменту виселення відповідач не бере участі в оплаті комунальних послуг, утриманні квартири, не підтримує зв»язків з даним житловим приміщенням, до 2008 року питання про вселення не ставив. В даний час добровільно знятись з реєстрації в спірній квартирі не бажає, вимагаючи виплати йому грошових коштів за те, щоб він виписався з квартири. ОСОБА_3 в 1993 році тимчасово в зв»язку з роботою виїхала за кордон, в подальшому на роботу та навчання за кордон виїзджали діти позивачки. ОСОБА_3 з 1993 року самостійно та своєчасно оплачує комунальні послуги, заборгованості по їх оплаті немає, за її рахунок проводились поточні ремонти квартири, з моменту досягнення повноліття в утриманні квартири беруть участь діти позивачки, в квартирі зберігаються особисті речі позивачів, іншого постійного житла не мають, оскільки виїжджали за кордон не на постійне місце проживання, а тимчасово в зв»язку з роботою та навчанням. З лютого 2007 року ОСОБА_3 в зв»язку з досягненням пенсійного віку постійно проживає в спірній квартирі, оформила за даним місцем проживання пенсію. Просили суд позов задоволити, в задоволенні зустрічного позову просили суд відмовити.
Відповідач ОСОБА_8. та його адвокат ОСОБА_2. в судовому засіданні 12.06.2008р. позов не визнали, зустрічний позов підтримали, посилались на те, що відповідач з поважних причин не користувався спірною квартирою, так як йому створювались у цьому перешкоди з боку ОСОБА_3, позов про визнання його таким, що втратив право користування спірною квартирою вважав таким, що не підлягає до задоволення, просив суд вселити його в квартиру, а також визнати позивачів такими, що втратили право користування даним приміщенням, оскільки останні не проживають в квартирі понад 6 місяців без поважних причин, мешкають за кордоном. В подальшому справа призначалась до розгляду 26.06.2008р, 04.07.2008р., 28.08.2008р., 10.09.2008р., 18.09.2008р., відповідач в судове засідання не з»являвся, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, поважність причини неявки документально не підтверджував, інформував суд телеграмою про знаходження на лікуванні, однак жодного разу підтверджуючих документів про неможливість явки до суду не надав, хоч і був попереджений судом 18.09.2008р. про те, що в разі ненадання доказів поважності причини неявки справа буде розглянута в його відсутність. Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач ухиляється від явки в судове засідання з метою затягування розгляду справи, підстави для визнання причини неявки відповідача поважною відсутні в зв»язку з ненаданням відповідачем доказів про це, тому відповідно до ст.169 ЦПК України є підстави для розгляду справи у його відсутність.
Представник третьої особи КП ВЖ РЕУ-7 в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву, в якій просить суд розглядати справу у його відсутність, при вирішенні справи покладається на розсуд суду.
Заслухавши сторони, свідків, судом встановлено наступні факти і відповіні їм правовідносини, що регулюються житловим законодавством.
З матеріалів справи видно, що на підставі ордеру № 4924 від 20.11.1979р. по обміну позивачці надано квартиру АДРЕСА_1, м.Черкаси на склад сім»ї 3 особи - ОСОБА_3, а також її діти ОСОБА_4, ОСОБА_5.
Квартира складається з трьох кімнат житловою площею 44,7 кв.м, загальна площа 60,0 кв.м.
ОСОБА_3 та ОСОБА_8. перебували в зареєстрованому шлюбі з 1979 року, шлюб розірваний рішенням народного суду Соснівського району м.Черкаси від 14.01.1983 року, актовий запис про розірвання шлюбу по відділу РАЦС Соснівського району м.Черкаси від 01.02.1983р. № 59. Від шлюбу мають двох повнолітніх дітей - сина ОСОБА_6, 1980 р.н., доньку ОСОБА_7, 1987 р.н., крім того позивачка від першого шлюбу має сина ОСОБА_4, 1972 р.н., доньку ОСОБА_5, 1975 р.н.
ОСОБА_3 являється наймачем квартири АДРЕСА_1, м.Черкаси. Згідно з довідкою КП ВЖ РЕУ-7 від 11.01.2007р. в зазначеній квартирі зареєстровано місце проживання позивачів, а також з 1980 року зареєстровано місце проживання відповідача ОСОБА_8., 1951 р.н.
Постановою Соснівського районного суду м.Черкаси від від 20.07.2007 року визнано рішення Соснівського райвиконкому м.Черкаси від 16.08.1995 року № 605 про приватизацію АДРЕСА_1, м.Черкаси протиправним, визнано недійсним свідоцтво про право власності на спірну квартиру від 27.08.1995 року, видане на позивачів.
Відповідно до ст.9 ЖК України громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому законом порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду. Ніхто не може бути виселений з займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян.
Відповідно до ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача та членів його сім”ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місцяів. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом. Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання.
Згідно роз”яснення Пленуму Верховного Суду України в п.10 постанови № 2 від 12.04.1985 р. “Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України” у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду) суд може продовжити пропущений строк. Коли відсутній повернувся на жилу площу за згодою членів сім'ї, його не можна вважати таким, що втратив право на жилу площу. Наймачеві або членові його сім”ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо).
