Судове рішення #3240266
44/206

 


ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34



РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  44/206


01.10.08


За позовом     Товариства з обмеженною відповідальністю «Аптека Біокон»

до                      Товариства з обмеженною відповідальністю «Меркурій»

про                    стягнення 72 578,29 грн.

Суддя  Чеберяк П.П.


Представники:


Від позивача

Яворська А.А. - представник

Від відповідача

не з'явився


          


ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача                          60 134, 08 грн. боргу, 2 348, 59 грн. пені, 6 013, 41 грн. штрафу, 295,10 грн. - 3% річних, 1 262, 82 грн. збитків від інфляції, 1 174, 29 грн. процентів за користування чужими коштами та 1350, 00 грн. витрат,. зроблених на оплату юридичних послуг.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки представника суд не повідомив.

  Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).     

Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -


ВСТАНОВИВ:

23.01.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аптека Біокон»(постачальником)  та Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркурій»(покупцем) був укладений договір поставки товару №0043/06, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов’язався поставити та передати у власність/повне господарське відання лікарські засоби та вироби медичного призначення, а покупець зобов’язався прийняти вказаний товар та своєчасно здійснювати його оплату за на умовах даного договору.

Згідно п.3.1 договору платежі за поставлений товар проводяться покупцем в терміни, зазначені у видатковій накладній.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар згідно видаткових накладних №2386786 від 18.03.2008р., №2386785 від 19.03.2008р., №2390810 від 21.03.2008р., №2390811 від 21.03.2008р., №2395885 від 26.03.2008р., №2395886 від 26.03.2008р., №2410966 від 10.04.2008р., №2410989 від 10.04.2008р., №2410990 від 10.04.2008р., №2416214 від 15.04.2008р., №2416215 від 15.04.2008р., №2425907 від 24.04.2008р., №2425908 від 24.04.2008р., №2430511 від 06.05.2008р., №2430512 від 06.05.2008р., №2440167 від 19.05.2008р., №2440168 від 19.05.2008р., №2444888 від 21.05.2008р., №2444889 від 21.05.2008р. на загальну суму                          64 376,24 грн.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково. На день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 60 134, 08 грн.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (ст. 712 ЦК України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного  кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача індексу інфляції в сумі 1262,82 грн. та 3% річних у сумі 295,10 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 549, 614, 624 ЦК України, та п.п. 7.2., 7.3. Договору №0043/06 від 23.01.2006р. і вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11.96р. №542/96-ВР у зв’язку із просточенням оплати за отриманий товар з вини відповідача, останній повинен сплатити пеню у розмірі 0,7% від заборгованої суми за кожний день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ та штраф в розмірі 10% від суми несплаченої в строк за отриманий товар.

Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 2348,59 грн. та штрафу у розмірі 6013,41 грн. підлягають задоволенню.

Згідно з ч.3 ст.692,   ЦК України, ч.6 ст.231 ГК України відповідач зобов’язаний сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі облікової ставки НБУ зза весь час користування грошовими коштами. Вимоги позивача в частині стягнення процентів за користування чужими коштами у сумі 441,78 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Аналогічної позиції дотримується й Вищий господарський суд Україні в листі від 14.07.2004, № 01-8/1270 “Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 р. щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України”та Верховний Суд України в постанові від 01.10.2002 р. у справі N 30/63.

Таким чином, статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником.

          Разом з тим, позивачем не надано доказів того, що надання юридичних послуг здійснювалося не юристом, а саме адвокатом.

          Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат, що були сплачені за юридичні послуги, у розмірі 1 350, 00 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.                    

На підставі викладеного та керуючись  ст. ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -


В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальності «Меркурій»(04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 11, к.108, 04000, м. Київ, пр-т Перемоги, 106/2, код ЄДРПОУ 31175806) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека Біокон»(02098, м.Київ, вул. Березняківська, 29, код ЄДРПОУ 30263519) 60134 (шістдесят тисяч сто тридцять чотири) грн. 08 коп. основного боргу, 1262 (одна тисяча двісті шістдесят дві) грн. 82 коп. збитків від інфляції, 2348 (дві тисячі триста сорок вісім) грн. 59 коп. пені, 295 (двісті дев’яносто п’ять) грн. 10 коп. 3% річних, 1174 (одна тисяча сто сімдесят чотири) грн. 29 коп. процентів за користування чужими коштами, 6013 (шість тисяч тринадцять) грн. 41 коп. штрафу, 712 (сімсот двадцять)  грн. 28 коп. держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.


Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.





Суддя                                                                       П.П.Чеберяк





          Дата підписання рішення 27.10.2008р.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація