ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 49/200 | 24.09.08 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакофарба ЛТД»
До Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»
Про стягнення 649,72 грн.
Суддя Митрохіна А.В.
Представники сторін:
Від позивача Бровдій Ю.В. –за дов. № 01/2008 від 01.03.2008
Від відповідача Донченко О.Г. –за дов. № 38 від 08.01.2008
Рішення прийнято з дотриманням вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошувалась перерва.
Обставини справи:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 649,72 грн. заборгованості, з яких 614,33 грн. сума основного боргу, 35,39 грн. пені, крім того 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У відповідності до вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач 24.09.2008 р. у судовому засіданні надав заяву про зміну позовних вимог, якою фактично уточнив, що сума 614,33 грн. складається із суми основного боргу та інфляційних втрат, а також заявлена до стягнення сума 35,39 грн. –це 3 % річних з простроченої суми. В частині вимог про стягнення з відповідача на свою користь понесених ним по справі господарських витрат залишив без змін.
Позовні вимоги розглядаються з урахуванням заяви позивача від 24.09.2008 про зміну позовних вимог.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні суму основного боргу визнав, заперечив проти стягнення з нього штрафних санкцій.
Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
В С Т А Н О В И В :
15 липня 2005 р. позивач на підставі накладної № РН-0001309, довіреності на отримання товару серія ЯИА № 469452 від 15 липня 2005 р. відпустив відповідачу товар загальною вартістю 398,40 грн.
Зазначені обставини підтверджуються поясненнями позивача, наявними у матеріалах справи копіями вищезгаданих накладної та довіреності.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 626 ЦК України договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Доказів того, що товар переданий позивачем відповідачу безоплатно суду не надано.
Таким чином, між сторонами по справі виникли відносини з договору купівлі-продажу, укладеного в усній формі, врегульовані гл. 54 ЦК України.
Відповідно до рахунку-фактури № СФ-0001725 від 14 липня 2005 р. «Покупець»(відповідач у справі) зобов’язується виконати в повному обсязі свої зобов’язання по оплаті товару до 18 липня 2005 р.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Однак, відповідач взяті на себе зобов’язання по сплаті отриманого товару не виконав.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором, заборгованість останнього перед позивачем становить 398,40 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Крім того, сторонами було проведено звірку розрахунків за період 1 січня 2005 –1 грудня 2005 року, про що складено та підписано акт, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 398,40 грн. (оригінал додано до матеріалів справи).
Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання.
На день вирішення спору відповідач не сплатив на користь позивача вищезазначену суму заборгованості в добровільному порядку.
За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Чинне законодавство не містить обмежень щодо даного виду відповідальності.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 215,93 грн. збитків від інфляції та 35,39 грн. 3% річних, нарахованих позивачем за прострочення виконання зобов’язання по сплаті товару, підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 33, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»(вул. Алма-Атинська, 74, м. Київ, 02092, код 14294471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакофарба ЛТД»(вул. Жмеринська, 11/1, м. Київ, 03148, код 33061725) 398 (триста дев’яносто вісім) грн. 40 коп. основного боргу, 215 (двісті п'ятнадцять) грн. 93 коп. збитків від інфляції, 35 (тридцять п’ять) грн. 39 коп. 3 % річних, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя А.В.Митрохіна
Дата підписання рішення 07.11.2008.