Справа № 1309/6872/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2013 року Залізничний районний суд м.Львова в складі :

головуючої- судді Мельничук О.Я.

при секретарі Краевцькій Н.Н.

з участю прокурорів Улінець І.О., Ожог М.М., Топій Т.В.

та захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_1 , ОСОБА_4

та перекладачів ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Вільнюс /Литва/,німця, громадянина Федеративної Республіки Німеччина, з вищою освітою, розлученого, працюючого підприємцем-консультантом з майнових питань,раніше не судимого, що проживає в АДРЕСА_1,

за ст.ст.15 ч.2, 303 ч.2 КК України,

ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м.Львова, українки, громадянки України, з вищою освітою, розлученої, раніше не судимої, має на утриманні двоє дітей: ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_4, працює митним брокером ТОВ «Авіко-Плюс», що проживає в АДРЕСА_2,

за ст.ст.15 ч.2, 303 ч.2 КК України, суд-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_11 та ОСОБА_15 разом з невстановленою слідством особою, матеріали справи відносно якої виділено в окреме провадження, за попередньою змовою групою осіб, повторно вчинили замах на втягнення потерпілих ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 в заняття проституцією. Зокрема ОСОБА_11 підшуковував на території Федеративної Республіки Німеччини нічні клуби, де будуть проживати та надавати оплатні сексуальні послуги залучені до проституції жінки, а в цей час ОСОБА_15, діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_11 та невстановленою слідством особою, підшуковувала в м.Львові та інших містах України жінок, що бажали працевлаштуватись в Федеративній Республіці Німеччина, з метою заняття проституцією. Також з цією метою ОСОБА_15 наприкінці квітня 2009 року запропонувала ОСОБА_22 підшукати в Україні осіб жіночої статі, яких можна втягнути в заняття проституцією. Одночасно з цим, невстановлена слідством особа по імені ОСОБА_23, з метою прикриття злочинної діяльності, розробила трудові договори від імені ЗАТ „Cananga Personal Services" (Литовська Республіка, м.Варєна, вул. 16-го Васарьо 7), які передала ОСОБА_11 Так, наприкінці грудня 2008 року ОСОБА_15, діючи через мережу „Інтернет", на сайті знайомств „mamba.ru" познайомилась з ОСОБА_21, якій запропонувала працевлаштування повією в ФРН та яку, в подальшому, під час телефонних розмов переконувала у доцільності та вигідності такої поведінки, розповідаючи про легкість та доступність збагачення шляхом заняття проституцією у ФРН, а отримавши згоду останньої, повідомила про це ОСОБА_11 Відтак, в лютому 2009 року ОСОБА_11 зустрівся в приміщенні піцерії, що знаходиться в торгівельному центрі „Глобус" в м.Києві, з ОСОБА_21, якій представився менеджером клубу розпусти у ФРН. Під час зустрічі він розповів ОСОБА_21 про умови та оплату праці в його клубі розпусти. Почувши переконливу розповідь ОСОБА_11 про легкість і доступність заробляння грошей шляхом заняття проституцією у ФРН, а також про комфортність такого працевлаштування та про легальність роботи, ОСОБА_21 дала свою згоду на заняття проституцію в ФРН. Отримавши згоду ОСОБА_21, ОСОБА_11 зобов'язав її виготовити візові документи для проїзду в Литву, звідки мав намір перевезти її в будинок розпусти у ФРН. З цією метою ОСОБА_21 надіслала на вказаний ОСОБА_11 е-mail свої анкетні дані і приблизно через півтора місяця отримала запрошення від імені громадянина Литви ОСОБА_23 для приїзду в Литовську Республіку. Крім того, наприкінці квітня - початку травня 2009 року у м.Львові ОСОБА_15 запропонувала ОСОБА_18 роботу офіціанти чи танцівниці в нічному клубі ФРН з оплатою у розмірі 50-300 євро в день з подальшим втягнення її у заняття проституцією, про що повідомила ОСОБА_11 В кінці травня 2009 року ОСОБА_15 в приміщенні ресторану „Занзібар" по вул.Липинського в м.Львові організувала зустріч ОСОБА_18 і ОСОБА_22 з ОСОБА_11, який підтвердив ОСОБА_18 повідомлені ОСОБА_15 умови праці, в зв'язку з чим ОСОБА_18 розпочала виготовлення проїзних документів. Також, на початку червня 2009 року в м.Львові ОСОБА_15, діючи через ОСОБА_22 та за її допомогою, запропонувала ОСОБА_20 і ОСОБА_19 роботу офіціанток чи танцівниць в клубах в ФРН з оплатою у розмірі 50-250 євро в день та за деякий час повідомила їм, що робота полягатиме в наданні сексуальних послуг за відповідну плату. Приїхавши у м.Львів, 09.07.2009 року ОСОБА_11 в барі по вул.Чайковського, 25 в м.Львові зустрівся із ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_20 і ОСОБА_19, яким підтвердив можливість легального працевлаштування в ФРН та повідомив, що їх робота полягатиме в наданні сексуальних послуг особам чоловічої статі за відповідну плату, при цьому переконував в доцільності та вигідності такої поведінки, розповідаючи про легкість і доступність збагачення шляхом заняття проституцією. Перебуваючи в скрутному матеріальному становищі, ОСОБА_18, ОСОБА_20 і ОСОБА_19 погодились на заняття проституцією в нічних клубах ФРН. 16.08.2009 року ОСОБА_11 організував в кафе по вул.