№ справи:105/1152/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Логвінко О.А.

№ провадження:22-ц/190/4006/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Підлісна І. А.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Підлісної І.А.,

суддів:Белинчук Т.Г. Ісаєва Г.А.

при секретарі:Урденко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за поданням Головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції АР Крим Руденко О.Я. про визначення частки майна боржника, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 12 квітня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

Державний виконавець ВДВС Джанкойського МРУЮ звернувся до суду з поданням про визнання частки майна боржника ОСОБА_8, якому на праві спільної сумісної власності належить жилий будинок АДРЕСА_2

Зазначив, що на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження у відношенні боржника ОСОБА_8, до складу якого входять 19 виконавчих проваджень про стягнення грошових сум, на загальну суму 237129грн 44 коп. Стягувачами за виконавчими документами являються вказані в поданні в якості заінтересованих осіб - ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, Джанкойська об'єднана податкова інспекція Державної податкової служби АРК. ОСОБА_8 на праві спільної сумісної власності, як майно придбане в період шлюбу з ОСОБА_7, належить будинок АДРЕСА_2 Державний виконавець просив визначити частку ОСОБА_14 в цьому майні.

Ухвалою Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 12 квітня 2013 року подання Головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції АР Крим Руденко О.Я. про визначення частки майна боржника задоволено. Визначено, що ОСОБА_8 в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 належить ? частки.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати. Вказує, що спірний будинок хоча і був придбаний в період шлюбу, але за рахунок продажу того майна, яке належало їй до укладення шлюбу. Тому на підставі ст. 57 СК України будинок є її особистою власністю.

Заслухавши суддю - доповідача, вислухавши осіб, що з'явились до суду, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 379 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного виконавця.

При розгляді подання державного виконавця про визначення частки майна боржника у спільному сумісному майні судом першої інстанції правильно встановлено, що на виконанні в ВДВС Джанкойського МРУЮ АР Крим знаходиться зведене виконавче провадження № 94/2013-2 від 22.02.2012 року у відношенні боржника ОСОБА_8, що проживає за адресою: АДРЕСА_3 до складу якого входить 19 виконавчих проваджень про стягнення заборгованості на користь фізичних осіб на суму 215011грн., а всього на загальну суму 237129,44грн. З них 16 виконавчих проваджень про стягнення з ОСОБА_8 заборгованості на користь ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_15 в сумі 113840грн., зокрема, 3 виконавчих документа про стягнення з ОСОБА_8 78,66 грн. щомісячно.

27.09.1997 року було укладено шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_7

Цей факт не оспорюється сторонами, а також підтверджується даними паспорту ОСОБА_7, який оглядався в засіданні апеляційного суду, листом ВДРАЦС Джанкойського МРУЮ від 9.11.2012 року про наявність актового запису про шлюб між між ОСОБА_8 та ОСОБА_16 (актовий запис № 248 від 27.09.1997року).

Згідно договору купівлі -продажу жилого будинку від 16.07.2004 року ОСОБА_7 купила жилий будинок АДРЕСА_2 (а.с.174).

Відповідно до ч.1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності .

Згідно зі ст. 70 СК України в випадку розділу майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, частки дружини і чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним контрактом.

Таким чином, установивши при розгляді подання на підставі доказів, яким було дано належну оцінку, той факт, що жилий будинок АДРЕСА_2 було придбано в період шлюбу та є спільної сумісною власністю подружжя, суд обґрунтовано дійшов висновку про визначення 1\2 частки боржника ОСОБА_8 у вказаному будинку.

Доводи ОСОБА_7 про те, що спірний будинок хоча і був набутий за час шлюбу, але за кошти, які належали їй особисто (ст. 57 СК України), не підтверджені належними та допустимими доказами.

Зокрема, ОСОБА_7 посилається на те, що на підставі свідоцтва про право власності від 11.06.2001 року в порядку приватизації державного житлового фонду вона набула право власності на 1\3 частки квартири АДРЕСА_1 м Джанкой, яку 15.11.2001 року продала за ціною 13235 грн (вказана ціна всієї квартири) (а.с. 175, 176). Приблизно за такою ж ціною було куплено спірний будинок по АДРЕСА_2 в 2004 році.

Але, враховуючи, що з часу відчуження квартири до моменту придбання будинку пройшло декілька років, та не надано доказів, які б достовірно та безперечно свідчили про витрачання на купівлю будинку коштів, отриманих за рахунок продажу особистого майна, колегія суддів вважає, що не має достатніх підстав для визнання будинку особистою приватною власністю ОСОБА_7 За таких умов, суд першої інстанції обґрунтовано визнав частку боржника в спільному сумісному майні подружжя.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку, що суд першої інстанції допустив порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення питання.

Встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, суд першої інстанції правильно застосував правові норми та ухвалив законне та обґрунтоване по суті судове рішення (ухвалу), підстав для скасування якого колегія суддів не знаходить.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.

Керуючись статями 303, 304, 307, 313, 314, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Ухвалу Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 12 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

Підлісна І.А. Белинчук Т.Г. Ісаєв Г.А.