Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/1/2013 р.

2-1/11 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2013 Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Шепеля К.А.,

з участю секретаря Бондар С.В.,

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка справу за позовом ОСОБА_1 до арбітражного керуючого (ліквідатора) дочірнього підприємства "Радіосервіс" відкритого акціонерного товариства "Жмеринський завод "Сектор" ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди в зв'язку з порушенням законодавства про працю, -

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся до суду, і вказав, що на підставі трудового контракту №1 від 23 червня 2003 р. він був призначений на посаду директора дочірнього підприємства "Радіосервіс" при ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" з посадовим окладом в сумі 400 грн.. Пунктом 8.2 цього контракту передбачено, що заробітна плата при ліквідації ДП повинна бути виплачена за рахунок засновника - ВАТ "Жмеринський завод "Сектор". Станом на 24 січня 2004 р. "Жмеринський завод "Сектор" визнаний банкрутом, а ліквідатором призначено відповідача. Відповідачу було надано повноваження керівника підприємства - банкрута. 01 липня 2004 р. відповідачем було видано наказ про ліквідацію дочірніх підприємств, але контракт №1 від 23 червня 2003 р. з позивачем не було розірвано. Позивач зазначає, що заробітну плату під час роботи в ДП "Радіосервіс" при ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" він не отримував, хоча відповідачем були здійснені виплати у відповідні державні та цільові фонди. Рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 21 лютого 2005 р., яке набуло законної сили, ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" в особі арбітражного керуючого ОСОБА_2 було зобов'язано виплатити позивачу заборгованість по заробітній платі з 2003 р. по 21 лютого 2005 р.. Рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 14 грудня 2005 р. ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" в особі арбітражного керуючого ОСОБА_2 було зобов'язано виплатити позивачу заборгованість по заробітній платі за період з 22 лютого 2005 р. по 16 листопада 2005 р.. Вищезазначені рішення судів станом на 06 лютого 2006 р. так і не були повністю виконані.

Крім цього, на думку позивача, внаслідок умисних дій відповідача проти нього безпідставно була порушена кримінальна справа. У зв'язку з невиплатою заробітної плати за вказані періоди відповідно до рішень суду позивач не виплачував свої аліментні зобов'язання, змушений був звертатися до вищих державних органів влади, не може належним чином забезпечити свою сім'ю. Безпідставним утриманням трудової книжки позивача відповідач не дав позивачу можливості влаштуватися на інше місце роботи. Внаслідок неправомірних дій відповідача позивач зазнав значних психологічних страждань.

Уточнивши в судовому засіданні свої позовні вимоги, позивач просив (т.2, а.с.171 на звороті) стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 75 000 грн., яка виникла внаслідок незаконних дій відповідача, а саме:

- неподання відповідачем достовірних відомостей по заробітній платі позивача до Пенсійного фонду України за період з 23 червня 2003 р. по 16 листопада 2005 р.;

- не здійснення відповідачем відповідних вказівок стосовно проведення нарахувань компенсації та індексацій на заробітну плату, яку було в судовому порядку зобов'язано стягнути з ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" та не проведення відповідачем цих нарахувань;

- приховування та знищення відповідачем документів ДП "Радіосервіс" при ВАТ "Жмеринський завод "Сектор", які б підтвердили трудові відносини позивача з даним підприємством за період з 23 червня 2003 р. по 16 листопада 2005 р.;

- неподання відповідачем відповідних документів та трудового архіву ДП "Радіосервіс" при ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" до архівної установи міста;

- подання відповідачем неправомірних заяв до Жмеринської міжрайонної прокуратури стосовно того, що позивач не перебував в трудових правовідносинах з ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" з 23 червня 2003 р. по 16 листопада 2005 р., викрав документи. штампи та печатки ДП "Радіосервіс" при ВАТ "Жмеринський завод "Сектор";

- розповсюдження відповідачем неправдивих відомостей стосовно того, що позивач не був директором ДП "Радіосервіс" при ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" і взагалі не перебував у трудових правовідносинах з ВАТ "Жмеринський завод "Сектор";

- ненадання відповідачем встановлених законодавством щорічних відпусток в період з 23 червня 2003 р. по 16 листопада 2005 р..

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити. Пояснив, що саме відповідач, а не інша фізична чи юридична особа (зокрема, ВАТ "Сектор"), порушив законодавство про працю по відношенню до нього, позивача, тому і повинен нести відповідальність за заподіяння йому моральної шкоди.

Відповідач позов не визнав. Пояснив, що він як арбітражний керуючий (ліквідатор) ДП "Радіосервіс" при ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" не може бути відповідачем по справі, тому що трудові відносини позивача виникли з ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" і відповідно обов'язок виплатити заборгованість по заробітній платі та моральну шкоду у зв'язку з її невиплатою лежить на ВАТ "Жмеринський завод "Сектор". Тому відповідач вважав, що позивач повинен був пред'являти свої позовні вимоги до ВАТ "Жмеринський завод "Сектор", а не до нього, оскільки він не є уповноваженим органом власника підприємства - банкрута. Всі рішення щодо управління майном боржника та інші рішення приймає комітет кредиторів.

Представник відповідача підтримав думку відповідача, зазначив, що навіть за наявності правових підстав обов'язковою і визначальною умовою для покладення судом обов'язку по відшкодування моральної шкоди позивачу має бути наявність доведеної вини відповідача у спричиненні ним моральних страждань позивачу. В уточненій позовній заяві позивача та доданих до неї документах відсутні будь-які належні докази, що позивач дійсно зазнав душевних страждань і саме внаслідок протиправної поведінки відповідача. Тому заявлений ним розмір моральної шкоди є необґрунтованим. Ухвалою господарського суду Вінницької області від 25 липня 2011 р. та постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29 вересня 2011 р. було проведено перевірку задоволення вимог позивача по виплаті йому заборгованості по заробітній платі і при цьому жодних неправомірних дій щодо проведених розрахунків по погашенню кредиторських вимог у справі про банкрутство з боку ліквідатора ОСОБА_2 виявлено не було. З 06 травня 2009 р. відповідач не є ліквідатором ВАТ "Жмеринський завод "Сектор". Крім цього, представник відповідача наголосив, що частина позовних вимог позивача була вирішена господарськими судами у справі №5-530/03 та Жмеринським міськрайонним судом по справі №2-3/11.

Заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи суд прийшов до такого.

Згідно копії контракту №1 від 23 червня 2003 р., позивача було призначено на посаду директора ДП "Радіосервіс" при ВАТ "Жмеринський завод "Сектор". Контракт було укладено між позивачем та ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" (роботодавець) в особі голови правління ОСОБА_4 (т.1, а.с.7-10).

Наказ про прийняття на посаду позивача від 23 червня 2003 р. №1 був підписаний головою правління ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" ОСОБА_4 (т.1, а.с. 11).

Відповідно до копії постанови господарського суду Вінницької області від 23 січня 2004 р. ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" було визнано банкрутом, а ліквідатором призначено відповідача (т.1, а.с.14).

Згідно копії витягу з протоколу №13 засідання комітету кредиторів по ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" від 26 квітня 2005 р., було розглянуто скаргу позивача та вирішено відкласти прийняття рішення щодо виплати заробітної плати на користь позивача в сумі 3942,52 грн. до вирішення питання по суті в апеляційному суді Вінницької області (т.1 а.с.23).

Відповідно до копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 26 квітня 2005 р. виконавче провадження про стягнення вищезазначеної заборгованості по заробітній платі позивачу було закінчено, копію постанови було направлено позивачу і відповідачу (т.1 а.с.26).

Позивачем на підтвердження факту заподіяння йому моральної шкоди представлено копію договору з навчальним закладом, де здобуває освіту його дружина, копії свідоцтва про народження дітей, копію листка непрацездатності на ім'я дружини у зв'язку з перенесеною їх спільним сином операції, довідку з відділковою лікарні ст. Жмеринка про необхідність санаторно-курортного лікування, копії заяв зі зверненнями до відповідача з вимогами виплатити йому заборгованість по заробітній платі (т.1 а.с.27-33). Позивач також надав копію довідки з архівного відділу виконавчого комітету Жмеринської міської ради про те, що станом на 05 травня 2011 р. документи по нарахуванню заробітної плати ДП "Радіосервіс" при ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" за 2006 р. на зберігання не надходили (т.2, а.с.87).