Чайковського, 25 в м.Львові чергову зустріч з ОСОБА_18, ОСОБА_22 і ОСОБА_20, на яку також запросив невстановлену слідством особу на ім'я ОСОБА_23, який представившись власником фірм ЗАТ „Cananga Personal Services", продемонстрував типові договори про працевлаштування танцівницями і масажистками для прикриття заняття проституцією і підтвердив легальність їх працевлаштування повіями в ФРН. В подальшому, було визначено дату перетину кордону. Відтак, 11.10.2009 року ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_19 в приміщенні готелю „Дністер" в м.Львові зустрілися з ОСОБА_11, який дав кожній з них підписати підготовлені невстановленою слідством особою по імені ОСОБА_23 трудові договори про прийняття їх на роботу в якості танцівниць і масажисток, після чого ОСОБА_11 на автомобілі марки „BMW 735" державний номерний знак НОМЕР_2" разом з ОСОБА_18, ОСОБА_20 та ОСОБА_19 рушив до державного кордону України в напрямку Республіки Польща, однак свого злочинного умислу до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки в пункті пропуску Державного кордону „Краковець" був викритий та затриманий працівниками міліції.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_11 свою вину згідно пред»явленого йому обвинувачення за ст..ст. 15 ч.2, 303 ч.2 КК України не визнав та показав, що його племінник ОСОБА_23 влітку 2009 року розпочав процедуру реєстрації фірми ЗАТ „Cananga Personal Services", метою діяльності якої було працевлаштування людей за кордоном, в тому числі і громадян України. Дане підприємство підшуковувало кандидатури на посади танцівниць, масажисток та офіціанток. Оскільки він періодично перебував на території України, то ОСОБА_23 усно уповноважив його на проведення співбесід з жінками, які б мали намір працевлаштуватись на вказані посади за кордоном. Так, в травні 2009р. в кафе „Занзібар" в м.Львові він, ОСОБА_15 зустрілися з ОСОБА_18 та ОСОБА_22 з приводу їх працевлаштування в країнах Західної Європи на посади масажисток, офіціанток, танцівниць. Під час зустрічі, вони обговорювали умови можливого їх працевлаштування на вказані посади. Він особисто не приймав людей на роботу, а лише проводив переговори з кандидатами на посади. 09.07.2009 року відбулася його чергова зустріч з ОСОБА_22 і ОСОБА_18, на якій він також познайомився з ОСОБА_20 та ОСОБА_19, які мали намір працевлаштуватися на роботу за кордоном. Відтак, він підтвердив дівчатам можливість їх працевлаштування на посадах масажисток, офіціанток, танцівниць. Він не пропонував потерпілим легального працевлаштування повіями в ФРН. Перебуваючи в Республіці Литва, він отримав від ОСОБА_23 трудові договори, за якими фірма ЗАТ „Cananga Personal Services" мала намір прийняти на роботу потерпілих. Однак, остаточне рішення про працевлаштування потерпілих мав прийняти ОСОБА_23 після зустрічі з потерпілими. 11.10.2009 року, він разом з потерпілими на своєму автомобілі виїхав в Республіку Польща, де ОСОБА_23 мав зустрітись з потерпілими і прийняти остаточне рішення щодо їх працевлаштування. Він не втягував потерпілих у зайняття проституцією і не примушував їх до заняття такою. Вважає, що кримінальна справа про його обвинувачення за ст.ст.15 ч.2, 303 ч.2 КК України є сфабрикована, з метою вимагання у нього грошей працівниками УБОЗ ГУМВСУ у Львівській області. Просить його виправдати.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_15 свою вину згідно пред»явленого їй обвинувачення за ст.ст.15 ч.2, 303 ч.2 КК України не визнала та показала, вона працює митним брокером і надає безкоштовні консультації людям щодо оформлення віз для виїзду за кордон. Весною 2009 року до неї звернулася ОСОБА_22 і ОСОБА_18 з питання працевлаштування за кордоном та оформлення візи, на що вона їм відповіла, що її знайомий громадянин ФРН ОСОБА_11 може допомогти з працевлаштуванням на роботу в ФРН, в зв»язку з чим, вона організувала вказаним дівчатам зустріч в кафе „Занзібар" в м.Львові з ОСОБА_11 Під час даної зустрічі ОСОБА_11 обговорював з дівчатами можливість їх легального працевлаштування на роботу танцівницями, масажистками, офіціантками і няньками дітей за кордоном. Вона лише надавала ОСОБА_18 консультації щодо виїзду та працевлаштування за кордоном. Про що розмовляв ОСОБА_11 під час зустрічей з потерпілими, їй невідомо. Після останньої зустрічі ОСОБА_11 з потерпілими, на якій вона не була присутня, ОСОБА_11 їй повідомив, що дівчата виїжджають з ним в м.Краків, де мають зустрітися з ОСОБА_23 з питання їх працевлаштування. Щодо ОСОБА_21, то вона познайомилася з нею в мережі „Інтернет" і спілкувалася з останньою лише один раз. Ні вона, ні ОСОБА_11 не втягували потерпілих в заняття проституцією і не примушували їх до заняття такою. Вважає, що кримінальна справа про її обвинувачення та обвинувачення ОСОБА_11 є сфабрикованою працівниками УБОЗ ГУМВСУ у Львівській області, з метою вимагання у ОСОБА_11 грошей та створення видимості ефективної діяльності УБОЗу ГУМВСУ у Львівській області. Просить її виправдати.

