АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11/793/578/13Головуючий по 1 інстанції
Категорія : ч.2 ст.296, ч.3 ст.296 КК України Пархета Анатолій Васильович
Доповідач в апеляційній інстанції
Попельнюх Р. О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2013 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоПопельнюха Р.О.
суддівДемиденка А.І., Ятченка М.О.
З участю прокурораЯкушиної О.В.
засудженихОСОБА_6, ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляції старшого прокурора, прокуратури Маньківського району Безручка Р.П. та засудженої ОСОБА_9 на вирок Маньківського районного суду Черкаської області від 06.06.2013 року, яким
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка смт. Маньківка, Маньківського району, Черкаської області, громадянка України, українка за національністю, з неповною середньою освітою, не одружена, не працююча, у якої четверо малолітніх дітей, відносно яких рішенням Маньківського районного суду від 03.04.2012 року позбавлена батьківських прав, судима 13.06.2012 року Маньківським районним судом за ч.1 ст.296 КК України до 2 років обмеження волі з іспитовим строком на 1 рік, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1, -
засуджена за вчинення злочину передбаченого ч.3 ст.296 КК України та якій призначено покарання у виді 2 років 5 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків частково приєднано не відбуту частину покарання за попереднім вироком у виді 1 року обмеження волі, що відповідно до ст.72 КК України становить 6 місяців позбавлення волі і остаточно призначено покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець смт. Маньківка, Маньківського району, Черкаської області, громадянин України, українець за національністю, з неповною середньою освітою, одружений, не працюючий, на утримані якого перебуває малолітня донька, в силу ст..89 КК України не судимий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2, -
засуджений за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст.296 КК України та якому призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку 1 рік 6 місяців.
На підставі ст.76 КК України ОСОБА_7 зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з'являтися на реєстрацію до органів кримінально-виконавчої інспекції.
В С Т А Н О В И Л А :
Згідно з вироком ОСОБА_9 та ОСОБА_7 в нічний час з 8 на 9 липня 2012 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись у громадському місці на ганку Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області по вул. Леніна, 24 смт. Маньківка Черкаської області умисно, а ОСОБА_9 повторно, грубо порушуючи громадський порядок, що виразилось у явній неповазі до суспільства: зверхньому ставленні до прав, що порушують спокій, які супроводжувались зухвалістю, ігноруванням елементарних норм та правил поведінки, моралі та добропристойності існуючими у суспільстві, висловлювані нецензурними словами на адресу працівників Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області, які перебували на добовому чергуванні, вчинили умисний злочин. При цьому, ОСОБА_9 схопила металеву чищалку для взуття, яка знаходилась перед східцями ганку та кинула нею в приміщення Маньківського РВ УМВС, розбивши скло з правої сторони від вхідних дверей у фойє приміщення, чим порушила нормальну роботу вказаного відділу відносно уникнення проникнення сторонніх осіб у райвідділ в нічний час після чого з місця вчинення злочину зникла. Своїми діями ОСОБА_9 вчинила злочин, передбачений ч.3 ст.296 КК України. У цей же час ОСОБА_7 кулаком правої руки розбив скло, розташоване у правій стулці двохстворчатих дверей райвідділу, чим порушив нормальну роботу Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області щодо уникнення проникнення сторонніх осіб у райвідділ в нічний час, таким чином вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.296 КК України.
Не погодившись з вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06.06.2013 року старший прокурор прокуратури Маньківського району Безручко Р.П. та засуджена ОСОБА_9 подали апеляції.
В зміненій апеляції прокурор, у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та істотним порушенням вимог кримінально - процесуального закону, просить вирок скасувати а матеріали кримінальної справи направити на новий судовий розгляд.
В апеляції засуджена ОСОБА_9 просить пом'якшити призначене судом першої інстанції покарання та призначити покарання не пов'язане з реальним позбавленням волі.
Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, яка підтримала подану апеляцію, засуджену ОСОБА_9, яка заперечила проти апеляції прокурора та підтримала свою апеляцію, дослідивши матеріали кримінальної справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що подані апеляції підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до вимог ст.323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні, і оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Висновок суду першої інстанції про винність засудженої ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.296 КК України, відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на доказах, досліджених в судовому засіданні, та ніким не оспорюється.