Крім цього, позивач надав копії результатів його звернень до інших органів державної влади з приводу невиплати йому заробітної плати (т.1 а.с.37-44).

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 09 лютого 2006 р. було визнано вимоги позивача по виплаті йому заборгованості по заробітній платі в сумі 5836,51 грн. та включено їх до другої черги реєстру вимог кредиторів (т.1, а.с.173).

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 06 травня 2009 р. відповідача як арбітражного керуючого було замінено на ОСОБА_5 (т.1 а.с. 242-247), а згодом ухвалою від 28 січня 2011 р. арбітражного керуючого ОСОБА_5 на ОСОБА_6 (т.2 а.с.12).

18 січня 2012 р. позивачем було надано клопотання, в якому він просив суд врахувати, що відповідачем подано неповні відомості про нараховані йому суми заробітної плати за період з 23 червня 2003 р. по лютий 2006 р. до Управління Пенсійного фонду України в м. Жмеринка та Жмеринському районі (т.2, а.с.88-89). Позивач надав до матеріалів справи копію довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про те, що станом на 22 листопада 2011 р. ДП "Радіосервіс" при ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" не виключене з реєстру (т.2 а.с.168); копію листа начальника Управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринка та Жмеринського району від 20 грудня 2011 р. про те, що підприємством ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" були нараховані страхові внески по 31 серпня 2006 р. та сплачені по 28 лютого 2005 р., а підприємством ДП "Радіосервіс" при ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" страхові внески не нараховувались та не сплачувались (т.2, а.с.168); копії листа прокуратури Вінницької області від 03 січня 2006 р., в якому повідомляється, що по факту невиконання судового рішення про виплату заборгованості по заробітній платі Жмеринським міжрайонним прокурором порушена кримінальна справа за ч.1 ст. 382 КК України (т.2 а.с.169), та листа Жмеринського РВ УМВС від 09 грудня 2005 р. про закриття кримінальної справи відносно позивача, порушеної за ч.1 ст. 367 КК України (т.2 а.с.169). Згідно копії листа головного управління статистики у Вінницькій області, станом на 23 березня 2012 р. ДП "Радіосервіс" при ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" значиться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.2, а.с.224). Як видно з копії постанови Вищого господарського суду України від 24 квітня 2012 р., ліквідаційна процедура по ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" поки що не завершена (т.2 а.с.221).

Як видно з копії рішення Жмеринського міськрайонного суду від 13 січня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до арбітражного керуючого (ліквідатора) ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди за невиконання норм трудового законодавства про працю, зокрема за невиплату заробітної плати за період з 17 листопада 2005 року по 27 лютого 2006 року, позивачу було відмовлено в задоволенні позову. Судом встановлено, що позивач в позовній заяві, уточнивши позов, посилається на те, що відповідач не провів індексацію та компенсацію невиплаченої заробітної плати, ним було подані недостовірні дані до Пенсійного фонду України; відповідач умисно не виплачував заборгованість по заробітній платі позивачу, хоча станом на 09 липня 2007 року здійснював виплату заробітної плати по ВАТ «Жмеринський завод «Сектор» фізичним особам; відповідач звертався до правоохоронних органів з заявою відносно нього-позивача, в зв'язку з чим він вимушений був давати пояснення, правоохоронні органи винесли постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, що спричинило моральну шкоду позивачу. Стосовно даних обґрунтувань позивача суд прийшов до висновку про те, що відповідачем не порушені норми трудового законодавства про працю відносно позивача, а тому і не спричинена моральна шкода (т.2 а.с.147-148).

Обґрунтування позивача з приводу приховування та знищення відповідачем документів ДП "Радіосервіс" при ВАТ "Жмеринський завод "Сектор", які б підтвердили трудові відносини позивача на даному підприємстві за період з 23 червня 2003 р. по 16 листопада 2005 р., суд не приймає до уваги, оскільки доказів приховування та знищення вищезазначених документів саме відповідачем позивачем не було надано. Так само лист Жмеринського міжрайонного прокурора №4850 від 10 жовтня 2005 р. (т.2 а.с. 170) не підтверджує обгрунтування позивача щодо розповсюдження відповідачем неправдивих відомостей стосовно того, що позивач не був директором ДП "Радіосервіс" при ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" і взагалі не перебував у трудових правовідносинах з ВАТ "Жмеринський завод "Сектор". В даному листі йдеться, про порушення кримінальної справи відносно позивача за ч.1 ст. 357 КК України та відомості про направлення копії постанови про порушення кримінальної справи до СВ Жмеринського РВ УМВС України.

Не здійснення відповідачем відповідних вказівок стосовно проведення нарахувань компенсації та індексацій на заробітну плату, яку було в судовому порядку зобов'язано стягнути з ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" та не проведення відповідачем цих нарахувань відповідно до рішень Жмеринського міськрайонного суду за періоди з 23 червня 2003 р. по 21 лютого 2005 р. та з 22 лютого 2005 р. по 16 листопада 2005 р. також не можу бути підставою заподіяння позивачу моральної шкоди, так як дані рішення судів не зобов'язували ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" нарахувати та стягнути на користь позивача компенсації та індексацій на заробітну плату.

При цьому суд враховує, що питання щодо даної компенсації та індексації, а також відносно подання недостовірних відомостей до Пенсійного фонду вже були предметом судового розгляду при винесенні рішення від 13 січня 2012 р., коли суд повністю відмовив в задоволенні позову.

А відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Щодо питання ненадання відпусток позивачу відповідачем за період з 23 червня 2003 р. по 16 листопада 2005 р., суд прийшов до такого.

Згідно Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) - фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду. Ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Розпорядник майна - фізична особа, на яку у встановленому цим Законом порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство в порядку, встановленому цим Законом.

Права та обов'язки арбітражного керуючого (ліквідатора) закріплені в ч.ч.4, 5 ст.3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Виходячи з вищенаведеного, суд знову приходить до висновку про можливість надання позивачеві чергових відпусток власником або уповноваженим ним органом, тобто особою, з якою позивач перебував у трудових правовідносинах.

Таким чином, жодне обґрунтування позивача щодо порушення відповідачем трудового законодавства та заподіяння йому таким чином моральної шкоди не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні та в матеріалах справи.

Згідно ст.31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» - ліквідатор під час процедури ліквідації забезпечує задоволення вимог тих кредиторів, вимоги яких визнані господарським судом, та встановлена черговість їх задоволення; позачергового задоволення вимог окремих кредиторів законодавством не передбачено.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Тобто арбітражний керуючий (ліквідатор) не відповідає ознакам уповноваженого органу власника підприємства - боржника (службової чи посадової особи) і не може бути суб'єктом відповідальності за ст.237-1 КЗпП України.

Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи, зокрема, на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі. Кожна сторона, згідно ст.10 цього ж Кодексу, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов'язок доказування передбачений також і ст.60 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладені надані сторонами докази, які оцінені судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, у суду є всі підстави вважати недоведеними вимоги позивача про заподіяння йому моральної шкоди саме неправомірними, що порушують трудове законодавство, діями відповідача, а звідси - і відмовити позивачеві в задоволенні його вимог.

Керуючись ст.ст.209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.237-1 КЗпП України, ст.ст.10, 11, 60, 61 ЦПК України, ст.ст.3-1, 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд

В И Р І Ш И В:

в позові ОСОБА_1 до арбітражного керуючого (ліквідатора) дочірнього підприємства "Радіосервіс" відкритого акціонерного товариства "Жмеринський завод "Сектор" ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди в зв'язку з порушенням законодавства про працю, - відмовити.

На рішення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області на протязі десяти днів з моменту його проголошення через Жмеринський міськрайонний суд.

Головуючий К.Шепель