АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-кп/793/210/13Головуючий по 1 інстанції

Категорія : ч.2 ст.389 КК України Сухомудренко Володимир Васильович

Доповідач в апеляційній інстанції

Попельнюх Р. О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

Головуючого Попельнюха Р.О.

СуддівГончарука І.М., Охріменка І.К.

з участю секретаряБєлан О.В.

ПрокурораСвищ Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу прокурора у кримінальному проваджені Ляшка В.П. на вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21.06.2013 року, яким:

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Сміла, Черкаської області, громадянка України, українка за національністю, з базовою загальною середньою освітою, не одружена, не працююча, судима 09.07.2012 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області за ч.1 ст.186 КК України до 40 годин громадських робіт, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 -

визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.389 КК України та якій призначено покарання, затверджене угодою між нею та прокурором, у виді 1 місяця арешту, -

В С Т А Н О В И Л А :

Згідно з вироком ОСОБА_8, будучи засудженою 09.07.2012 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області за ч.1 ст.186 КК України до 40 годин громадських робіт, які з 07.08.2012 року відбувала в ДНЗ №23 «Чиполіно» в м. Сміла, ухиляючись від їх відбування, з 31.08.2012 року без поважних причин не виходила на роботу, внаслідок чого не відпрацювала 30 годин.

06.06.2013 року до суду на затвердження надійшла угода про визнання винуватості, укладена 31.05.2013 року між прокурором Смілянської міжрайонної прокуратури Бешлегою І.В. та підозрюваною ОСОБА_8, згідно якої сторони погоджуються на призначення ОСОБА_8 покарання за ч.2 ст.389 КК України у виді 1 місяця арешту.

Не погодившись з вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21.06.2013 року прокурор у кримінальному провадженні Ляшко В.П. подав апеляцію в якій просить вирок скасувати через істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а матеріали кримінального провадження направити до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування у загальному порядку.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, яка підтримала подану апеляцію, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає до задоволення.

Відповідно до п.2 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Враховуючи те, що ОСОБА_8 вчинила злочин передбачений ч.2 ст.389 КК України, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, внаслідок яких відсутня шкода завдана суспільним інтересам та відсутня особа потерпілого, угода про визнання винуватості може бути укладена.

При укладенні угоди про визнання винуватості під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, сторони погодилися на призначення ОСОБА_8 покарання за ч.2 ст.389 КК України у виді 1 місяця арешту.

Відповідно до положень ч.7 ст.474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього кодексу та/або закону.

Проте, суд, приймаючи рішення про можливість затвердження угоди та ухвалення обвинувального вироку з призначенням узгодженої сторонами міри покарання, вказані вимоги закону не виконав, не перевірив законність призначення такого виду покарання та дотримання основних засад і правил призначення покарань, визначених у законі про кримінальну відповідальність.

Так, після постановлення вироку, в ході повного медичного обстеження (відповідно до інформації №190 від 12.07.2013 року наданої головним лікарем Смілянської міської лікарні) встановлено, що ОСОБА_8 перебувала в гінекологічному відділені Смілянської міської лікарні, розташованої по вул. 60-років СРСР, 82 в м. Сміла Черкаської області з 22.06.2013 по 04.07.2013 року з діагнозом - вагітність 12 тижнів, загроза переривання, кристалоурія.

Згідно з вимогами ч.3 ст.60 КК України покарання у виді арешту не застосовується до осіб віком до шістнадцяти років, вагітних жінок та до жінок, які мають дітей віком до семи років.

Таким чином, засуджена ОСОБА_8 відноситься до переліку осіб, яким у відповідності до вимог ст.60 КК України не може бути призначено такий вид покарання як арешт.

Крім цього, відповідно до ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком.

Засуджена ОСОБА_8 вчинила інкримінований злочин, не відбувши покарання за попереднім вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 09.07.2012 року, яким засуджена за ч.1 ст.186 КК України до 40 годин громадських робіт, не відбувши 30 годин громадських робіт, у зв'язку з чим при призначенні покарання за ч.2 ст.389 КК України необхідно було б застосувати норми ст.ст.71 та 72 КК України.

Відповідно до п.п.3, 4 ст. 409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч.1 ст.412 КПК України істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до п.1 ст.413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування судового рішення є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.

Таким чином, суд першої інстанції при перевірці угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_8 та ухваленні обвинувального вироку з затвердженням вказаної угоди, неправильно застосував закон про кримінальну відповідальність, чим порушив вимоги КПК України, щодо зобов'язання перевіряти угоду на відповідність вимогам кримінального та кримінального процесуального закону.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21.06.2013 року підлягає до скасування.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 409, 412, 413, 468, 469, 474 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному проваджені Ляшка В.П. - задовольнити.

Вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21.06.2013 року - скасувати, а матеріали кримінального провадження за звинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.389 КК України направити органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування у загальному порядку.

Головуючий

Судді