ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2013 року № 2а-8442/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лейко-Журомської М.В.,

секретар судового засідання Козак Н.Є.,

за участю представника позивача Стародуба В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до ОСОБА_2 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Самбірському районі Львівської області (далі - ДПІ) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 18 960,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем при проведенні першої реєстрації транспортного засобу не сплачено до бюджету суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Позивачем надсилався відповідачу лист щодо сплати вищезазначеного податку. Доказів про зарахування податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів до бюджету відповідачем не надано, що є підставою для його стягнення податковим органом в примусовому порядку.

Ухвалою від 20 жовтня 2011 року провадження у справі було зупинено та 31 липня 2013 року поновлено.

Відповідно до статті 55 КАС України здійснено заміну позивача - Державну податкову інспекцію у Самбірському районі Львівської області на правонаступника - Самбірську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач до суду не з'явився, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, заперечень на адміністративний позов не подав. Надіслані рекомендованою кореспонденцією відповідачу за адресою місця знаходження судові повістки повернулися, тому з врахуванням частини 11 статті 35 КАС України, вважається, що такі повістки вручені йому належним чином.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 71 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

За даними Управління ДАІ на ім'я ОСОБА_2 зареєстровано автомобіль VOLKSWAGEN Т4 (державний номерний знак НОМЕР_1) 2000 року випуску, що підтверджується копією реєстраційної справи, наданою УДАІ ГУ МВС України у Львівській області.

З розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів при першій реєстрації транспортного засобу VOLKSWAGEN Т4 (державний номерний знак НОМЕР_1) 2000 року випуску вбачається, що відповідач повинен був сплатити 18 960,00 грн. (об'єм двигуна 1896 куб.см., ставка податку за 100 куб.см. - 1 000,00 грн.).

Листом № 181 від 29.06.2010 року Управління Державтоінспекції у Львівській області повідомлено позивача, що ОСОБА_2 20.03.2010 року здійснив першу реєстрацію транспортного засобу VOLKSWAGEN Т4 (державний номерний знак НОМЕР_1) 2000 року випуску.

Податковим органом скеровано ОСОБА_2 повідомлення щодо необхідності підтвердження ним сплати податку з власників транспортних засобів за 2010 рік за автомобіль марки VOLKSWAGEN Т4 (державний номерний знак НОМЕР_1) 2000 року випуску.

Як вбачається з довідки ДПІ № 268/9/17-023/56 від 17.09.2013 року кошти по податку з власників транспортних засобів від ОСОБА_2 до місцевого бюджету на розрахунковий рахунок 33219808700016 не надходили.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Закон України «Про систему оподаткування» визначає ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Стаття 14 Закон України «Про систему оподаткування» передбачає, що до загальнодержавних належать, зокрема, такі податки і збори (обов'язкові платежі), як податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Статтею 20 Закону України «Про систему оподаткування» передбачено, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Відповідно до статті 3 цього Закону перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу. Перша реєстрація транспортного засобу VOLKSWAGEN Т4 (державний номерний знак НОМЕР_1) 2000 року випуску відповідачем здійснена 20.03.2010 року.

Податок з визначених цим Законом власників наземних транспортних засобів сплачується юридичними та фізичними особами за місцем реєстрації таких транспортних засобів на спеціальні рахунки територіальних дорожніх фондів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджетів міст Києва та Севастополя.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.

Відповідно до частини 6 цієї статті фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.

Відповідно до частини 5 статті 50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстровано автомобіль VOLKSWAGEN Т4 (державний номерний знак НОМЕР_1) 2000 року випуску, що підтверджується копією реєстраційної справи УДАІ (а.с. 33- 41).

Відповідно до довідки Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області кошти в сумі 18 960,00 грн. від ОСОБА_2 на рахунок 33219808700016 не надходили.

Враховуючи викладене, судом не отримано доказів зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету коштів від ОСОБА_2 в сумі 18 960,00 грн. як сплати ним податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту виконання ним податкового обов'язку зі сплати податку при першій реєстрації вказаного вище транспортного засобу, натомість у матеріалах справи наявні достатні, належні та допустимі докази, які доводять факт несплати відповідачем цього податку.

Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, не спростовані відповідачем і підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_2) до місцевого бюджету м. Самбора 18 960,00 грн. (вісімнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят гривень) податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Судові витрати з сторін не стягуються.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 26 вересня 2013 року.

Суддя Лейко-Журомська М.В.