Незважаючи на невизнання своєї вини підсудними ОСОБА_11, ОСОБА_15, їх вина стверджується й іншими зібраними доказами по справі.

Потерпіла ОСОБА_18 в суді показала, що в травні 2009 року від ОСОБА_22 вона дізналася, що ОСОБА_15 може допомогти легально працевлаштуватись за кодоном, в зв'язку з чим вона домовилася про зустріч з такою. Під час зустрічі на території парку ім.Костюшки у м.Львові ОСОБА_15 повідомила, що дійсно може допомогти їй працевлаштуватись в ФРН офіціанткою чи танцівницею в нічному клубі, при цьому зазначила, що для цього необхідно виготовити візу для в'їзду на територію ФРН, а також поообіцяла познайомити її зі своїм знайомим на ім"я ОСОБА_11, за посередництва якого, їй вдалося працевлаштувати у розважальних закладах ФРН багатьох дівчат. В травні 2009 року в приміщенні ресторану «Занзібар», що по вул.Липинського в м.Львові ОСОБА_15 познайомила її із ОСОБА_22, яка також мала намір працевлаштуватися за кордоном, із ОСОБА_11, який підтвердив реальність їх працевлаштування офіціантками або танцівницями в ФРН і для цього необхідно мати лише закордонний паспорт та візу. В червні 2009 року вона, позичила 350 євро для відкриття візи для виїзду за кордон, подала в Генеральне консульство Республіки Польща в м.Львові документи для оформлення візи. Під час чергової зустрічі влітку 2009 року в кафе по вул.Чайковського в м.Львові, на якій були присутні вона, ОСОБА_22, ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_11 повідомив їм, що їх робота полягатиме в наданні оплатних сексуальних послуг. При цьому, ОСОБА_11 розповідав про умови праці та високі заробітки, а також запевнив, що їх працевлаштування буде легальним. Оскільки вона перебувала в скрутному матеріальному становищі, то вирішила погодитися на запропоновані ОСОБА_11 умови праці і деякий час займатись проституцією в ФРН, про що йому сказала. На одній із таких чергових зустрічей, також був присутній племінник ОСОБА_11, який показав їй і дівчатам трудові договори і пояснював, що вони поїдуть в ФРН як масажистки і танцівниці. За деякий час термін дії шенгенської візи в її закордонному паспорті закінчився, в зв'язку з чим виникла необхідність у відкритті нової візи, на що ОСОБА_11 заявив, що достатньо відкрити польську візу і запевнив, що з такою без жодних проблем перевезе її на територію ФРН. Під час зустрічі 08.10.2009 року з ОСОБА_11, на якій були присутні вона, ОСОБА_19 і ОСОБА_22, було визначено дату від'їзду в ФРН. Після цієї зустрічі, оговоривши між собою деталі розмови з ОСОБА_11, вона та інші дівчата зрозуміли, що він планує їх нелегальне перевезення та працевлаштування повіями, що потягне їх повну залежність від ОСОБА_11 на території ФРН, можливість сексуальної експлуатації, а тому вона і ОСОБА_22 звернулась із відповідною заявою в міліцію. З метою подальшого викриття злочинних дій ОСОБА_11 та його спільників, близько 17.00 год. 11.10.2009 року вона, ОСОБА_19 і ОСОБА_20 зустрілися в приміщенні готелю „Дністер" в м.Львові з ОСОБА_11, який дав кожній з них підписати примірники трудових угод, після чого вони рушили в автомобілі під керуванням ОСОБА_11 в напрямку державного кордону України, де на пункті пропуску ДК „Краковець" ОСОБА_11 був викритий і затриманий працівниками міліції.

