36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

24.06.2008                                                                                Справа №11/228

м. Полтава

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру електрозв"язку № 4 (м. Лубни) Полтавської філії , вул. Радянська, 1/5, м. Лубни, Полтавська область, 37500

до  Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області, вул.Шкільний, 4, м. Полтава, 36003

про визнання нечинним та скасування Припису вих № 200/1-12/507 від 28.03.08р. Державної інспекції з контролю за цінами у Полтавській області про усунення виявлених порушень

Суддя  Босий В.П.

Секретар Жорняк Т.С.

Представники:

від позивача:  Коломієць С.В., дов. від 10.01.2008р.

від відповідача:  Куць О.О., дов. від 10.04.2006р.

Склад суду змінено на підставі ухвали голови господарського суду Полтавської області від 23.06.2008р. згідно ст. 26 КАС України.

Обставини справи: Розглядається позов  про скасування Припису вих № 200/1-12/507 від 28.03.08р. Державної інспекції з контролю за цінами у Полтавській області про усунення виявлених порушень.

Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягає.

Відповідач  в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Державною інспекцією з контролю за цінами в Полтавській області (відповідач) з 14 по 26 лютого 2008 року було проведено планову  перевірку позивача  на предмет дотримання встановленого порядку застосування Граничних тарифів на загальнодоступні (універсальні) телекомунікаційні послуги та тарифів на надання в користування каналів електрозв"язку операторів телекомунікацій, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку цих послуг. За результатами перевірки складно Акт № 000537 від 26.02.2008р., в якому зазначається, що в порушення ст. 32 Закону україни "Про телекомунікації" від 18.11.2003р. та ст. 31 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою КМУ від 09.08.2005р. № 720 з абонентів (юридичні та фізичні особи) Цех № 8 стягував плату за роздруківку розмов по місту та міжмісту за договірними тарифами. Внаслідок вказаного порушення сума необгрунтовано отриманої виручки за період березень 2007р. - лютий 2008 р. склала  2119,26 грн.

Позивач вважає, що  відповідач неправомірно виніс припис, оскільки вільні ціни визначаються суб"єктами господарювання самостійно, згідно ст. 6 Закону України "Про ціни та ціноутворення". Вказує, що стягнення плати за надання розшифровок та надання послуг з розшиврування тривалості  та напрямку телефонних дзвінків за заявою абонента належить до додаткових телекомунікаційних послуг, вартість яких встановлюється внутрішніми актами Товариства та не належить до сфери державного регулювання.

             Дослідивши матеріали справи, оцінившинорми чинного законодавства, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позову, виходячи з наступного.

          Пунктом 16  ст. 32 Закону України "Про телекомунакації" чітко передбачено право споживача на     безоплатне   отримання   від   оператора,   провайдера телекомунікацій  рахунків  за надані телекомунікаційні послуги.

          Статтею 31 "Правил наданя та отримання телекомунікаційних  послуг", затвердежних постановою КМУ від 09.08.2005р. за № 720   передбачено право споживача на  безоплатне отримання від  оператора,  провайдера рахунків  за надані   телекомунікаційні   послуги.

          Позивач  в обгрунтування позовних вимог посилається на  те, що державному регулюванню підлягають тарифи на загальнодоступні ціни та тарифи на надання в користування каналів електрозв"язку операторів телекомунікацій, які займають монопольне становище на ринку цих послуг.  Однак  в даному випадку мова о тарифах  взагалі не йде, мова йде про  безоплатне отримання  телекомунікаційних послуг.

          

          Отже, позивачем було допущено порушення норм чинного законодавства, а тому відповідачем було правомірно прийнято Припис від 28.03.2008р.  

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом  їх переконливості. Згідно вимог статті 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Згідно зі ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд має перевірити, чи використовувались повноваження суб'єкта владних повноважень з тією метою, з якою вони надані; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); неупереджено; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність оскарженого рішення, а тому позов  задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 69-71, 86, 94 158-163  та п. 6 р. VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

          Відмовити в задоволенні позовних вимог  Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру електрозв"язку № 4 (м. Лубни) Полтавської філії   до Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                    Босий В.П.