ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
_______________________________________________________________________________
УХВАЛА
ПРО ВІДМОВУ У ПОРУШЕННІ ПРОВАДЖЕННЯ
У СПРАВІ ПРО БАНКРУТСТВО
10.09.13 № 910/14051/13.
за заявою публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Данфорт" (код 32531662)
про визнання банкрутом
Суддя Копитова О.С.
Секретар с/з Атарщікова А.М.
Представники сторін:
від заявника: Лисенко Г.О. довіреність № 1055 від 27.05.2013;
Кучеренко О.О. довіреність № 3/а/928 від 19.12.2012;
від боржника: Євсєєв М.В. довіреність б/н від 07.08.2013
В судовому засіданні присутній представник арбітражного керуючого Косякевича С.О. - Семенчук В.Ю., довіреність № 956 від 09.09.2013.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" звернулося до Господарського суду м. Києва з заявою про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "Данфорт", оскільки останнє неспроможне сплати борг.
Ухвалою суду від 26.07.2013 заяву про порушення провадження у справі про банкрутство прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання на 08.08.2013.
Ухвалою суду від 08.08.2013 підготовче засідання відкладено на 20.08.2013.
Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 20.08.2013, у зв'язку з відпусткою судді Копитової О.С., справу № 910/14051/13 було передано судді Мандичеву Д.В.
Ухвалою суду від 20.08.2013 справу № 910/14051/13 прийнято до свого провадження суддею Мандичевим Д. В. та призначено судове засідання на 10.09.2013.
Розпорядженням в. о. голови Господарського суду міста Києва від 09.09.2013 справу № 910/14051/13 було передано для розгляду судді Копитовій О. С., у зв'язку із поверненням судді Копитової О.С. з відпустки.
Ухвалою суду від 09.09.2013 справу № 910/14051/13 прийнято до свого провадження суддею Копитовою О.С.
Боржник проти вимог банку заперечував, обґрунтовуючи тим, що вимоги банку в повному обсязі забезпечені заставою належних йому на праві власності майнових прав, згідно укладеного іпотечного договору від 17.07.2008 року. При цьому боржник зазначає, що вартість предмету іпотеки становить 158 155 289 грн., що значно перевищує розмір заявлених вимог і просить відмовити в порушенні провадження по справі про банкрутство.
Згідно з приписами ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, а також ознак неплатоспроможності боржника або її загрози та вирішення інших питань, пов'язаних з розглядом справи, здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.
Розглянувши у підготовчому засіданні подані документи, заслухавши пояснення представників заявника та боржника, дослідивши докази, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до преамбули Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
Згідно п. 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
В поданій до суду заяві про порушення провадження по справі про банкрутство ТОВ «Данфорт» банк посилається на наявність у останнього перед ним заборгованості в розмірі 50 000513,08 грн. При цьому, як убачається з поданих матеріалів, безспірними вимогами до боржника є вимоги банку, що підтверджені рішенням господарського суду м. Києва по справі № 34/453 від 22.12.2010. Інша частина вимог банку не є безспірною в розумінні Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і відповідно не підлягає розгляду судом на підготовчому засіданні. Право ініціюючого кредитора заявити додаткові вимоги до боржника передбачено п. 2 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Як убачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду м. Києва від 22.12.2010 по справі № 34/453 присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Данфорт» на користь публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованість за кредитним договором № 44 від 27.06.2008 в сумі 6 474 876,66 грн., 2 777 398 євро 53 євроцентів та 938 дол. 38 цен. США, що складається з: простроченої заборгованості за кредитом - 2 883 083 грн.; заборгованості за процентами - 815 844,78 грн.; пені за несвоєчасне погашення кредиту - 275 655,65 грн.; пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту - 54 374,36 грн.; комісії згідно договору - 1 101 000 грн.; інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту - 725 838,12 грн.; інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів - 324 584,81 грн.; інфляційні збитки за несвоєчасну сплату комісії - 294 495,94 грн.; строкової заборгованості за кредитом - 924 563,94 євро простроченої заборгованості за кредитом - 1 357 486,06 євро; заборгованість за процентами - 387 149,79 євро; пені за несвоєчасне погашення кредиту - 82 397,33 євро; пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту - 25 801,41 євро; строкова заборгованість за кредитом - 765 дол. США; прострочена заборгованість за кредитом - 0,00 дол. США; заборгованість за процентами - 162,12 дол. США; пені за несвоєчасне погашення кредиту - 0,00 дол. США; пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту - 11,27 дол. США, а також 25 500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Загалом у гривневому еквіваленті присуджено до стягнення 35 533 962,94 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство або відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.
Згідно з ч. 7 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство; вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника; вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; відсутня хоча б одна з підстав, передбачених ч. 3 ст. 10 цього Закону; за наявності підстав, передбачених ст. 15 цього Закону.
Відповідно до ст. 190 Цивільного кодексу України майном вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Судом встановлено, що 27.06.2008 року між банком та товариством з обмеженою відповідальністю «Данфорт» укладено кредитний договір № 44, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, що складають невід'ємну частину договору.
Факт належного виконання банком умов кредитного договору та наявність заборгованості встановлені рішенням господарського суду м. Києва по справі № 34/453.