Потерпіла ОСОБА_19 в суді показала, що в червні 2009 року ОСОБА_22 запропонувала їй та її сестрі ОСОБА_20 легальне працевлаштування офіціанткою або танцівницею за кордоном, на що вони погодились. За деякий час ОСОБА_22 повідомила їм з сестрою, що окрім роботи танцівниць чи офіціанток, необхідно буде надавати сексуальні послуги за відповідну плату, чому вони просили її про зустріч з працедавцем. Також, ОСОБА_22 повідомила, що для виїзду необхідно мати закордонний паспорт та виготовити візу. Так, влітку 2009р. в кафе по вул.Чайковського в м.Львові вона разом з сестрою зустрілася з працедавцем - громадянином ФРН ОСОБА_11, який розповів, що їх робота полягатиме в наданні оплатних сексуальних послуг. При цьому, ОСОБА_11 розповідав їм про умови праці та високі заробітки, а також запевнив, що їх працевлаштування буде легальним. Оскільки вона з сестрою перебували в скрутному матеріальному становищі, то вирішили погодитися на запропоновані ОСОБА_11 умови праці і деякий час займатись проституцією в ФРН, про що йому сказали. Відтак, ОСОБА_11 повідомив, що для виїзду за кордон їм необхідно відкрити польську візу і запевнив, що з такою без жодних проблем він перевезе їх на територію ФРН, де легально працевлаштує. На другій зустрічі восени 2009р., на якій були присутні ОСОБА_11, її сестра, ОСОБА_18 і ОСОБА_22, було визначено, дату від'їзду в ФРН. Після цієї зустрічі, вона і дівчата зрозуміли, що ОСОБА_11 планує їх нелегальне перевезення та працевлаштування повіями в ФРН, що потягне їх в повну залежність від нього, а тому ОСОБА_18 звернулась із відповідною заявою в міліцію. З метою подальшого викриття злочинних дій ОСОБА_11 та його спільників, близько 17.00 год. 11.10.2009р. вона, її сестра ОСОБА_20 і ОСОБА_18 зустрілися в приміщенні готелю „Дністер" в м.Львові з ОСОБА_11, який дав кожній з них підписати примірники трудових договорів, після чого вони рушили в автомобілі під керуванням ОСОБА_11 в напрямку державного кордону України, де на пункті пропуску ДК „Краковець" ОСОБА_11 був викритий і затриманий працівниками міліції.

Свідок ОСОБА_28 в суді показав, що покази дані ним на досудовому слідстві підтримує повністю та показав, що він працював оперуповноваженим в ОВС УБОЗ ГУМВСУ у Львівській області. Весною 2009 року ним було отримано оперативну інформацію про те, що громадянин ФРН ОСОБА_11, мешканка м.Львова ОСОБА_15 і невідомі особи здійснюють вербування громадянок України для зайняття проституцією в ФРН та незаконно туди їх переміщають з метою сексуальної експлуатації. Під час документування діяльності злочинної групи використовувались оперативно-технічні засоби, в результаті яких в подальшому було легалізовано та долучено до матеріалів кримінальної справи. В ході проведення ОТЗ було встановлено, що ОСОБА_15 спілкується із ОСОБА_22, з якою в подальшому було проведено співбесіду, під час якої ОСОБА_22 повідомила, що ОСОБА_15 втягнула її у злочинну діяльність щодо пошуку дівчат та втягнення таких в заняття проституцію. ОСОБА_22 погодилась співпрацювати з працівниками міліції та з її допомогою було проведено ряд оперативно-технічних заходів з метою фіксації злочинної діяльності ОСОБА_11, ОСОБА_15 В подальшому ОСОБА_22 і ОСОБА_18 подали в УБОЗ ГУМВСУ у Львівській області заяви щодо їх нелегального перевезення у ФРН для заняття проституцією. Відтак, на пункті пропуску Державного кордону України „Краковець" під час спроби перетину кордону було затримано ОСОБА_11, який на своєму власному автомобілі намагався вивезти за межі України ОСОБА_18, ОСОБА_19 і ОСОБА_20

Свідок ОСОБА_29 в суді показав, що він працював начальником відділу УБОЗ ГУМВСУ у Львівській області. В квітні 2009 року працівниками очолюваного ним відділу було отримано оперативну інформацію про те, що громадянин ФРН ОСОБА_11, мешканка м.Львова ОСОБА_15 і невідомі особи здійснюють вербування громадянок України для заняття проституцією в ФРН та незаконно туди їх переміщають з метою сексуальної експлуатації. Під час документування діяльності злочинної групи використовувались оперативно-технічні засоби, результати яких в подальшому було легалізовано та прилучено до матеріалів кримінальної справи. В ході проведення ОТЗ було встановлено, що ОСОБА_15 спілкується із ОСОБА_22 З останньою було проведено співбесіду, в ході якої вона розкаялась у своїх протиправних діях і погодилась співпрацювати з правоохоронними органами. За допомогою ОСОБА_22 було проведено ряд оперативно-технічних заходів з метою фіксації злочинної діяльності ОСОБА_11, а саме: відеозйомку зустрічі ОСОБА_11 із ОСОБА_22, на якій вони обговорювали місце праці ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_18 в ФРН - клуб „Ла Віта" в м.Валенхоз та оплату послуг ОСОБА_22 за втягнення жінок в проституцію, а також відеозйомку зустрічі 08.10.2009 року ОСОБА_11 із ОСОБА_22, ОСОБА_19 та ОСОБА_18, під час якої ОСОБА_11 розповідає вищевказаним особам правила поведінки та роботи повіями в ФРН, умови оплати праці тощо. Після проведення цієї зустрічі ОСОБА_22 попередила ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_18 про можливість їх потрапляння в залежність до ОСОБА_11 та його спільників за межами України та їх подальшу сексуальну експлуатацію. Точної дати не пригадує, поскільки збігло багато часу, можливо це було і 11.10.2009 року ОСОБА_18, ОСОБА_22, з відома ОСОБА_19 та ОСОБА_20, звернулись в УБОЗ ГУМВСУ у Львівській області із заявами щодо дій ОСОБА_11 Після чого, на пункті пропуску Державного кордону України „Краковець" під час спроби перетину кордону було затримано ОСОБА_11, який на своєму автомобілі марки „БМВ-735" намагався вивезти за межі України ОСОБА_18, ОСОБА_19 і ОСОБА_20

