ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

25.09.13р. Справа № 904/7384/13

Суддя Турчин С.О. , розглянувши матеріали

за позовом Приватного підприємства "Всесвіт-Д", м. Бровари, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ "Українські технологічні системи", м. Дніпропетровськ

про стягнення 9 417,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Всесвіт-Д" звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю НВФ "Українські технологічні системи" про стягнення 9 417,32 грн.

Позовна заява підлягає поверненню з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 63 ГПК України: суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін.

Згідно п.3.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції": недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК. Так, позовна заява підлягає поверненню без розгляду, якщо позивачем не вказано повне найменування сторін та їх поштових адрес, або позовну заяву підписано не уповноваженою належним чином особою чи особою, посадове становище якої не вказано, або прокурор не зазначив орган, уповноважений здійснювати відповідні функції держави у спірних відносинах, або позовна заява не підписана позивачем.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців повне найменування відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю науково - виробнича фірма "Українські технологічні системи", у той же час відповідачем зазначено: Товариство з обмеженою відповідальністю НВФ "Українські технологічні системи".

Таким чином, позивачем невірно зазначено повне найменування відповідача та його місцезнаходження.

Також, частиною 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Належним доказом направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів є розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція) та опис вкладення, який відповідає спеціалізованій формі бланків №107.

Відповідно до п. 61 "Правил надання послуг поштового зв'язку", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

За змістом зазначеного пункту правил, для здіснення перевірки працівниками поштового відділення відповідності вкладення опису останній має містити докладний перелік предметів.

Однак, у описі вкладення від 21.09.2013 року, поданого до суду у якості доказу направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками зазначено: "позовна заява №20/1 від 20.09.2013 року з додатками (6 сторінок)", при цьому перелік додатків відсутній, що унеможливлює перевірити, які саме додатки направлялися на адресу відповідача. Крім того, опис вкладення не містить номеру поштового відправлення, у зв'язку з чим опис вкладення від 21.09.2013 року не може бути прийнятий судом, у якості належного доказу в підтвердження направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Відповідно до 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у разі, коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії позовної заяви, але відсутні докази надсилання йому усіх копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК.

Згідно з п.6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Також суд зазначає, що згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у Постанові від 04.12.2012 року по справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.

Отже, суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись п.п.2, 6 ч.1 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Додаток: позовна заява з додатками на 10 аркушах, в тому числі оригінал платіжного доручення № 60 від 28.08.13р. про сплату судового збору.

Суддя С.О. Турчин