30.09.2013

ЄУН 331/7427/13-к

Провадження № 1-кп/331/513/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 30» вересня 2013 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі:

Головуючого - судді Клименко Л.В.

при секретарі судового засідання Владиченко І.В.

за участю: прокурора Куропати І.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжі обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, освіта – професійно-технічна, сімейний стан -одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, який має судимості:

- 28.02.2001 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 143 КК України (1960 року) до 2 років позбавлення волі, встановлено випробувальний терміном на 2 роки;

- 22.06.2001 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 140, ст. 43 КК України (1960 року) до 2 років 1 місяця позбавлення волі; звільнений 12.09.2002 року умовно-достроково, невідбутий строк 08 місяців 13 днів;

- 14.11.2003 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ст. ст. 70, 71 КК України до 5 років 8 місяців позбавлення волі;

- 20.09.2004 року Павлоградським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі; 12.03.2008 звільнений умовно-достроково, невідбутий строк: 01 рік 04 місяці 26 днів;

- 19.02.2009 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. ст. 70, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; звільнений 28.12.2011 року із заміною на виправні роботи на строк 1 рік 04 місяці, 23 дня з відрахуванням 20 % заробітної плати;

- 27.06.2013 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 190, ст. ст. 71, 72 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі з випробувальним терміном на 2 роки;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пред'явленого обвинувачення, ОСОБА_1, який раніше неодноразово був засуджений за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена в установленому законом порядку, перебуваючи на іспитовому строку за вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27.06.2013 року, на шлях виправлення та перевиховання не став, відповідних висновків для себе не зробив та знову вчинив кримінальне правопорушення на території Жовтневого району м. Запоріжжя за наступних обставин.

Так, 30.08.2013 року, приблизно о 17 годині 40 хвилин, ОСОБА_1, маючи умисел на носіння кастету без передбаченого законом дозволу, знаходячись на території парку «Піонерів», розташованого по вул. Анголенко в м. Запоріжжі, знайшов під лавкою кастет, який став носити при собі для самозахисту.

31.08.2013 року о 13 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись на зупинці громадського транспорту «вул. Анголенко» в м. Запоріжжі, був зупинений співробітниками міліції, які в присутності двох понятих, провели огляд останнього, в ході якого, в правій кишені його брюк був виявлений та вилучений металевий предмет, який згідно висновку експерта № 200 від 02.09.2013 року є холодною зброєю, а саме кастетом, який відноситься до типу не клинкової простої ударно-дробильної холодної зброї, виготовленої саморобним способом, який ОСОБА_1 знайшов за вищевказаних обставин та носив при собі без передбаченого законом дозволу.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразилися у незаконноу носінні кастету без передбаченого законом дозволу, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 263 КК України.

Під час досудового розслідування, 10 вересня 2013 року між прокурором прокуратури Жовтневого району м. Запоріжжя Черкасенко І.І. та підозрюваним у кримінальному провадженні ОСОБА_1, на підставі вимог ст. ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості, яка відповідно до ч. 1 ст. 474 КПК України разом з обвинувальним актом направлена до суду.

Виходячи зі змісту даної угоди, прокурор Черкасенко І.І. та підозрюваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останнього за ч. 2 ст. 263 КК України, ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Згідно даної угоди, сторони погодилися на призначення покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців, на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом частково приєднати невідбутої частини покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27.06.2013 року, призначити остаточне покарання у вигляді 2 (двох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі, обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в залі судового засідання, та стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта по проведенню криміналістичної експертизи в сумі 469,44 гривень і останній погодився на його призначення. Також вказаною угодою передбачені наслідки її укладання та затвердження, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно із ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_1 цілком розуміє права, визначені йому п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Також в підготовчому судовому засіданні обвинувачений беззастережно визнав свою вину та надав суду згоду на призначення узгодженого покарання.

В судовому засіданні суд переконався в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, зокрема вимогам ст. 65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Підстав для відмови в затвердженні угоди, судом не встановлено.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором прокуратури Жовтневого району м. Запоріжжя Черкасенко І.І. та підозрюваним ОСОБА_1 і призначення останньому, узгодженого сторонами виду та міри покарання.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 10 вересня 2013 року, укладену між прокурором прокуратури Жовтневого району м. Запоріжжя Черкасенко Іриною Ігорівною та підозрюваним ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України і призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднати невідбутої частини покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27.06.2013 року призначити остаточне покарання у вигляді 2 (двох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

Застосувати відносно засудженого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту у залі судового засідання.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з 30 вересня 2013 року.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта по проведенню криміналістичної експертизи в сумі 469,44 гривень.

Речовий доказ:

- кастет, переданий на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів Жовтневого РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, відповідно до квитанції № 271064 від 03.09.2013 року - підлягає знищенню (т. 2 а.с. 20-21).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, а саме:

- обвинуваченим, його захисником, законним представником - виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором - з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Л.В. Клименко