З метою забезпечення виконання зобов'язань по вищезазначеному кредитному договору, 17.07.2008 між банком та ТОВ «Данфорт» було укладено іпотечний договір, відповідно до п. 2.1 якого боржник (іпотекодавець) передав банку в іпотеку майнові права на нерухомість, що належить іпотекодавцеві, згідно договору про будівництво готельно-житлового комплексу від 24.04.2008 та акту розподілу приміщень готельно-житлового комплексу "Дипломат" по вул. Гоголівська 44-46 у Шевченківському районі м. Києва (додаток № 1).
Згідно п. 2.4. іпотечного договору, за згодою сторін оцінка майнових прав на нерухомість, яка є предметом іпотеки, без урахування готельної частини, згідно акту розподілу приміщень готельно-житлового комплексу "Дипломат" по вул. Гоголівська 44-46 у Шевченківському районі м. Києва становить 158 155 289 грн.
Відповідно до абз. 8 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» за наявності застави до заяви кредитора додаються докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника.
Обґрунтовуючи свою заяву, банк з посиланням на положення ст.ст. 575, 576 Цивільного кодексу України, ст. 1, 10, 50 Закону України «Про іпотеку» стверджує про відсутність жодного забезпечення зобов'язань боржника і вважає, що його вимоги повинні бути включені до четвертої черги реєстру вимог кредиторів.
Банк вказує, що боржником всупереч вимог чинного законодавства та умовам іпотечного договору не вчинено жодних дій для забезпечення дійсності майнового права, яке є предметом іпотечного договору. Згідно акту перевірки нерухомого майна від 12.01.2011 року об'єкт на який банк отримав майнові права не будується, відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби України повідомив про відсутність зареєстрованого за боржником на праві власності нерухомого майна. За таких обставин, банк вважає, що звернення стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки від 17.07.2008 року є неможливим.
Господарський суд не погоджується з доводами банку в силу наступного.
Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно п. 1.9 іпотечного договору предметом іпотеки є майнові права на нерухомість, яка є об'єктом будівництва, що належать іпотекодавцеві (боржнику), згідно договору про будівництво готельно-житлового комплексу від 24.04.2008 року, укладеного між Комунальним підприємством «Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв» і ТОВ «Данфорт» та акту розподілу приміщень готельно-житлового комплексу «Дипломат» по вул. Гоголівській 44-46 у Шевченківському районі м. Києва (додаток 1).
Тобто, боржником передано, а банком прийнято в іпотеку в рахунок забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 44 від 27.06.2008 року майнові права на нерухомість, яка є об'єктом будівництва, а не будь-яке нерухоме майно, що належить боржнику.
Відповідно до умов іпотечного договору (абз. 4 п. 1.9, абз. 5 п. 2.1 іпотечного договору) та приписів діючого законодавства, зокрема Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» лише після закінчення будівництва нерухомості іпотекодержатель реєструє у встановленому законом порядку обтяження прав власника на збудовану нерухомість, та ця нерухомість продовжує бути предметом іпотеки відповідно до умов іпотечного договору.
Згідно наявних матеріалів справи та поданих банком доказів об'єкт нерухомості станом на дату порушення провадження по справі боржником не збудований і відповідно в іпотеці у банку лишаються майнові права на зазначений об'єкт.
Відповідно до п. 7.2 іпотечного договору іпотека припиняється у разі припинення дії кредитного договору або договору про спорудження; реалізації предмета іпотеки відповідно до норм чинного законодавства та цього договору; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання цього договору недійсним; знищення (втрати) предмета іпотеки (якщо іпотекодавець не відновив його, в порядку, передбаченому п. 5.4 цього договору).
Згідно п. 10.3 іпотечного договору цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання іпотекодавцем зобов'язання за кредитним договором та /або договором про спорудження.
Банком не надано суду жодних доказів того, що боржник будь-яким чином відчужив предмет іпотеки (майнові права), втратив права власності на нього в будь-який інший спосіб, тощо. Також банком не надано жодних доказів на підтвердження вчинення дій направлених на звернення стягнення на предмет іпотеки (майнові права) та неможливості задоволення своїх вимог за рахунок його реалізації у встановленому законом порядку.
Матеріали справи не містять доказів визнання недійсним іпотечного договору, його розірвання у встановленому законом порядку. Від предмету іпотеки банк не відмовлявся. Також матеріали справи не містять доказів, що вартість предмету іпотеки станом на дату порушення провадження по справі про банкрутство є меншою ніж визначена сторонами в договорі.
Враховуючи викладені обставини, зокрема той факт, що розмір безспірних вимог ініціюючого кредитора до боржника складає 35 533 962,94 грн., а розмір вартості предмета іпотеки згідно іпотечного договору 158 155 289 грн., а також приймаючи до уваги, що предметом іпотеки забезпечуються зобов'язання іпотекодавця, зазначені у кредитному договорі, що складаються з суми кредиту, процентів за користування кредитом, можливих штрафних санкцій, комісії, відшкодування збитків, витрат по зверненню стягнення на предмет іпотеки, господарський суд приходить до висновку, що вимоги банку до боржника, заявлені в справі про банкрутство в повному обсязі забезпечені заставою майна боржника і відповідно підстав для порушення провадження не вбачається.
Керуючись Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Законом України «Про іпотеку» ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд м. Києва, -
У Х В А Л И В:
Відмовити публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський акціонерний банк" у порушенні провадження по справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Данфорт" (код 32531662).
Суддя О.С. Копитова