ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 8/205 | 04.09.08 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальнісю "Овертранс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ековтор"
про стягнгення 7624,75 грн.
Суддя В.С. Катрич
Представники:
Від позивача не з`явились
Від відповідача представник - Вашуленко В.М. за дов. від 11.08.08
Обставини справи :
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 7142,53 грн., що становить заборгованість за договором транспортного перевезення № 16/10-1 від 16.10.2007р. та 414,12 грн. пені, 68,10 грн. трьох відсотків річних.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.06.2008р. розгляд справи був призначений на 31.07.2008р.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.07.2008р. розгляд справи був відкладений на 04.09.2008р.
У судове засідання, призначене на 04.09.2008р. з’явився представник відповідача. Представник позивача у судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Через канцелярію суд від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, а також повідомлялося, що відповідач перерахував на рахунок позивача суму основного боргу в розмірі 7142,53 грн., тому в цій частині просить суд припинити провадження у справі, в частині ж стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 482,22 грн. та судових витрат позивач підтримав позовні вимоги, просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні наголосив на тому, що відповідач перерахував на рахунок позивача суму основного боргу в розмірі 7142,53 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 340 від 08.07.2008р., тому просить суд припинити провадження у даній справі.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –
ВСТАНОВИВ :
16.10.2007р. між ТОВ «Овертранс»- «перевізник»та ТОВ «Ековтор»- «замовник»був укладений договір транспортного перевезення № 16/10-1, відповідно до п.2.1 якого «перевізник»зобов’язався організувати перевезення вантажів «замовника», а «замовник»зобов’язався своєчасно оплачувати здійснене перевезення.
Згідно заявки відповідача № 56 від 30.11.2007р. позивач здійснив перевезення вантажу за маршрутом м.Біла Цекрва –Вocholt, D-46395 (Германія), автомобілем –ВС 1402 АВ/ВС 0263 ХХ, вартість фрахту 950 євро, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною № 0480170 (копії в матеріалах справи).
Таким чином, позивач виконав власні зобов’язання належним чином.
Як свідчать матеріали справи, позивач вистави відповідачу рахунок № 1221 від 12.12.2007р. на суму 7142,53 грн. (копії в матеріалах справи).
Пунктом 4.2 договору передбачено, що сума, що підлягає сплаті за перевезення узгоджується між сторонами у кожному окремо взятому випадку і зазначається в заявці на перевезення.
Згідно з пунктом 4.1 договору, «замовник»оплачує послуги надані «перевізником»шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок «перевізника»не пізніше 5-ти банківських днів після отримання рахунку «перевізника», оформленого на підставі товарно-транспортних документів, якщо заявкою не обумовлено інше.
Відповідач не виконав власні зобов’язання належним чином, у встановлений договором строк за надані послуги з перевезення не розрахувався.
Станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 7142,53 грн.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.
Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як свідчать матеріали справи, відповідач здійснив розрахунок за надані послуги з перевезення лише 08.07.2008р., що підтверджується платіжним дорученням № 340 від 08.07.2008р. (в матеріалах справи).
Таким чином, враховуючи те, що відповідач перерахував на рахунок позивача суму основного боргу в розмірі 7142,53 грн., тому в цій частині слід припинити провадження у справі, у відповідності до п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки відсутній предмет спору.
Однак, враховуючи те, що відповідач перерахував суму основного боргу з порушенням встановленого строку для здійснення оплати за послуги з перевезення, як то передбачено п.4.1 договору, та лише після звернення позивача до суду з позовом, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 414,12 грн. пені та 68,10 грн. трьох відсотків річних підлягають задоволенню, з наступних підстав:
Пунктом 4.5 договору передбачено, що за прострочення сплати платежів по договору «замовник»сплачує «перевізникоі»пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 414,12 грн. пені за період з 24.12.2007р. по 17.04.2008р. правомірна та підлягає задоволенню.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.
При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.
Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору транспортного перевезення № 16/10-1 від 16.10.2007р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість наданих послуг у встановлений договором строк, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем трьох відсотків річних у розмірі 68,10 грн., зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 68,10 грн. правомірна та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи те, що відповідач на день розгляду справи перерахував на рахунок позивача суму основного боргу в розмірі 7142,53 грн., тому в цій частині слід припинити провадження у справі, в частині стягнення з відповідача 414,12 грн. пені та 68,10 грн. трьох відсотків річних слід задовольнити позов.
Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 33, 49, 75, 80, 82- 85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ековтор" (04074, м.Київ, вул. Шахтарська, 5; код ЄДРПОУ 32205993) на користь Товариства з обмеженою відповідальнісю "Овертранс" (81100, Львівська область, м.Пустомити, вул. Грушевського, 23; поштова адреса: 79053, м.Львів, а/с 412; код ЄДРПОУ 30626867) 414 (чотириста чотирнадцять) грн. 12 коп. пені, 68 (шістдесят вісім) грн. 10 коп. трьох відсотків річних, 102 (сто дві) грн. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В частині стягнення з відповідача 7142,53 грн. припинити провадження у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя | В.С. Катрич |
Дата підписання: 11.09.2008р.