Посилання прокурора в своїй апеляції на те, що вирок необхідно скасувати, оскільки в ньому не наведені покази підсудних ОСОБА_9 та ОСОБА_7, хоча останні були допитані у судовому засіданні, не заслуговують на увагу, оскільки у вироку зазначений короткий зміст (що відповідає протоколу) показів підсудних, які винну у вчинені інкримінованих їм злочинах визнали повністю, у вчиненому розкаялися та підтвердили факт вчинення хуліганських дій.
Згідно з вимогами ст.65 КК України при призначені покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
У відповідності до положень ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Колегія суддів вважає, що призначене покарання ОСОБА_7 повністю відповідає вимогам ст.65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ним злочину та особи засудженого, який за місцем проживання характеризується посередньо, не працевлаштований, який утримує малолітню дочку, в силу ст.89КК України не судимий та з врахуванням пом'якшуючих (щире каяття) і обтяжуючих (вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння) покарання обставин.
Враховуючи те, що ОСОБА_7 визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, на його утримані знаходиться малолітня дитина, суд першої інстанції правильно застосував до нього положення ст.75 КК України, звільнивши останнього від відбування покарання з іспитовим строком. Крім цього, призначене покарання ОСОБА_7 ніким з учасників процесу не оспорюється.
На думку колегії суддів, покарання призначене судом першої інстанції ОСОБА_9 у виді реального позбавлення волі, відповідає ступеню тяжкості вчиненого нею злочину та особі засудженої, яка за місцем проживання характеризується негативно, зловживає спиртними напоями, ніде не працевлаштована, позбавлена батьківських прав відносно чотирьох малолітніх дітей (т.1 а.с.51-53), раніше судима (т.1 а.с.49-50), та вчинила злочин в період іспитового строку, з урахуванням пом'якшуючих обставин (щире каяття), обтяжуючих обставин (вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння), і таке покарання є достатнім та необхідним для її виправлення та запобігання вчинення нових злочинів.
Посилання ОСОБА_9 в своїй апеляції про призначення їй покарання не пов'язаного з реальним позбавленням волі у зв'язку з потребою чотирьох малолітніх дітей у її піклуванні та вихованні, є безпідставні, оскільки рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 03.04.2012 року (т.1 а.с.53) вона позбавлена батьківських прав.
Разом з тим, суд першої інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_9 безпідставно визнав як обставину, що обтяжує покарання - рецидив злочину.
Згідно з матеріалами справи дії ОСОБА_9 кваліфіковані за ч.3 ст.296 КК України як вчинення злочину особою, раніше судимою за хуліганство, а тому рецидив злочину не можна визнавати обставиною, що обтяжує покарання, оскільки він є кваліфікуючою ознакою даного злочину.
Відповідно до п.п.4, 5 ч.1 ст.367 КПК України підставами для зміни судових рішень при розгляді справи в апеляційному суді є неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Згідно з п.2 ст.371 КПК України неправильним застосуванням кримінального закону, що тягне за собою зміну вироку, є застосування кримінального закону, який не підлягає застосуванню.
Відповідно до ст.372 КПК України невідповідним ступеню тяжкості злочину та особі засудженого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею Кримінального кодексу, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим як внаслідок м'якості, так і суворості.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що вирок суду необхідно змінити, виключити з вироку, обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_9 - рецидив злочину, а призначене її покарання пом'якшити, зменшивши строк позбавлення волі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 367, 371 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Змінену апеляцію старшого прокурора прокуратури Маньківського району Безручка Р.П. та апеляцію засудженої ОСОБА_9 задовольнити частково.
Вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06.06.2013 року змінити.
Виключити з вироку обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_9 - «рецидив злочину».
Пом'якшити ОСОБА_9 покарання, та вважати останню засудженою за ч.3 ст.296 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків остаточно призначити ОСОБА_9 покарання у виді 2 років 1 місяця позбавлення волі.
В решті вирок залишити без змін.
Головуючий
Судді