Оголошеними в суді показами потерпілої ОСОБА_20 від 26.02.2010 року /т. 3 а.с.6-7, 173/, яка на досудовому слідстві показала, що в червні 2009 року ОСОБА_22 запропонувала їй та її сестрі ОСОБА_19 легальне працевлаштування офіціанткою або танцівницею за кордоном, на що вони погодились. За деякий час ОСОБА_22 повідомила їм з сестрою, що окрім роботи танцівниць чи офіціанток, необхідно буде надавати сексуальні послуги за відповідну плату, чому вони просили її про зустріч з працедавцем. Також, ОСОБА_22 повідомила, що для виїзду необхідно мати закордонний паспорт та виготовити візу. Так, влітку 2009р. в кафе по вул.Чайковського у м.Львові вона разом з сестрою зустрілася з працедавцем - громадянином ФРН ОСОБА_11, який розповів, що їх робота полягатиме в наданні оплатних сексуальних послуг. При цьому, ОСОБА_11 розповідав їм про умови праці та високі заробітки, а також запевнив, що їх працевлаштування буде легальним. Оскільки вона з сестрою перебували в скрутному матеріальному становищі, то вирішили погодитися на запропоновані ОСОБА_11 умови праці і деякий час займатись проституцією в ФРН, про що йому сказали. Відтак, ОСОБА_11 повідомив, що для виїзду за кордон їм необхідно відкрити польську візу і запевнив, що з такою без жодних проблем він перевезе їх на територію ФРН, де легально працевлаштує. На другій зустрічі із ОСОБА_11, крім неї, ОСОБА_22 і ОСОБА_18, був присутній мужчина, якого ОСОБА_11 представив як свого племінника, який також підтвердив легальність їхнього працевлаштування повіями в клубах ФРН та розповідав про умови праці та високі заробітки. На третій зустрічі восени 2009р., на якій були присутні ОСОБА_11, її сестра, ОСОБА_18 і ОСОБА_22, було визначено дату від'їзду в ФРН. Після цієї зустрічі, вона і дівчата зрозуміли, що ОСОБА_11 планує їх нелегальне перевезення та працевлаштування повіями в ФРН, що потягне їх в повну залежність від нього, а тому ОСОБА_18 звернулась із відповідною заявою в міліцію. З метою подальшого викриття злочинних дій ОСОБА_11 та його спільників, приблизно о 17.00 год. 11.10.2009 року вона, її сестра ОСОБА_19 і ОСОБА_18 зустрілися в приміщенні готелю „Дністер" в м.Львові з ОСОБА_11, який дав кожній з них підписати примірники трудових договорів, після чого вони рушили в автомобілі під керуванням ОСОБА_11 в напрямку державного кордону України, де на пункті пропуску ДК „Краковець" ОСОБА_11 був викритий і затриманий працівниками міліції.

Оголошеними в суді показами потерпілої ОСОБА_21 від 25.03.2010 року /т.3 а.с. 152-164/, яка на досудовому слідстві показала, що в мережі „Інтернет" вона познайомилась з жінкою по імені ОСОБА_15, яка пропонувала легальне працевлаштування повією в ФРН, обіцяючи комфортні умови роботи та високу оплату. Далі, ОСОБА_15 надала свої контактні номери телефону, в тому числі номер НОМЕР_1 та надавала консультації по оформленню візи. В лютому 2009 року із зазначеного номеру їй зателефонував мужчина, який назвався представником німецьких працедавців та запропонував їй зустрітися. Наступного дня вона зустрілася з ОСОБА_11 в піцерії біля станції метро „Майдан Незалежності" в м.Києві, де він переконував у вигідності заняття проституцією в ФРН, обіцяв легальне оформлення на таку роботу, соціальний пакет документів тощо. Також, він повідомив, що спочатку вона повинна виготовити візу для виїзду в Литву, виїхати туди, а вже з Литви її перемістять в ФРН, на що вона погодилась. Відтак, через мережу „Інтернет" вона передала ОСОБА_11 свої паспортні дані і приблизно через півтора місяця отримала запрошення для приїзду в Литву. Однак, не стала оформляти документи для виїзду за кордон, оскільки її насторожили умови праці, чому вона відмовилась від поїздки і стала уникати контактів по телефону з вищевказаною ОСОБА_15.

Оголошеними в суді показами свідка ОСОБА_22 від 17.02.2010 року / т.3 а.с.2-4 /, яка на досудовому слідстві показала, що в квітні 2009 року вона познайомилась з ОСОБА_15, яка обіцяла легально працевлаштувати її офіціанткою або танцівницею в ФРН із зарплатнею 50-300 євро в день. Після цього, ОСОБА_15 влаштувала їй і ОСОБА_18 зустріч з працедавцем громадянином ФРН ОСОБА_11, який підтвердив реальність їхнього працевлаштування на умовах попередньо обумовлених ОСОБА_15 та зобов'язав їх зайнятись виготовленням візових документів. Знаючи про скрутне матеріальне становище сестер ОСОБА_19 і ОСОБА_20, вона розповіла тим про можливість легального працевлаштування в ФРН офіціантками чи танцівницями, що їх відповідно зацікавило. За деякий час ОСОБА_15 повідомила їй, що окрім роботи танцівниць чи офіціанток, необхідно буде надавати також сексуальні послуги відвідувачам закладу за відповідну плату. Між тим, ОСОБА_15 повідомила, що в разі залучення нею до роботи інших дівчат, вона отримуватиме грошову винагороду в розмірі 500 євро за кожну дівчину, що також було в подальшому підтверджено і ОСОБА_11 Відтак, вона повідомила ОСОБА_20 і ОСОБА_19, що в ФРН необхідно буде займатися проституцією. В липні 2009 року вона організувала зустріч сестрам ОСОБА_19 та ОСОБА_20 з ОСОБА_11, який особисто повідомив, що їх робота полягатиме в наданні оплатних сексуальних послуг, переконував у вигідності такої поведінки, розповідаючи про легкість і доступність збагачення шляхом заняття проституцією. Перебуваючи у скрутному фінансовому становищі вона і дівчата погодилась на запропоновані ОСОБА_11 умови праці. В подальшому, дізнавшись від ОСОБА_11, що дівчатам достатньо буде виготовити польські візи для в'їзду в ФРН, усвідомила, що їх перевезення і працевлаштування в ФРН буде нелегальним і що вони опиняться в повній залежності від ОСОБА_11, а тому звернулась в правоохоронні органи і погодилась на співпрацю по викриттю злочинних дій ОСОБА_11 Під час зустрічі 8.10.2009р. ОСОБА_11 визначив дату від'їзду в ФРН. Після цієї зустрічі, вона повідомила ОСОБА_18, ОСОБА_19 і ОСОБА_20, що їхнє працевлаштування буде нелегальним і вони опиняться в цілковитій залежності від ОСОБА_11 та його спільників, а тому вони вирішили звернутися із заявами в правоохоронні органи.

Оголошеними в суді показами свідка ОСОБА_30 від 18.02.2010 року /т.3 а.с.20-22/, який на досудовому слідстві показав, що він працює інспектором відділу прикордонної служби „Краковець" і 11.10.2009 року в вечірній час на виїзд з України прибув автомобіль, марки „БМВ-735" під керуванням ОСОБА_11, в салоні якого також знаходилося три жінки. Коли дані особи підійшли до кабінки паспортного контролю для оформлення документів, то були затримані працівниками УБОЗ ГУМВСУ у Львівській області.

Окрім невизнання своєї вини підсудними ОСОБА_11, ОСОБА_15, їх вина стверджується й іншими зібраними по справі доказами.

Із заяви гр.гр. ОСОБА_18 і ОСОБА_22 від 11.10.2009 року /т.1 а.с.2/ вбачається, що ОСОБА_18, ОСОБА_22 просять прийняти заходи, щодо невідомих осіб на ім.»я ОСОБА_11 та ОСОБА_15, які ввівши їх в оману, 11.10.2009 року хочуть нелегально перевести їх в Республіку Німеччину для надання сексуальних послуг.

Із заяв гр.гр. ОСОБА_20,ОСОБА_19 від 12.10.2009 року /т.1 а.с.3-4/ з яких вбачається, що ОСОБА_20, ОСОБА_19 просять притягнути до кримінальної відповідальності невідомих осіб на ім.»я ОСОБА_11 та ОСОБА_15, які ввівши їх в оману, 11.10.2009 року хочуть нелегально перевести їх в Республіку Німеччину для надання сексуальних послуг.

З протоколу огляду місця події від 12.10.2009 року /т.1 а.с.25-27/ вбачається, що при огляді автомобіля марки „БМВ-735" державний номерний знак „НОМЕР_2" вилучено з валізи, речі, документи, картки і гроші, в тому числі п'ять мобільних телефонів, ноутбук, трудові договори, паспорти та інше.

З долучених до матеріалів справи трудових договорів від 11.10.2009 року, укладеними між ЗАТ „Cananga Personal Services" і ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_18 /т.1 а.с.11, 17, 52-53, 54/ вбачається, що ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_18 приймаються на роботу танцюристками і масажистками.

З протоколів пред'явлення предметів для впізнання від 14.10.2009 року / т.1 а.с.75-76,84-85, 93-94 / видно, що ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 опізнали свої валізи, які були поміщені в багажний відсік автомобіля марки „БМВ-735" державний номерний знак „НОМЕР_2" під керуванням ОСОБА_11, з яким їх було затримано під час спроби перетину державного кордону.

З копії закордонного паспорта, виданого 30.05.2007 року на ім"я ОСОБА_19 /т.1 а.с.83/ вбачається, що ОСОБА_19 відкрито візу Польським Консулом в м.Львові 13.08.2009 року..

З копії закордонного паспорта, виданого 28.05.2008 року на ім"я ОСОБА_20/т.1 а.с.92/ видно, що Польським Консульством в м.Львові ОСОБА_20 відкрито візу 13.08.2009 року.

З протоколу очної ставки між ОСОБА_18 та ОСОБА_11 від 15.10.2009 року /т.1 а.с.117-119/ видно, що ОСОБА_18 ствердила, що саме ОСОБА_11 втягував її у заняття проституцією у ФРН, а ОСОБА_11 повністю заперечив покази ОСОБА_18

З протоколу виїмки від 02.12.2009 року /т.1 а.с.147/ вбачається, що вилучено матеріали ОТЗ, а саме 6 аудіокасет.

З протоколу виїмки від 24.12.2009 року /т.1 а.с.149/ видно, що вилучено матеріальні носії інформації по оперативному заходу № 2, а саме 9 аудіокасет.

З протоколів за результатами проведення ОТЗ №2 /т.1 а.с.160-161/ вбачається, що відносно ОСОБА_15 проведено ОТЗ.

З висновку судової експертизи комп'ютерної техніки та програмних продуктів № 4171 від 02.02.2010 року /т.2 а.с.7-9/ видно, що в пам'яті жорсткого диску сер. № 1SY5DJP0681243 знайдено файли документів різних форматів та файли зображень, які містять фотографії жінок та відскановані зображення.

З висновку судової експертизи комп'ютерної техніки та програмних продуктів № 4168 від 27.01.2010 року з фототаблицями і додатками до нього / т.2 а.с.13-21/ видно, що в пам'яті досліджуваного мобільного телефону „Motorola" V3re сер. НОМЕР_10, вилученого у ОСОБА_11 виявлено запис номера телефону абонента ОСОБА_18 НОМЕР_4.

З висновку судової експертизи комп'ютерної техніки та програмних продуктів № 4167 від 27.01.2010 року з фототаблицями і додатками до нього /т.2 а.с.25-33/ вбачається, що в пам'яті досліджуваного мобільного телефону „Motorola" V3re сер. НОМЕР_11 та SIM-картки „Ekstra" сер. НОМЕР_12, вилученого у ОСОБА_11 виявлено запис номера телефону абонента ОСОБА_15 НОМЕР_1, ОСОБА_23 НОМЕР_5.

З висновку судової експертизи комп'ютерної техніки та програмних продуктів № 4170 від 28.01.2010 року / т.2 а.с.47-66 / видно, що в пам'яті досліджуваного мобільного телефону V9 сер. НОМЕР_13 та SIM-картки „Vodafone" сер. НОМЕР_14, вилученого у ОСОБА_11 виявлено записи номерів абонентів ОСОБА_23 НОМЕР_5, ОСОБА_15 НОМЕР_1, ОСОБА_18 НОМЕР_6, ОСОБА_22 НОМЕР_7 та отримані смс-повідомлення від абонента ОСОБА_22, в яких вона повідомляє, що дівчата відмовляються їхати самі і просять їх забрати та надіслані смс-повідомлення ОСОБА_22, в яких ОСОБА_11 пропонує зустрітись для обговорення справи.

З висновку судової експертизи комп'ютерної техніки та програмних продуктів № 4166 від 26.01.2010 року /т.2 а.с.70-81/ вбачається, що в пам'яті досліджуваного мобільного телефону „Motorola" V3v сер. НОМЕР_15 та його SIM-картки „Супер Джинс" сер. НОМЕР_16, вилученого у ОСОБА_11 виявлено записи номерів абонентів ОСОБА_15 НОМЕР_1, ОСОБА_15 НОМЕР_8, ОСОБА_18 НОМЕР_6, ОСОБА_22 НОМЕР_7.

З протоколів відібрання зразків для експертного дослідження від 12.12.2009 року, від 15.12.2009 року, від 25.12.2009 року, від 12.01.2010 року /т.2 а.с.87,89,91,93,95/вбачається, що в ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_18, ОСОБА_22 та ОСОБА_15 відібрано зразки їх голосів.

З висновків фоноскопічних експертиз № 112/113 від 27.02.2010 року, № 114/115 від 27.02.2010 року, № 116/117 від 27.02.2010 року, № 118/119 від 27.02.2010 року, № 120/121 від 27.02.2010 року, № 122/123 від 27.02.2010 року, № 124/125 від 27.02.2010 року, № 126/127 від 27.02.2010 року з додатками /т.2 а.с.105-204/ видно, ідентифіковано голоси співрозмовників як голоси ОСОБА_15 та ОСОБА_11 та розшифровано зміст їх розмов про втягнення потерпілих в заняття проституцією в ФРН.

З висновків експертиз матеріалів та засобів відео-звукозапису № 133/134 від 03.03.2010 року, № 131/132 від 02.03.2010 року з додатками /т.2 а.с.235-261/ видно, що ідентифіковано голоси співрозмовників як голоси ОСОБА_11, ОСОБА_22, ОСОБА_19, ОСОБА_18 та розшифровано зміст їх розмов щодо зайняття проституцією в ФРН.

З протоколів огляду речових доказів від 23.02.2010 року, від 22.03.2010 року / т.3 а.с.67-68, 70, 79, 82, 83, 86, 92, 100 /вбачається, що п'ять мобільних телефонів „Motorola", зарядний пристій, ноутбук „Hewlett-Packard" „HP Pavilion", трудові договори та інші речі і документи вилучені у ОСОБА_11

Із запрошення від 18.04.2009 року /т.2 а.с.157/ видно, що громадянин Литовської Республіки ОСОБА_23 зробив запрошення на ім'я ОСОБА_21

З протоколу пред'явлення фотографій для впізнання від 25.03.2010 року /т.3 а.с.167-168/ вбачається, що ОСОБА_21 впізнала ОСОБА_11 як особу, з якою вона зустрічалася в лютому 2009р. в м.Києві і яка пропонувала їй займатися проституцією в клубах розпусти ФРН.

