Україна

 Апеляційний суд Житомирської області

УХВАЛА

 Іменем України

„   18   "  грудня       2007  року  колегія суддів судової палати в кримінальних

справах апеляційного суду Житомирської області

в складі:

головуючого     -      судді                            Романова О.В.

суддів:                                                           Слісарчука Я.А.,  Широкопояса Ю.В.

за участю           прокурора                           Воронухи Д.С.

потерпілого                                                   ОСОБА_1

представника потерпілого                           ОСОБА_2

засудженого                                                  ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Житомирі  кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_1 на вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 30 жовтня  2007 року,  яким

ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця с.  Рудня-Родовельська Олевського району Житомирської області,  не судимого,

засуджено:

за    ст.  122 ч.1 КК України на 3 роки позбавлення волі;

за     ст.  135 ч.3 КК України на 5 років позбавлення.

На підставі  ст.  70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим до відбуття ОСОБА_3 остаточно визначено 5 років позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому залишено попередній підписку про невиїзд.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5000 грн.

Питання про речові докази вирішено відповідно з вимогами  ст.  81 КПК України.

Як визнав суд,  9 серпня 2007 року біля 17 години ОСОБА_3 В

Справа №11- 826/2007                                     Головуючий у 1-й інстанції Башинський С. Ф.

Категорія справ :  ст.  135 ч.3 КК України     Суддя-доповідач Слісарчук Я.А.

2

 будинку АДРЕСА_1 розпивав спиртні напої з ОСОБА_4 Після розпиття спиртних напоїв між ОСОБА_3 і ОСОБА_4  виникла сварка під час якої ОСОБА_3 умисно наніс потерпілому чисельні удари руками в область голови від яких ОСОБА_4 упав на підлогу. Затим ОСОБА_3 вдарив потерпілого в область тулуба,  чим заподіяв йому тілесні ушкодження у вигляді темно-червоних крововиливів в м'які тканини голови з їх внутрішньої поверхні в лівій лобно-тім'яно-скроневій ділянці,  три садна овальної,  неправильно -трикутної та Чотирикутної форми проекції лівого колінного суглобу по передній поверхні,  перелому дев'ятого,  десятого,  одинадцятого ребер справа по лопатковій та біляхребтовій лініях,  п'ятого ребра зліва по попередньо-підпахвинній лінії,  шостого, сьомого ребра зліва по середній підпахвинній лінії,  восьмого ребра зліва по середній та задній підпахвинній лініях,  дев'ятого ребра з ліва по середній підпахвинній та біляхребтовій лініях,  десятого ребра зліва по середній підпахвинній та лопатковій лініях,  одинадцятого ребра зліва по лопатковій та біляхребтовій лініях з пошкодженням пристінкової плеври в місцях переломів,  які відносяться до середнього ступеню тяжкості з ознакою довготривалого розладу здоров'я.

Не припиняючи злочинні дії ОСОБА_3,  завідомо знаючи,  що потерпілий не зможе вжити заходів для самозбереження внаслідок безпорадного стану,  не надав йому необхідної допомоги,  залишивши ОСОБА_4 на підлозі вказаного помешкання,  де він помер.

Потерпілий ОСОБА_1 вирок просить скасувати за м'якістю призначеного покарання та постановити новий вирок яким ОСОБА_3 призначити більш суворе покарання ніж призначив районний суд.Вказує на те,  що суд не достаньо врахував характер суспільної небезпеки вчиненого злочину та наслідки,  які настали від протиправних дій засудженого.

Заслухавши доповідача,  потерпілого ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 ,  які підтримали апеляцію потерпілого,  прокурора та засудженого ОСОБА_3 про законність та обгрунтованість вироку суду,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції,  колегія суддів дійшла висновку,  що апеляцію слід залишити без задоволення,  виходячи з наступного.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_3 у вчинені злочинів за обставин наведених у вироку грунтуються на зібраних та перевірених в судовому засідані доказів оцінених в сукупності,  і є обґрунтованим.

Дії ОСОБА_3 за  ст.  ст.  122 ч.1,  135 ч.3 КК України кваліфіковані правильно.

Доводи потерпілого ОСОБА_1 про призначення засудженому ОСОБА_3 м'якого покарання,  колегія суддів не приймає до уваги.

3

Вирішуючи вказане питання суд врахував,  що ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності,  щиро розкаявся,  з'явився із зізнанням,  посередньо характеризується за місцем проживання,  вчинив ряд злочинів,  один з яких відноситься до категорії тяжких та призначив засудженому покарання в межах санкцій  ст.  ст.  122 ч.1,  135 ч.3 КК України у вигляді позбавлення волі. Покарання призначене ОСОБА_3 відповідає вимогам  ст.  65 КК України і за своїм розміром не є явно несправедливим внаслідок м'якості.

Підстав для скасування вироку за м'якістю призначеного покарання та постановления свого вироку про,  що зазначає в апеляції потерпілий,  колегія суддів не знаходить.

Керуючись  ст.  ст.  365,  366 КПК України,  колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію потерпілого ОСОБА_1 залишити без задоволення,  а вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 30 жовтня 2007 року щодо ОСОБА_3 - без зміни.