25.09.2013 Суддя: Зайченко С. В.

Справа № 2-2367/11

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

25 вересня 2013 року Центрально-Міський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі:

Головуючого - судді Зайченко С.В.,

при секретарі Бабець О.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горлівка Донецької області позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення суми авансу та неустойки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій зазначає, що вона мешкала з чоловіком за адресою АДРЕСА_1. (це двокімнатна квартира).Так як будинок був у аварійному стані, то квартири нашого будинку викупила відповідачка ОСОБА_4 за допомогою ОСОБА_6.

Позивач вирішила продати квартиру після розлучення з чоловіком, ОСОБА_6 пропонував їй знайти однокімнатну квартиру, якщо вона продасть йому квартиру.

Відповідач - ОСОБА_4 обіцяла позивачці знайти квартиру, та знайшла квартиру, що знаходиться за адресою:АДРЕСА_2.Вказана квартира належала ОСОБА_5.

Позивачка погодившись купувати вищезазначену квартиру, при цьому відповідачка обіцяла позивачці поставити нові вікна в квартирі, але для того, щоб відбулася угода між позивачкою - ОСОБА_1 та ОСОБА_5, ОСОБА_4 - попросила у позивачки аванс.

1 жовтня 2010 року між позивачкою та відповідачкою була укладена угода про аванс, згідно якої ОСОБА_1 оплатила аванс ОСОБА_4 в розмірі 50000,00 грн. в рахунок майбутньої покупки квартири , що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності № 1940, від 08.12.2005 року, видане Відділом обліку, розподілу і приватизації житлового фонду міської ради згідно з рішенням виконкому №1343 від 07.12.2005 року, свідоцтва про право на спадщину видане Другою Горлівською державною нотаріальною конторою 05.09.2008 року, за реєстром № 3158.

Пунктом 3 указаної Угоди про аванс передбачено порядок взаєморозрахунків встановлено такий: у випадку не оформлення договору купівлі-продажу до 28.12.2010 року з вини ОСОБА_4, що отримана аванс, вона повертає позивачці - ОСОБА_1 аванс в розмірі 50000,00 грн., та сплачує, як неустойку 50000,00 грн., у разі не оформлення договору купівлі-продажу з вини позивачки сума авансу в розмірі 50000,00 грн. залишається у відповідачки - ОСОБА_4, замість неустойки.

Згодом позивачці стало відомо, що вищезазначена квартира - знаходиться під арештом, тому угода про купівлю-продаж квартири - не може відбутися.

За таких умов позивач просила відповідачку - ОСОБА_4 повернути отримані грошові кошти, проте вона відмовилась.

Вищезазначені обставини і стали підставою звернення позивачки до суду з позовними вимогами:

Ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачки - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на її користь суму авансу в розмірі 50000,00 грн. і неустойку в сумі 50000,00 грн., а всього 100000,00 грн. солідарно.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги та вищезазначене.

Відповідач ОСОБА_4 та її представник позовні вимоги не визнали, надали письмові заперечення, зазначивши, що під час укладання угоди про аванс позивачка їй ніякі грошові кошти не передавала, та що в подальшому арешт з квартири, що знаходиться за адресою:АДРЕСА_2 - було знято.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до наступного.

Згідно ч.1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно ст..41 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

ОСОБА_4 діяла від імені ОСОБА_5 на підставі довіреності, посвідченої Третьою Горлівською державною нотаріальною конторою10.09.2008 року, за реєстром № 2-4303.

Відповідно до ч.1,3 ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 238 ЦК України, представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє.

Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

1 жовтня 2010 року між позивачкою - ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_4, що діяла від імені ОСОБА_5 була укладена угода про аванс, згідно якої ОСОБА_1 оплатила аванс ОСОБА_4 в розмірі 50000,00 грн. в рахунок майбутньої покупки квартири , що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності № 1940, від 08.12.2005 року, видане Відділом обліку, розподілу і приватизації житлового фонду міської ради згідно з рішенням виконкому №1343 від 07.12.2005 року, свідоцтва про право на спадщину видане Другою Горлівською державною нотаріальною конторою 05.09.2008 року, за реєстром № 3158.

Пунктом 3 указаної Угоди про аванс передбачено порядок взаєморозрахунків встановлено такий: у випадку не оформлення договору купівлі-продажу до 28.12.2010 року з вини ОСОБА_4, що отримана аванс, вона повертає позивачці - ОСОБА_1 аванс в розмірі 50000,00 грн., та сплачує, як неустойку 50000,00 грн., у разі не оформлення договору купівлі-продажу з вини позивачки сума авансу в розмірі 50000,00 грн. залишається у відповідачки - ОСОБА_4, замість неустойки.

Згідно з ст. 239 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Таким чином, за виконання зобов'язань взятих на себе ОСОБА_4 перед ОСОБА_1 слід нести відповідальність ОСОБА_5, оскільки ОСОБА_4 діяла від імені ОСОБА_5 на підставі довіреності посвідченої Третьою Горлівською державною нотаріальною конторою10.09.2008 року, за реєстром № 2-4303.

Судом встановлено, що договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 між позивачкою та відповідачем укладено не було, що не оспорюється сторонами.

Також, обидві сторони визнають той факт, що квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 станом на 28.12.2010 року - була арештована.

Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Крім того, в матеріалах справи присутня копія договору купівлі-продажу квартири що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 29.06.2011року( а.с. 53).

Згідно зі ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Виходячи із вищезазначеного, можна зробити висновок, що зобов'язання щодо продажу квартири ОСОБА_1 з боку ОСОБА_5 не було виконано належним чином.

Згідно з ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.4 ст.203 ЦК України встановлено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Відповідно до ч.1 ст.209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Ст.657 ЦК визначає, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Сторонами було дотримано вимоги закону щодо письмової форми правочину, нотаріальному посвідченню та державній реєстрації; угода про аванс, в рахунок майбутньої покупки квартири від 01.10.2010 року посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_7 та зареєстрованому в реєстрі за № 1595, тому даний правочин є дійсним.

На підставі вищезазначеного аванс в розмірі 50 000,00 гривень підлягає поверненню позивачу відповідачем ОСОБА_5 , оскільки договір купівлі-продажу квартири так і не було укладено.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України зобов'зання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до п. 3 Угоди про аванс, сторонами був обраний вид забезпечення зобов'язання у вигляді неустойки в розмірі 50 000,00 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 570 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно з ч. 1,2 ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, у позивачки виникло право на отримання від відповідача ОСОБА_5 суми неустойки в розмірі 50 000,00 гривень через невиконання зобов'язання.

В частині позовних вимог до ОСОБА_4 слід відмовити, оскільки вона не є стороною правочину.

Питання судових витрат слід вирішити в порядку ст.. 88 ЦПК України. Керуючись ст. ст.. 209, 213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення суми авансу та неустойки - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 суму авансу в розмірі 50 000, 00 (п'ятдесят тисяч ) гривень.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 суму неустойки в розмірі 50 000, 00 (п'ятдесят тисяч ) гривень.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення суми авансу та неустойки - залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі - 1 000,00 (одна тисяча )гривень.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 (сто двадцять) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С. В. Зайченко