Згідно з ст.71 ЦК 1963р. загальний строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (позовна давність) встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст.80 ЦК 1963 р. закінчення строку позовної давності до пред»явлення позову є підставою для відмови у позові.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_8. не проживає в АДРЕСА_1, м.Черкаси, з липня 1992 року, коли він добровільно виселився з даного житлового приміщення, забравши особисті речі, з даного часу припинив зв»язок з спірною квартирою як з постійним житлом, участі у витратах на оплату комунальних послуг та утримання спірної квартири не брав, що підтверджено наданими позивачами доказами - актами мешканців сусідніх квартир від 14.01.1996 року, 08.07.1999р., 10.01.2007р., 28.02.2007р., 15.10.2007р., 01.11.2007р., 23.05.2008р., підписи на актах завірені службовими особами КП ВЖ РЕУ-7, показами свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, квитанціями про оплату комунальних послуг ОСОБА_3, що в сукупності свідчить про те, що відповідач був відсутній понад встановлений законодавством шестимісячний строк в спірній квартирі без поважних причин, тому суд вважає, що позовні вимоги про визнання його таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1, м.Черкаси підлягають до задоволення, в задоволенні зустрічних вимог про вселення відповідача в спірну квартиру необхідно відмовити з мотивів відсутності відповідача у спірній квартирі понад встановлений законодавством шестимісячний строк без поважних причин.
Крім того, відповідач звернувся до суду з позовом про вселення до спірної квартири з пропуском строку позовної давності, оскільки відповідач постійно не проживає в спірній квартирі з липня 1992 року, тобто з моменту, коли він міг дізнатись про порушення його житлових прав на дане приміщення до пред»явлення позову про вселення в 2008 році пройшло понад 15 років.
Суд бере до уваги, що згідно з довідкою сільського голови с.Мошни Черкаського району від 15.05.2008р. № 204 ОСОБА_8. має у власності Ѕ частину домоволодіння вАДРЕСА_2, тобто забезпечений житлом, в якому проживає, що підтверджує акт відвідування від 01.11.2007р., за даною адресою відповідач отримував поштову кореспонденцію.
Доводи відповідача про те, що він не проживав у спірній квартирі з поважних причини, а саме в зв»язку з створенням перешкод в користуванні даною квартирою з боку ОСОБА_3 спростовані в судовому засіданні зібраними у справі доказами, а саме листами Соснівського РВ УМВС, КП ВЖ РЕУ-7, актами мешканців сусідніх квартир про те, що з приводу надання допомоги у вселенні у квартиру чи усунення перешкод в користуванні нею відповідач не звертався ні до сусідів, ні до органів міліції чи житлово-експлуатаційної організації, з позовами про вселення відповідач до суду до 2008 року не звертався. Крім того, свідок ОСОБА_13 дав покази в судовому засіданні про те, що відповідач з 1993 року безперешкодно приходив в гості до своїх дітей в спірну квартиру, в цей час його колишня дружина виїхала в зв»язку з роботою за кордон, і тому з її боку перешкоди в користуванні відповідачу квартирою чинитись не могли.
Суд вважає, що зустрічні позовні вимоги про визнання позивачів такими, що втратили право користування спірною квартирою не підлягають до задоволення, оскільки ОСОБА_3 з 1993 року, ОСОБА_6 з 2006 року, ОСОБА_4 з 2000 року року, ОСОБА_7. та ОСОБА_5 з 1995 року не проживали в спірній квартирі з поважної причини, а саме - тимчасовою відсутністю в зв»язку з роботою та навчанням, згідно наданих суду довідок про навчання ОСОБА_7., ОСОБА_5 навчаються у коледжі міського університету м.Нью-Йорк, США, в період тимчасової відсутності позивачі не втрачали зв»язку з даним житловим приміщенням, зберігали в квартирі особисті речі, користувались даною квартирою, приїзджали в спірну квартиру, іншого постійного житла не мають, оплачували комунальні послуги, заборгованість по оплаті комунальних послуг по квартирі відсутня, що підтверджено квитанціями в матеріалах справи та показами свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, про те, що вони за дорученням ОСОБА_3 своєчасно та регулярно за кошти, які вона пересилала, здійснювали оплату комунальних послуг та утримували квартиру, а також здійснювали нагляд за дітьми ОСОБА_3 до їх виїзду за кордон на навчання, на сусідів було оформлено опікунство над дітьми в зв»язку з тим, що відповідач з дітьми постійно не проживав.
Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. до ОСОБА_8. про визнання особи таким, що втратив право користування житловим приміщенням підлягає до задоволення, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_8. до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. про вселення та визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60,61, 214 - 215, 218 ЦПК України, ст. 9,70,71 ЖК України, ст..ст.71,80 ЦК 1963 року, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7задоволити.
Визнати ОСОБА_8 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1, м.Черкаси.
Відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_8 про вселення та визнання ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
ГОЛОВУЮЧИЙ: