РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт-2005»

До                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна адвокатська

                       компанія «Жарков і Синиченко»

про                  стягнення 89989,12 грн.

Суддя   В.С. Катрич

Представники:

Від  позивача             представник - Омельченко Ю.К.  (дов. вих. № 38 від 23.05.2008р.)

Від відповідача          представник –Михалюк Р.О.(дов. вих. № б/н від 21.07.08)

Обставини справи :

          Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 70350,00 грн. перерахованих позивачем на рахунок відповідача коштів за договором доручення № 1/31-01 від 31.07.2006р., у зв’язку з невиконанням відповідачем  взятих на себе зобов’язань в строк передбачений спірним договором та 888,58 грн. пені, 18750,54 грн. штрафу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.04.2008р. розгляд справи був призначений на 30.05.2008р.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 30.05.2008р. розгляд справи був відкладений на 17.07.2008р., у зв’язку з неподанням витребуваних доказів.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 17.07.2008р., розгляд справи був відкладений на 15.08.2008р., у зв’язку з неподанням витребуваних доказів.

У судове засідання, призначене на 15.08.2008р. з’явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заявив клопотання про відкладення  розгляд справи для надання можливості ознайомитися з матеріалами справи.

В розпорядженні суду немає доказів звернення позивача з клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Немає також доказів того. що на звернення відповідача з таким клопотанням суд відмовив у задоволенні.

З огляду на викладене, суддя, розглянувши клопотання відповідача, відмовив в його задоволенні, посилаючись на те, що справа неодноразово відкладалася, а отже у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та надання відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів.

Представник відповідача вимоги ухвали суду не виконав, витребуваних судом документів не надав.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ :

31.07.2006р. між ТОВ «СОФТ-2005»- «довіритель»та ТОВ «Міжнародна адвокатська компанія Жаріков і Синиченко»- «повірений»був укладений договір доручення № 1/31-01, відповідно до умов якого «довіритель»доручив, а «повірений»прийняв на себе обов’язок від імені і за рахунок «довірителя»здійснити, в інтересах останнього необхідний комплекс юридичних дій, пов’язаних з процедурою юридичного оформлення правовстановлюючих документів по реконструкції об’єкта нерухомості, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Гайдара, 6 та зареєструвати цей об’єкт в БТІ, а «довіритель»в свою чергу зобов’язався сплатити повіреному винагороду на умовах та порядку передбаченому цим договором.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що винагорода «повіреним»зобов’язань за цим договором складає 70700,00 грн.

Згідно з п.2.2 договору, «довіритель»сплачує авансу у розмірі 50 відсотків від загальної суми, а саме 35350,00 грн. до початку виконання робіт на протязі 3-х банківських днів після підписання даного договору.

25 відсотків від загальної суми договору, а саме 17675,00 грн. сплачується після отримання ухвали суду про призначення слухання справи стосовно п.1.1 цього договору (п.2.3 договору).

25 відсотків від загальної суми договору, а саме 17675,00 грн. сплачується після реєстрації даного об’єкта нерухомості в БТІ.

Відповідно до п.4.2 договору «повірений»зобов’язався виконати доручення довірителя в термін до шести календарних місяців з моменту отримання попередньої оплати послуг з п.2.2 та отримання необхідних для виконання доручення документів.

Як свідчать матеріали справи, сторонами по договору була підписана додаткова угода № 1 від 06.03.2007р. до договору доручення № 1/31-01 від 31.07.2006р., якою сторони погодили, що винагорода за виконання «повіреним»зобов’язань за цим договором збільшується на 35000,00 грн. і сплачується «довірителем»протягом 3-х банківських днів після підписання даної угоди.

Пунктом 2 додаткової угоди передбачено, що «повірений»зобов’язався зареєструвати об’єкт нерухомості, що є предметом спірного договору до 25.04.2007р.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перерахував на рахунок відповідача 70350,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 09.08.2006р. на суму 20000,00 грн., від 12.09.2006р. на суму 15350,00 грн., від  07.03.2007р. на суму 35000,00 грн. (копії в матеріалах справи).

Відповідач власні зобов’язання по спірному договору не виконав належним чином, комплекс юридичних дій, пов'язаних з процедурою юридичного оформлення правовстановлюючих документів по реконструкції об’єкта нерухомості, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Гайдара, 6 та реєстрацію вказаного об’єкту в БТІ не здійснив.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не надав суду доказів виконання власних зобов’язань по спірному договору, зокрема, реєстрації спірного об’єкту нерухомості до 25.04.2007р.

Умовами договору сторони погодили, що «довіритель»має право відмовитися від договору та вимагати від «повіреного»повернення грошових коштів у випадку якщо «повірений» виконує взяті зобов’язання так повільно, що існує явна загроза невиконання їх у встановлений термін.

Пунктом 8.4 договору передбачено, що сторона, яка відмовляється від договору має повідомити другу сторону про відмову від договору не пізніше як за один місяць до його припинення.

Як свідчать матеріали справи, позивач направив на адресу відповідача повідомлення про розірвання з 22.02.2008р. договору доручення № 1/31-01 від 31.07.2006р., у зв’язку з невиконанням повіреним взятих на себе зобов’язань в строк передбачений спірним договором та повернути довірителю перераховані кошти протягом 3-х банківських днів, після розірвання договору (копія повідомлення в матеріалах справи), відповідач відповіді не надав, кошти позивачу не повернув.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу (ч. 1 ст. 206 ГК України).

Відповідно до ст. 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Згідно зі ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 3 ст. 612 ЦК України передбачено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач не виконав власні зобов’язання у встановлений договором строк, а внаслідок прострочення відповідачем виконання зобов'язання втратило інтерес для позивача та позивач повідомив відповідача про розірвання договору з 22.02.2008р., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 70350,00 грн. перерахованих позивачем коштів правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просить суд стягнути з відповідача 888,58 грн. пені, 18750,54 грн. штрафу.

Пунктом 6.5 договору передбачено, що у випадку несвоєчасного повернення грошових коштів, що передбачено в п.3.2.5 цього договору, «повірений»несе відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що розраховується від суми договору та нараховується за кожен день прострочки.

Пунктом 3.2 договору передбачені права повіреного, зокрема, право відмовитися від виконання зобов’язань по договору та повернути «довірителю»все отримане по ньому без сплати штрафних санкцій, якщо протягом 7 днів з моменту набрання чинності цим договором «повіреному»стало відомо про неможливість виконання взятих на себе зобов’язань. Повернення грошових коштів здійснюється у термін не більше 3-х робочих днів з моменту, коли «повіреному»стало відомо про неможливість виконання зобов’язань. У випадку відмови від виконання доручення у строк починаючи з 8-го дня від дня набрання чинності цим договором повернення грошових коштів здійснюється у 3-денний строк від направлення «довірителю»повідомлення про відмову від виконання доручення, а також «повірений» сплачує штрафні санкції, передбачені цим договором.

З огляду на викладене, оскільки зі змісту спірного договору вбачається лише стягнення пені, у випадку несвоєчасного повернення грошових коштів, що передбачено в п.3.2.5 цього договору, а вказаним пунктом передбачено лише випадок відмови від виконання зобов’язань саме відповідачем, та враховуючи те, що в даному випадку позивач відмовився від виконання зобов’язань відповідачем, у зв’язку з невиконанням останнім взятих на себе зобов’язань в строк передбачений спірним договором, тому вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 888,58 грн. не правомірна та не підлягає задоволенню.

Пунктом 3 додаткової угоди № 1 від 06.03.2007р. до договору доручення № 1/31-01 від 31.07.2006р. передбачено, що за несвоєчасне виконання п.2 даної угоди, а саме реєстрації об’єкту нерухомості, що є предметом даного договору в БТІ у строк до 25.04.2007р., «повірений»сплачує штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від загальної суми договору, що складає 105700,00 грн.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів реєстрації об’єкту нерухомості, що є предметом даного договору в БТІ у строк до 25.04.2007р., тому вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 18750,64 грн. правомірна та підлягає задоволенню.

Відповідач відзив на позов, доказів виконання власних зобов’язань у встановлений договором строк суду не надав, позовні вимоги не оскаржив.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 70350,00 грн. перерахованих позивачем на рахунок відповідача коштів на виконання умов договору доручення № 1/31-01 від 31.07.2006р. та 18750,54 грн. штрафу, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково. В іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.   

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 651 ЦК України, ст.ст. 188, 193, 206 ГК України, ст.ст. 33, 49, 75, 82- 85 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна адвокатська компанія Жаріков і Синиченко»(04050, м.Київ, вул. Мельникова, 2/10; код ЄДРПОУ 34003774) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт-2005»(01033, м.Київ, вул. Гайдара, 6; код ЄДРПОУ 33226236) 70350 (сімдесят тисяч триста п’ятдесят) грн. перерахованих коштів, 18750 (вісімнадцять тисяч сімсот п’ятдесят) грн. 54 коп. штрафу, 891 (вісімсот дев’яносто одна) грн. 01 коп. державного мита, 109 (сто дев’ять) грн. 12 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.    

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Дата підписання: 28.08.2008р.