ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2013 року справа № 919/1034/13
За позовом Приватного акціонерного товариства
«Українська охоронно-страхова компанія»
(03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145, ідентифікаційний код 23734213)
до Військової частини А4416 Збройних сил України
(99029, м. Севастополь, вул. Шабаліна, 16, ідентифікаційний код 24291798)
про стягнення 20294,81 грн.
Суддя О.С. Погребняк
За участю представників:
Позивач (ПАТ "Українська охоронно-страхова компанія") - не з'явився.
Відповідач (Військова частина А4416) - Урсул Н.О., довіреність №2375 від 19.09.2013.
Суть спору:
Приватне акціонерне товариство «Українська охоронно-страхова компанія» звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Військової частини А4416 Збройних сил України про стягнення 20294,81 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані обов'язком відповідача, як особи, що спричинила збиток за наслідком дорожньо-транспортної пригоди, відшкодувати на користь позивача (страховика) у порядку регресу суму страхового відшкодування за договором страхування, яку позивач сплатив на користь третьої особи (страхувальника позивача).
Ухвалою від 04.09.2013 позовну заяву прийнято до розгляду судом.
У ході розгляду справи відповідач у порядку статей 22, 59 Господарського процесуального кодексу України надав відзив на позовну заяву, вказавши, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі, оскільки особа, що визнана винною у скоєнні ДТП - Поляков А.Ю. звільнений з військової служби з 21.04.2011, у підтвердження чого представлений витяг з наказу від 21.04.2011 №75, у зв'язку з чім необхідно змінити відповідача на належного - громадянина Полякова А.Ю (арк.с. 103-105).
У порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач надав суду заперечення на відзив відповідача, вказавши, що на дату скоєння ДТП (02.09.2010) матрос Поляков А.Ю. - особа, що визнана винною у скоєнні ДТП, перебував на службі у Військовій частині А4416 та враховуючи положення частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України сума відшкодування підлягає стягненню з відповідача у порядку регресу (вх.11215/13 від 30.09.2013).
У судове засідання 01.10.2013 позивач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, до початку судового засідання надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі (вх. 11215/13 від 30.09.2013).
Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
У судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти позову, вказавши на те, що позов заявлений неналежному відповідачу.
Розглянувши матеріали справі, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши в сукупності представлені докази, суд
ВСТАНОВИВ:
20.03.2010 між акціонерним товариством «Українська охоронно-страхова компанія» (страховик) та УДСО при ГУМВС України в АР Крим (страхувальник) укладено договір №КР.ДМт06-01.2310 добровільного страхування наземного транспорту (Договір) за умовами якого страховик прийняв на себе обов'язок сплатити страхувальнику страхове відшкодування в межах страхової суми за шкоду, пов'язану з пошкодженням, знищенням або втратою застрахованих транспортних засобів та (або) додаткового обладнання, що належать страхувальнику на праві власності, а страхувальник зобов'язався сплачувати страховий платіж у визначені строки та виконувати умови цього договору та Правил страхування ДМт06-01.
Об'єктом страхування є майновий інтерес Страхувальника та/або вигодонабувача, що не суперечить законодавству України, пов'язаний з володінням та (або) розпорядженням та (або) користуванням транспортним засобом, зазначеному у Додатку №1 до Договору страхування, зокрема, автомобілем «Nissan», державний номер 0315, що належить страхувальнику.
Договір укладений строком на 12 місяців, з 25.03.2010 по 24.03.2011.
Згідно з Довідкою №8679695 (арк.с. 24) 02.09.2010 у місті Сімферополі по вул. Данілова - вул. Сімферопольська трапилась дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю застрахованого транспортного засобу марки «Nissan», номер 03-15 та автомобіля марки ЗІЛ - 131 з номером 16-45 Р6, що належить в/ч А4416, водій - Поляков А.Ю. Означена пригода сталася внаслідок порушення водієм Поляковим А.Ю. правил дорожнього руху України.
Постановою Центрального районного суду міста Сімферополя у справі №3-3437/10 від 30.09.2010 особою, винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди від 02.09.2010, визнано Полякова А.Ю. (а.с. 23).
Означена ДТП сталась в період дії страхового захисту та згідно страховому акту № КА126-10 була визнана страховим випадком.
Висновком №3757-09/10 від 14.09.2010 по страховій оцінці матеріальної шкоди, спричиненої власнику транспортного засобу - Nissan X-Trail №010315 було визначено, що матеріальна шкода склала 20967,02 грн (арк.с. 32).
Страховим актом № RF126-10 визначено суму страхового відшкодування страхувальнику у розмірі 20294,81 грн. (а.с. 22).
Позивачем було сплачено на користь страхувальника грошову суму страхового відшкодування у розмірі 20294,81 грн. з врахуванням встановленої договором страхування франшизи у розмірі 672,21 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 542 від 05.01.2011 на суму 11000,00 грн, №1665 від 13.12.2010 на суму 2000 грн., №1679 від 14.12.2010 на суму 2000,00 грн., №1620 від 09.12.2010 на суму 2294,81 грн., №1628 від 10.12.2010 на суму 3000,00 грн. (а.с. 49-51).
Автомобіль «ЗІЛ»-131 реєстраційний номер 1645 Р6, відповідно до технічного талону транспортного засобу, належить військовій частині А4416, яка розташована у місті Севастополі (арк.с. 52).
03.08.2012 ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» звернулось на підставі норм статей 993, 1191 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України „Про страхування" до в/чА4416 з претензією про відшкодування збитків у розмірі 20294,81 грн. (арк.с. 57-58).
Однак, не отримавши відповіді на зазначену претензію, страхова компанія звернулось до господарського суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу з відповідача.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши представлені докази по справи, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: 1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Відповідно до приписів статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1).
В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема, транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".
Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Положеннями п. 1 ч. 1 статті 1188 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.
Статтею 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, як випливає із приписів вищенаведених правових норм, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, яка відповідальна за завдані збитки.
На момент скоєння ДТП особа, яка була визнана винною у ньому перебувала на строковій службі у в/ч А4416 та виконувала службові обов'язки, що підтверджується наявними у справі доказами, а саме: подорожнім листом №466, дійсним до 10.09.2010 з відмітками про перевірення стану машини 02.09.2010 (арк.с. 53); постановою Центрального районного суду міста Сімферополя від 30.09.2010 (арк.с. 23); довідкою №8679695 від 02.09.2010 про обставини дорожньо-транспортної пригоди (арк.с. 24).
В силу приписів ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх службових обов'язків.
Відповідно до пунктів 4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо). При розгляді справ про відшкодування шкоди за ст. 441 ЦК суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, передбачених ст. 440 ЦК, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору 1720,50 грн.
Беручи до уваги вищевикладене, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Військової частини А4416 Збройних сил України (99029, м. Севастополь, вул. Шабаліна, 16, ідентифікаційний код 24291798) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145, ідентифікаційний код 23734213) грошову суму 20294,81 грн. (двадцять тисяч двісті дев'яносто чотири грн. 81 коп.) та суму витрат по сплаті судового збору в розмірі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 02.10.2013
Суддя підпис О.С. Погребняк
Згідно з оригіналом помічник судді І.О. Кузьміна 02.10.2013