Покликання підсудних ОСОБА_11, ОСОБА_15 про те, що вони не втягували потерпілих в заняття проституцією, суд не бере до уваги, поскільки їх твердження спростовуються зібраними по справі доказами, які знайшли своє підтвердження в суді.

Між тим, в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження така об"єктивна сторона злочину, як як примушування потерпілих до зайняття проституцією з використанням обману та уразливого стану потерпілих, поскільки як ствердили в суді потерпілі ОСОБА_18, ОСОБА_19, підсудні не примушували їх займатися проституцією з використанням обману та уразливого стану, а лише втягували їх в зайняття такою, що підтвердується також оголошеними в судовому засіданні показами потерпілих ОСОБА_20, ОСОБА_21.

Оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудних доведена повністю і їх дії слід кваліфікувати і зокрема: ОСОБА_11 за ст.ст.15 ч.2, 303 ч.2 КК України, поскільки він повторно за попередньою змовою групою осіб вчинив замах на втягнення кількох осіб в заняття проституцією; ОСОБА_15 за ст.ст.15 ч.2, 303 ч.2 КК України, поскільки вона повторно за попередньою змовою групою осіб вчинила замах на втягнення кількох осіб в заняття проституцією.

При призначенні показання ОСОБА_11, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності /т.3 а.с.207/, і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, поскільки його виправлення можливе в умовах здійснення за ним постійного нагляду.

При призначенні покарання ОСОБА_15, суд враховує ступінь тяжкості скоєного нею злочину, особу винної, яка вперше притягається до кримінальної відповідальності /т.3 а.с.211/, позитивно характеризується за місцем проживання /т.3 а.с.216, 219/, має на утримання малолітніх дітей ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_4 /т.3 а.с.215/, працює та вважає при призначенні їй покарання застосувати до неї положення ст.75 КК України та звільнити від відбування призначеного за цим покарання з випробуванням, поскільки її виправлення можливе без реального відбування покарання.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

п р и с у д и в :

Визнати винним та засудити ОСОБА_11 за ст.ст.15 ч.2, 303 ч.2 КК України на чотири роки і один місцяць позбавлення волі.

Визнати винною та засудити ОСОБА_15 за ст.ст.15 ч.2, 303 ч.2 КК України на чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_15 від відбування призначеного покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк тривалістю два роки.

На підставі ст.76 КК України зобов»язати ОСОБА_15 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання або роботи та періодично з»являтися в органи кримінально-виконавчої існпекції для реєстрації.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_11 - тримання під вартою, а ОСОБА_15 - підписку про невиїзд - залишити без змін.

Строк відбуття покарання ОСОБА_11 рахувати з 11.10.2009 року, тобто з моменту його затримання і взяття під варту /т.1 а.с.37-41/.

Речові докази по справі: п'ять мобільних телефонів, зарядний пристрій /а.с.69 т.3/, ноутбук з сумкою /а.с.71 т.3/, шкіряний футляр з калькулятором, батарейки, калькулятор, дві підсвіти для клавіатури, пульт від ноутбуку, інструкцію до ноутбуку, футляр зі 6 ключами, дистанційний пульт, ліхтарик, носій інформації, візитки /а.с.80-81 т.3./, банківські та інші документи німецькою мовою, візитки, чек, копію протоколу про адміністративне правопорушення, роз'яснення прав, банківські роздруківки, ксерокопію паспорта на земельну ділянку, письмову відповідь /а.с.84-85 т.3/, автомобільний телефон та зарядний пристрій до нього, електроавтолампу, візитки, цифровий фотоапарат, картку гостя, фіскальні чеки і квитанції /а.с.87-88 т.3/, паспорт громадянина ФРН на ім'я ОСОБА_11, посвідчення особи ОСОБА_11, техпаспорт на автомобіль НОМЕР_2, техпаспорт на автомобіль НОМЕР_9, додаток до адміністративного протоколу, 6 фіскальних чеків, 7 банківських карток, 12 дисконтних карток, 6 сервісних карток, таксофонну картку, ключ, візитки, використані картки поповнення рахунку /а.с.98-99 т.3/, закордонний паспорт громадянина Російської Федерації на ім'я ОСОБА_11, аркуш вибуття, годинник, ланцюжок, 3 монети, пару шнурівок, ремінь /а.с.100-101 т.3/ автомобіль „BMW 735" д.н.з. НОМЕР_2 - повернути ОСОБА_11; трудові договори, бланки трудових договорів, копії запрошень /а.с.84-85 т.3/, матеріали легалізації ОТЗ, а саме протоколи за результатами ОТЗ №2, 9 аудіокасет, 2 відеокасети /а.с.102 т.3/, запрошення, конверт, інтернет-переписку /а.с.165 т.3/ - залишити при справі.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом 15 днів з моменту його проголошення, а засудженими - в той же строк з моменту вручення копії вироку через Залізничний районний суд м.Львова.

Суддя підпис

з оригіналом згідно

С у д д я :