Справа №0907/12162/2012
Провадження №22ц/779/1752/2013
Категорія 42
Головуючий у 1 інстанції Бабій О.М.
Суддя-доповідач Шишко А.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Шишка А.І.,
суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,
секретаря Мельник О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов'язання не чинити перешкод у користуванні квартирою, виселення та стягнення судових витрат за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду від 16 травня 2013 року, -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 16 травня 2013 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов'язання не чинити перешкод у користуванні квартирою, виселення та стягнення судових витрат.
Зобов'язано ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_2 перешкод у користуванні його власністю - квартирою АДРЕСА_1 та вирішено виселити ОСОБА_3 з квартири без надання іншого житла.
Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 107 грн. 30 коп. витрат по оплаті судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на неповне встановлення та дослідження судом обставин, які мають значення для справи, незаконність та необґрунтованість судового рішення, порушення та неправильне застосування ним норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим, апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення.
Апелянт свої вимоги обґрунтовує тим, що 03.04.2009 року Івано-Франківським міським судом видано судовий наказ про стягнення у солідарному порядку з нього та ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ "Фінанси та кредит" 368829,55 грн. заборгованості за договором від 27.02.2007 року, судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 1715 грн. Заставою за даним договором була вказана спірна трьохкімнатна квартира. 06.06.2012 року Івано-Франківською філією ПП "Спеціалізоване підприємство Юстиція" проведено прилюдні торги і вказана квартира продана ОСОБА_2
Однак, 27.12.2012 року Івано-Франківським міським судом вищезазначений судовий наказ скасовано, а стягувачу роз'яснено, що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні. Враховуючи це, апелянтом готується позовна заява про визнання прилюдних торгів недійсними, оскільки скасування судового наказу дає всі підстави для скасування наступних дій, які були проведені для вилучення у ОСОБА_4 належної їй на праві приватної власності квартири.
Таким чином, спірна квартира незаконно вилучена із власності ОСОБА_4, а апелянт, як її чоловік, проживає в квартирі на законних підставах. Рішення суду першої інстанції порушує його право на проживання у квартирі до вирішення питання про законність придбання квартири ОСОБА_2
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості.
Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами та іншими учасниками процесу доказів.
Згідно ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як встановив суд першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 06 червня 2012 року Івано-Франківською філією ПП "Спеціалізоване підприємство Юстиція" було проведено прилюдні торги з реалізації трьохкімнатної квартири по АДРЕСА_1, що раніше належала ОСОБА_4 За результатами торгів ОСОБА_2 придбав дану квартиру за ціною 126000 грн.
Таким чином, квартира по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 15.06.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 У свідоцтві про право власності зазначено, що право власності підлягає реєстрації в Обласному комунальному підприємстві "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації.
Однак, ОСОБА_2 не може зареєструвати своє право власності на спірну квартиру, оскільки, як виявилось в квартирі зареєстрований з 01.02.2008 року ОСОБА_3, який являється чоловіком ОСОБА_4 ОСОБА_3 чинить перешкоди у доступі до квартири позивачу та працівникам Івано-Франківського ОБТІ, які не можуть до неї потрапити та провести поточну інвентаризацію з метою подальшої реєстрації права власності.
При цьому, реєстрація відповідача в квартирі по АДРЕСА_1 була проведена без відома та дозволу ПАТ КБ "Фінанси та кредит". ПАТ КБ "Фінанси та кредит", згідно іпотечного договору №Д191 від 27.02.2007 року, укладеного між банком та ОСОБА_4, являється іпотекодержателем і проводити реєстрацію осіб в квартирі без письмового дозволу банку забороняється.
Вищенаведені обставини справи підтверджуються доказами, які надав позивач, зокрема рішенням Івано-Франківського міського суду від 03.12.2012 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 14.02.2013 року.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 03.12.2012 року підтверджено, що ОСОБА_3 не доведено факту порушення його прав, свобод чи інтересів під час придбання ОСОБА_2 спірної квартири з прилюдних торгів.
А тому, не заслуговують на увагу доводи апелянта з приводу незаконного вилучення квартири із власності ОСОБА_4 та те, що рішення суду порушує його право на проживання у квартирі до вирішення питання про законність придбання квартири ОСОБА_2
Стаття 328 ЦК України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
ОСОБА_2 набув права власності на спірну квартиру у встановленому законом порядку, а саме, шляхом публічних торгів. В той же час, апелянт не надав суду доказів того, що позивач незаконно набув право власності на квартиру, а він сам має право на проживання та реєстрацію у квартирі.
Згідно ч.1 ст.317, ч.1 ст.319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами статей 16, 386, 391 ЦК України.
Зокрема, відповідно до ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду із вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про те, що позивач позбавлений змоги користуватися своєю квартирою, а його право підлягає захисту шляхом усунення перешкод в користуванні житлом та виселення з квартири відповідача.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обставини справи з'ясовано всесторонньо і повно та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, обґрунтованості якого доводи апеляційної скарги не спростовують.
Керуючись ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 16 травня 2013 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий А.І. Шишко
Судді: О.В. Пнівчук
О.О. Томин